Рішення № 92356731, 21.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2020 року м. Київ № 826/16554/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

установив:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом адвоката ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Генеральної прокуратури України (Офісу генерального прокурора) (далі - відповідач, ГПУ, ОГП) про:

- визнання протиправною бездіяльності начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури В. Сеник щодо ненадання інформації на адвокатські запити від 17.06.2016 №5-АЗ/2016, від 20.07.2016 №9-АЗ/2016, від 08.09.2016 №16-АЗ/2016;

- зобов`язання уповноважену особу ГПУ у строк не пізніше п`яти днів з дня набрання постановою суду по справі за цим позовом законної сили, надати відповідь на адвокатський запит позивача від 08.09.2016 №16-АЗ/2016 на наступні питання:

чи повідомляв Генеральний прокурор України ОСОБА_2 з моменту свого призначення на посаду Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність потенціального, реального конфлікту інтересів у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження №42014000000000637 стосовно ОСОБА_3 , у якому ОСОБА_2 є заявником, потерпілим та зацікавленою особою (так, повідомляв/ні, не повідомляв);

чи повідомляв Генеральний прокурор України ОСОБА_2 з моменту свого призначення на посаду Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність потенційного, реального конфлікту інтересів у зв`язку із розглядом Печерським районним судом м. Києва позову ОСОБА_3 до фізичної особи ОСОБА_2 , інтернет видання «Українська правда», третя особа на стороні позивача Генеральна прокуратура України (так, повідомляв/ні, не повідомляв);

чи звертався Генеральний прокурор України ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз`ясненням з приводу існування вказаних вище (у п.п. 1, 2) реальних конфліктів інтересів (так, звертався/ні, не звертався);

чи вживав Генеральний прокурор України ОСОБА_2 з часу свого призначення на посаду до моменту подання цього запиту заходи, передбачені розділом V Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання, врегулювання вищевказаних конфліктів інтересів (так, вживав (які саме)/ні, не вживав).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2017 закрито провадження у справі, з огляду на те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2017 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Чудак О.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2018 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018 зупинено провадження у даній справі до перегляду Верховним Судом постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018.

Постановою Верховного Суду від 20.05.2020 залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018.

26.05.2020 справа №826/16554/16 повернута до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2020 провадження в даній адміністративній справі поновлено.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не надав відповіді по суті звернутих до нього запитів.

Відповідач у відзиві посилається, зокрема, на те, що відповіді за запити позивача надано, а прокурор ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42014000000000637 не визначений як слідчий, прокурор (процесуальний керівник) або керівник орган досудового розслідування. Процесуальна самостійність та статус прокурора при прийнятті рішень не передбачає умови безпосереднього впливу керівником органів прокуратури на їх винесення.

Генеральним прокурором усунуто можливість потенційного конфлікту інтересів шляхом винесення 26.07.2016 постанови про самоусунення від виконання повноважень керівника органу прокуратури та Генерального прокурора України у вказаному провадженні.

Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2016 між позивачем та ОСОБА_3 укладено угоду про надання правової допомоги (т. 1 а.с. 70) щодо захисту його конституційних прав і свобод.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 17.06.2016 №5-АЗ/2016 (т. 1 а.с. 13-14), в якому, керуючись статтями 19 ,20 та 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» просив повідомити:

чи повідомляв Генеральний прокурор України ОСОБА_2 з часу свого призначення на посаду Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність потенційного, реального конфлікту інтересів щодо кримального провадження стосовно ОСОБА_3 та позову ОСОБА_3 до фізичної особи ОСОБА_2 , інтернет видання «Українська правда», третя особа на стороні позивача Генеральна прокуратура України;

чи звертався Генеральний прокурор України ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз`ясненням з приводу існування вказаних вище реальних конфліктів інтересів;

чи вживав Генеральний прокурор України ОСОБА_2 з часу призначення на посаду до моменту подання цього запиту заходи, передбачені розділом V Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання, врегулювання вищевказаних конфліктів інтересів.

