Рішення № 9236079, 15.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.10                                                                                           Справа№ 24/26

За позовом: Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Астра”, м.Львів

До відповідача: Закритого акціонерного товариства „Галичина”, м.Радехів

Про стягнення 49 117,48грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Петролюк А.М. –представник

Герасимчук Р.П. - керівник

Від відповідача –Кінаш Т.П. –представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 49117,48грн., в т.ч.: 41228,48грн. основного боргу та 7889,00грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.01.2009 року сторонами укладено договір №02/01/32 на ремонт та сервісне обслуговування, відповідно до умов якого позивач зобов’язується надати послуги по технічному обслуговуванню і ремонту транспортних засобів відповідача, а останній забов’язується їх оплатити. Термін оплати робіт встановлено в п.4.3 договору - 10 банківських днів.

Посилаючись на акти виконаних робіт, підписані відповідачем, позивач зазначає, що заборгованість відповідача на надані послуги становить 41228,48грн.

Крім того, на підставі п.4.4 договору позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 7889,00грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 291 день за період з 11.04.2009р. по 27.01.2010р.

В судовому засіданні 01.04.2010року оголошено перерву до 15.04.2010року.

Представники позивача позовні вимоги підтримують, просять стягнути з відповідача 41228,48грн. основного боргу та 7889,00грн. пені.

Крім того, позивач подав 15.04.2010року заяву про стягнення з відповідача 3000,00грн. витрат на послуги адвоката.

У відзиві від 15.04.2010року відповідач визнає основний борг в сумі 41228,48грн. та пеню в сумі 4933,86грн., а також просить розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців у зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства.

Позивач заперечує проти розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг йому послуг на рік.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.01.2009 року сторонами укладено договір №02/01/32 на ремонт та сервісне обслуговування, відповідно до умов якого позивач зобов’язується надавати послуги по здійсненню технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів відповідача, а останній зобов’язується їх оплачувати.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на суму 48998,82грн., що підтверджується поданими суду актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- акт №РН-0000302 від 01.04.09року на суму 23134,74грн. (рахунок № СФ -00141 від 10.03.2009р.);

- акт №РН-0000257 від 01.04.2009року на суму 24719,28грн. (рахунок № СФ- 00161 від 05.03.2009р.);

- акт №РН-0000315 від 03.04.2009р. на суму 1144,80грн. (рахунок № СФ -00227 від 27.03.2009р.).

Вказані акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до п.4.1 договору основою для оплати за сервісне обслуговування є рахунок, який оформляється на основі акту виконаних робіт.

Термін оплати послуг встановлено сторонами в п.4.3 договору –10 банківських днів.

Як вбачається із матеріалів справи, на оплату послуг позивачем були виставлені відповідачеві рахунки-фактури, які додані до матеріалів справи.

Крім того, в названих вище актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) є посилання на рахунки на оплату наданих послуг.

Як вбачається із поданих суду матеріалів, зокрема, із акту звірки розрахунків станом на 27.01.2010р., підписаного двома сторонами, відповідач 22.10.2009р.сплатив позивачу 15000,00грн., в т.ч. 7770,34грн. за надані послуги в квітні 2009р.

Отже, заборгованість відповідача становить 41228,48грн. (48 998,82 –7770,34), яку відповідач визнає.

Ця сума боргу підтверджується також названим вище актом звірки взаєморозрахунків станом на 27.01.2010року, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 41 228,48грн. Зазначений акт звірки підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.

За несвоєчасну оплату послуг на підставі п.4.4 договору позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 7889,00грн., яка нарахована від суми боргу 41228,48грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.04.2009року по 27.01.2010року. Розрахунок пені наведений у позовній заяві.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано ( п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріалами справи підтверджено надання послуг відповідачеві 01.04.09року на суму 23134,74грн. та на суму 24719,28грн., а також 03.04.2009р. на суму 1144,80грн.

Оскільки позивач не подав суду доказів, які підтверджують коли конкретно відповідачеві були надані рахунки на оплату цих послуг, суд виходить з того, що рахунки на оплату послуг були надані разом з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких вказані номери та дати рахунків на оплату. Даного факту відповідач не заперечує.

Відтак, послуги, надані 01.04.2009р. підлягали оплаті до 16.04.2009р, а надані 03.04.2009р. підлягали оплаті до 18.04.2009р.

Фактично відповідач оплатив надані послуги частково 22.10.2009р. в сумі 7770,34грн., борг в сумі 41228,48грн. визнає.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають до задоволення повністю.

Як зазначено вище, пунктом 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Отже, в частині стягнення пені позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 4933,86грн. за період з 16.04.2009 року по 16.10.2009року від суми боргу за послуги, передані відповідачеві по актах від 01.04.2009р, та з 18.04.2009р. по 18.10.2009р. від суми боргу за послуги, передані по акту від 03.04.2009р.

Нарахування пені за період з 11.04.2009р. до 16.04.2009р. та з 18.10.2009р. по 27.01.2010р. є безпідставним, тому решта пені до задоволення не підлягає.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3000,00грн. підлягають до задоволення частково в сумі 1500,00грн. з огляду на наступне.

На підтвердження понесення витрат суду подано договір від 21.01.2010року про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт, який укладений позивачем та фізичною особою підприємцем, адвокатом Петролюком А.М. (свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю №286 від 09.01.2003р.), на надання юридичної допомоги по стягненню заборгованості із ЗАТ „Галичина” за договором №02/01/32 від 02.01.2009р. Сума договору становить 3000,00грн. На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката суду подана виписка банка з рахунка клієнта за 25.02.2010року, згідно з якою позивачем сплачено Петролюку А.М. 1500,00грн. Отже, витрати на оплату послуг адвоката понесені позивачем в сумі 1500,00грн. Доказів сплати решти 1500,00грн. суду не подано.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців до задоволення не підлягає, оскільки до вказаного клопотання відповідачем не подано жодного доказу, який підтверджує важке фінансове становище відповідача, а також з огляду на те, що відповідач прострочив на рік термін оплати наданих йому послуг.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36 ,43, 44, 49, 77, 82-85, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Галичина”, ідентифікаційний код 25553579, адреса: Львівська область, м.Радехів, вул.Б.Хмельницького,120, на користь Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „Астра”, ідентифікаційний код 20842675, адреса: 79040, м.Львів, вул.Збиральна,7, - 41228,48грн. основного боргу, 4933,86грн. пені, 461,60грн. державного мита, 221,79грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1500,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя