Ухвала суду № 92359138, 21.10.2020, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/596/20

Провадження № 2/700/327/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу №700/596/20 провадження №2/700/327/20 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А H О В И В:

04 серпня 2020 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ "ПУМБ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №26257018849884 від 13.09.2013 року в розмірі 25026,08 грн. та судові витрати на судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог АТ "ПУМБ" зазначив, що 13.09.2013 року між ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26257018849884, на підставі якого ОСОБА_1 видано кредитну картку з лімітом овердрафту в сумі 6000,00 грн., який згодом було збільшено до 9706,27 грн. Таким чином ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" виконав в повному обсязі свої зобов`язання за договором, надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором. 19.07.2016 року ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" припинило свою діяльність шляхом приєднання до ПАТ "ПУМБ". Таким чином ПАТ "ПУМБ" став правонаступником ПАТ "Банк Ренесанс Капітал". 21.12.2018 року ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» змінило тип товариства з публічного на акціонерне товариство. В порушення умов договору, відповідач своєчасно не повернув банку грошові кошти для погашення заборгованості за договором кредиту, внаслідок чого станом на 21.07.2020 року ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 25026,08 грн., з якої заборгованість за кредитом – 9706,27 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 10466,67 грн., штрафні санкції - 4853,14 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором кредиту, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «ПУМБ». За таких обставин позивач звернувся до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 20.08.2020 року відкрито провадження за позовом АТ "ПУМБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

Представник позивача АТ «ПУМБ» у судове засідання не з`явився, просив про розгляд справи без участі представника.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча повідомлялася про місце і час розгляду справи. В передбачені законом строки подала відзив на позов. Позовні вимоги не визнає та зазначила, що в липні 2019 року від Пенсійного фонду дізналася, що з її картки проводиться стягнення коштів за кредитним договором на підставі постанови приватного виконавця та виконавчого напису нотаріуса. Вона оскаржила виконавчий напис нотаріуса до Подільського районного суду м. Києва 04.05.2020 року. До цього часу триває розгляд справи. Кредитною карткою не користується з 2016 року, оскільки строк її дії закінчився і на теперішній час вона заблокована. Банк не звертався з письмовими повідомленнями про наявність заборгованості за договором кредиту, а також не було повідомлено про заміну кредитора. Просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши надані матеріали, судом встановлено наступне.

13.09.2013 року між ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №26257018849884, за умовами якого Банк надав ОСОБА_1 кредитну карту з лімітом овердрафту в сумі 6000,00 грн., який згодом було збільшено до 9706,27 грн. Встановлено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за овердрафтом – 2,0%, процентну ставку за користування овердрафтом 0,0001 % річних при здійсненні розрахункових операцій в торгівельно-сервісній мережі за рахунок коштів Овердрафту (в межах Ліміту), а також 24% річних при здійсненні інших дебетових операцій по Картковому рахунку за рахунок коштів Овердрафту (в межах Ліміту). Процентна ставка за користування несанкціонованим Овердрафтом – 24 % річних. Строк користування Овердрафтом – 36 місяців.

За умовами Кредитного Договору Карткового рахунку дано визначення термінів, які застосовуються в Кредитному договорі. Так, Овердрафт (або Кредит) – це кредитні кошти, що надаються Банком Клієнту в межах ліміту овердрафту шляхом кредитування Карткового рахунку в порядку, визначеному Договором. Ліміт овердрафту – це максимальна сума Кредиту, що може бути надана Клієнту за Договором карткового рахунку. Мінімальний платіж – це мінімальна сума, яку Клієнт щомісячно має сплачувати Банку у Розрахункову дату з метою погашення заборгованості за Овердрафтом, яка виникла у розрахунковому періоді. Розмір Мінімального платежу дорівнює 5% від суми заборгованості за Овердрафтом, розрахованої за останній день Розрахункового періоду, але не менше 50 грн. (в іншому випадку в розмірі фактичної заборгованості). Разом з Мінімальним платежем здійснюється сплата Процентів, погашення несанкціонованого овердрафту та сплата штрафних санкцій. Розрахункова дата – 15 число кожного календарного місяця, в яку здійснюється сплата Мінімального платежу. Картка – спеціальний платіжний засіб. Строк дії картки – період часу, що починається з дати випуску (перевипуску) Картки і закінчується в останній день місяця, зазначеного на її лицевій стороні.

Згідно з детальною інформацією про юридичну особу АТ «ПУМБ» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» (а.с.30).