За результатами розгляду вказаного запиту, відповідач листом від 11.07.2016 №32-34825-16 (т. 1 а.с. 15-16) за підписом начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури Сеник В. повідомив позивачу, що за доводами запиту з питань застосування кримінального процесуального законодавства роз`яснює, що відповідно до вимог статей 36, 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, а прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Рішення, дії чи бездіяльність прокурора або слідчого під час досудового розслідування можуть бути оскаржені стороною в порядку, визначеному статями 303-307 КПК України, до слідчого судді суду першої інстанції. Статтею 77 КПК України визначено підстави для відводу прокурора, слідчого, а статтею 81 цього Кодексу - порядок вирішення питання про відвід.

За інформацією Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, яке є органом досудового розслідування у вказаному у запиті кримінальному провадженні, даних, які б свідчили про здійснення будь-якого впливу Генеральним прокурором України ОСОБА_2 на хід розслідування або на осіб, які його здійснювали, не виявлено.

В частині провадження у названій цивільній справі повідомлено, що за даними системи документообігу Генеральної прокуратури України станом на 11.07.2016 копія вказаного у запиті позову і документи суду про відкриття провадження за ним не надходили.

Процесуальна самостійність та статус прокурора при прийнятті рішень не передбачає умови для безпосереднього впливу керівником органів прокуратури на їх винесення.

Також зазначено, що відповідно до наказів «Про розподіл обов`язків між керівництвом Генеральної прокуратури України» від 23.05.2016 №184 та від 11.07.2016 №243 за стан організації діяльності Департаменту підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави в судах і управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, відповідають заступники Генерального прокурора України.

Окрім наведеного, повідомлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції за інформацією його Голови на теперішній час не розпочало свою діяльність. Відповідно до вимог Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2015-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №265, про початок діяльності вказаного центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом буде повідомлено на його офіційному веб-сайті.

21.07.2016 позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 20.07.2016 №9-АЗ/2016 (т. 1 а.с. 17-19), в якому просив надати вичерпну інформацію щодо питань, викладених у адвокатському запиті від 17.06.2016 №5-АЗ/2016, а саме:

чи повідомляв Генеральний прокурор України ОСОБА_2 з моменту свого призначення на посаду Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність потенціального, реального конфлікту інтересів у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження №42014000000000637 стосовно ОСОБА_3 , у якому ОСОБА_2 є заявником, потерпілим та зацікавленою особою (так, повідомляв/ні, не повідомляв);

чи повідомляв Генеральний прокурор України ОСОБА_2 з моменту свого призначення на посаду Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність потенційного, реального конфлікту інтересів у зв`язку із розглядом Печерським районним судом м. Києва позову ОСОБА_3 до фізичної особи ОСОБА_2 , інтернет видання «Українська правда», третя особа на стороні позивача Генеральна прокуратура України (так, повідомляв/ні, не повідомляв);

чи звертався Генеральний прокурор України ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз`ясненням з приводу існування вказаних вище реальних конфліктів інтересів (так, звертався/ні, не звертався);

чи вживав Генеральний прокурор України ОСОБА_2 з часу призначення на посаду до моменту подання цього запиту заходи, передбачені розділом V Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання, врегулювання вищевказаних конфліктів інтересів (так, вживав (які саме)/ні, не вживав).

За наслідками розгляду такого запиту, відповідач листом від 26.07.2016 №32-34825-16 (т. 1 а.с. 20) за підписом начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури Сеник В. повідомив позивачу, що положення розділу V Закону України «Про запобігання корупції» дотримано.

Також зазначено, що станом на 25.07.2016 Національне агентство з питань запобігання корупції свою діяльність не розпочало.

08.09.2016 позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом №16-АЗ/2016 (т. 1 а.с. 21-23), в якому просив повідомити ту саму інформацію, що і у попередніх запитах.

За результатами розгляду зазначеного запиту, листом від 14.09.2016 №32-34825-16 (т. 1 а.с. 24) за підписом начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури Сеник В. відповідач повідомив позивачу, що запитувана інформація надавалась листом від 11.07.2016 №32-34825-16 та в якості додатку до відповіді додано копію такого листа.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на вказані адвокатські запити, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У статті 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

За частинами першою, другою статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 20 названого Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Відповідно до частини другої цієї статті орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем скеровано адвокатські запити до відповідача на підставі вказаної угоди про надання правової допомоги. До адвокатських запитів додано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на ведення справи.