26.12.2018 року АТ "ПУМБ" направив ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про те, що він є правонаступником ПАТ "Банк Ренесанс Капітал", і ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ "ПУМБ" за кредитним договором №№26257018849884 від 13.09.2013 року станом на 26.12.2018 року в розмірі 18642,53 грн. Пред`явили вимоги про негайне погашення заборгованості.

Суду не подано доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 зазначеної вимоги АТ "ПУМБ".

Згідно з поданого документу з назвою «Виписка з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором №№26257018849884», складеної представником АТ "ПУМБ" Фацул М.В., за кредитним договором №26257018849884 від 13.09.2013 року станом на 21.07.2020 року у ОСОБА_1 виникла непогашена заборгованість в розмірі 25026,08 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту – 9706,27 грн., прострочена заборгованість за процентами – 10268,82 грн., строкова заборгованість за процентами – 197,85 грн., неустойка за порушення зобов`язань по кредиту – 4853,14 грн.

При цьому позивач не подав жодних додаткових угод на збільшення ліміту овердрафту, наданого за умовами кредитного договору в розмірі 9706,27 грн., не подав доказів на підтвердження перевищення відповідачем встановленого ліміту овердрафту.

Суду не подано документу на підтвердження наявності спеціальних знань у представника АТ "ПУМБ" за довіреністю Фацул М.В. для проведення розрахунків заборгованості за кредитним договором.

Інших розрахунків чи експертиз на підтвердження розміру заборгованості за договором кредиту – суду не було подано.

Вирішуючи спір, суд врахував наступні нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.

За змістом частин першої-другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із статтями 525 та 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України).

В ст. 549 ЦПК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Так, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження укладеного між АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 кредитного договору №26257018849884 від 13.09.2013 року, АТ «ПУМБ», який є правонаступником АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», надав письмові документи, зокрема, копію кредитного договору №26257018849884 від 13.09.2013 року, який складається з пропозиції укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта), загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків в редакції від 27.08.2012 року, підписані ОСОБА_1 .

Факт укладення кредитного договору Карткового рахунку № НОМЕР_1 від 13.09.2013 року не оскаржувався відповідачем.

Представник позивача не подав суду додаткових угод до кредитного договору Карткового рахунку № НОМЕР_1 від 13.09.2013 року, яким збільшено кредитний ліміт для ОСОБА_1 , ані доказів на підтвердження перевищення відповідачем встановленого умовами кредитного договору ліміту (виникнення несанкціонованого овердрафту).

Таким чином, за відсутності додаткових угод про збільшення кредитного ліміту, за відсутності даних про виникнення несанкціонованого овердрафту, за відсутності розрахунку заборгованості за договором кредиту від 13.09.2013 року, суд позбавлений можливості встановити розмір заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом, штрафні санкції, період їх виникнення та нарахування в позові, що унеможливлює встановлення обґрунтованості вимог банку про стягнення кредитних коштів в розмірі, що перевищує встановлений ліміт кредитування, процентів та штрафних санкцій станом на 21.07.2020 року (фактично після спливу максимального строку кредитування, встановленого договором кредиту, тобто після 13.09.2016 року).

Строк кредитного договору встановлений сторонами до 13.09.2016 року (на 36 місяців). Разом з тим за Умовами договору сума кредиту повинна погашатися 15 календарного числа кожного місяця мінімальним платежем 5% від суми заборгованості, але не менше 50 грн. Тому встановити строк виконання зобов`язання можливо лише після достовірного встановлення часу і розміру отримання кредитних коштів.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Такі правові висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Таким чином, право позивача нараховувати проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту, пеню та штраф однозначно припинилося зі спливом максимального строку кредитування, встановленого в договорі, – 13.09.2016 року. А тому починаючи із дати спливу строку кредитування ПАТ «ПУМБ» не мало права нараховувати проценти за користування кредитом та неустойку (пеню та штрафи).

Позивач не звертався до суду з вимогою про стягнення з позичальника коштів в розмірі, встановленому в ст.625 ЦК України, в разі несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №26257018849884 від 13.09.2013 року у заявленому банком розмірі.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову АТ «ПУМБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту від 13.09.2013 року №26257018849884, укладеного між АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та відповідачем, з підстав його необґрунтованості.

Щодо доводів відповідача про сплив строку позовної давності та застосування положень статті 267 ЦК України, суд зазначає наступне.

За змістом статей 256, 261 і 267 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити в позові АТ «ПУМБ» з підстав його необгрутованості, тому клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності у позові, поданому до суду 04.08.2020 року, про стягнення заборгованості за договором кредиту №26257018849884 від 13.09.2013 року, укладеного між АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 , - не підлягає розгляду.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 263-265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. В. Бесараб