Отже, адвокатські запити відповідали вимогам статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», направлялися в інтересах клієнта позивача та мали бути розглянуті відповідачем у встановленому законом порядку. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 у справі №826/22531/15.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, з аналізу змісту відповідей відповідача на запити позивача видно, що вони є фактичною відмовою у наданні запитуваної інформації, оскільки відповіді на поставлені питання не містять.

Водночас відповідачем не надано будь-яких доказів, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом.

Твердження відповідача, як у зазначених відповідях на запити, так і у відзиві щодо: (1) поширення на вказані відносини норм КПК України, у тому числі з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора або слідчого під час досудового розслідування в порядку, визначеному статями 303-307 КПК України, до слідчого судді суду першої інстанції, (2) невиявлення даних, які б свідчили про здійснення будь-якого впливу Генеральним прокурором України на хід розслідування або на осіб, які його здійснювали, (3) того, що Національне агентство з питань запобігання корупції за інформацією його Голови не розпочало свою діяльність та інше, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, по-перше, згідно з пунктами 28 та 29 постанови Верховного Суд від 20.05.2020 у даній справі (адміністративне провадження №К/9901/35544/18) зміст запитуваної інформації свідчить, що позивач звертався до Генеральної прокуратури України для отримання інформації щодо вжиття Генеральним прокурором ОСОБА_2 передбачених законом заходів в рамках Закону України «Про запобігання корупції», розпорядником якої є Генеральна прокуратура України, тому позивач з адвокатськими запитами звертався до Генеральної прокуратури України не як до органу досудового розслідування і не в рамках кримінального провадження №42014000000000637, як це передбачено КПК України, а як до розпорядника інформації та адвокатські запити не стосувалися кримінально-процесуальної сфери діяльності Генеральної прокуратури України, по-друге, невиявлення даних про здійснення будь-якого впливу, відсутність інформації щодо початку роботи Національного агентства з питань запобігання корупції тощо не є передумовою для надання запитуваної інформації та, відповідно, жодним чином не нівелює обов`язок щодо її надання.

З наведених підстав суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що 26.07.2016 винесено постанову про самоусунення від виконання повноважень керівника органу прокуратури та Генерального прокурора України у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, надані відповідачем матеріали не містять копії такої постанови.

Враховуючи наведене у сукупності, суд погоджується з твердженням позивача, що відповідачем не надано позивачу запитувану ним інформацію, що свідчить про протиправну бездіяльність начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури Сеник В.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою похідну позовну вимогу про зобов`язання уповноваженої особи ОГП у строк не пізніше п`яти днів з дня набрання постановою суду по справі за цим позовом законної сили, надати відповідь на адвокатський запит позивача від 08.09.2016 №16-АЗ/2016.

В той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений пунктом 4 частини 3 статті 2 КАС України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

За вказаних умов та наведеного правового регулювання, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури В. Сеник щодо ненадання інформації на адвокатські запити від 17.06.2016 №5-АЗ/2016, від 20.07.2016 №9-АЗ/2016 та від 08.09.2016 №16-АЗ/2016, зобов`язання ОГП у строк не пізніше п`яти днів з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили, надати повну та вичерпну інформацію на адвокатський запит позивача від 08.09.2016 №16-АЗ/2016.

В цьому контексті варто зазначити, що суд не вбачає за доцільне зазначати самі питання, оскільки вони містяться у запиті позивача від 08.09.2016 №16-АЗ/2016.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності своїх відповідей.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генеральної прокуратури В. Сеник щодо ненадання інформації на адвокатські запити від 17.06.2016 №5-АЗ/2016, від 20.07.2016 №9-АЗ/2016 та від 08.09.2016 №16-АЗ/2016.

Зобов`язати Офіс генерального прокурора у строк не пізніше п`яти днів з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили, надати повну та вичерпну інформацію на адвокатський запит ОСОБА_1 від 08.09.2016 №16-АЗ/2016.

Стягнути з Офісу генерального прокурора на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн (п`ятсот п`ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Офіс генерального прокурора (місцезнаходження юридичної особи: 01011, м. Київ, вулиця Різницька, 13/15; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 00034051).

Суддя О.М. Чудак