Рішення № 92352416, 01.10.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 01.10.2020

Справа № 334/2806/18

Провадження № 2/334/309/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зестафонська - 20», треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання рішення загальних зборів незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, внесення запису до трудової книжки, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСББ «Зестафонська - 20», в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Зестафонська - 20» від 18.03.2018 року; визнати незаконним та скасувати рішення правління ОСББ «Зестафонська - 20» від 26.03.2018 року про призначення Голови правління ОСББ «Зестафонська - 20» та його заступника; зобов`язати ОСББ «Зестафонська - 20» внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення її 01.04.2018 року з посади Голови правління ОСББ «Зестафонська - 20»; визнати незаконним та скасувати наказ № 1к від 18.03.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади Голови правління ОСББ «Зестафонська - 20»; поновити ОСОБА_1 на посаді Голови правління ОСББ «Зестафонська - 20»; скасувати запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про керівника ОСББ «Зестафонська-20» Опалатенка М.С.; стягнути з ОСББ «Зестафонська-20» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 5948,78 грн. та моральну шкоду у сумі 5000,00 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

04.02.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненням позовних вимог і просила суд: визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Зестафонська-20» від 18.03.2018 року; визнати незаконним та скасувати рішення правління ОСББ «Зестафонська-20» від 26.03.2018 року про призначення голови правління ОСББ «Зестафонська-20» ОСОБА_2 , та заступника голови правління ОСББ «Зестафонська-20» Стулій Олену Миколаївну; зобов`язати ОСББ «Зестафонська-20» внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення її 01.04.2018 року з посади голови правління ОСББ «Зестафонська-20»; визнати незаконним та скасувати наказ №4-К від 26.03.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади голови правління ОСББ «Зестафонська-20» за п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління ОСББ «Зестафонська-20»; скасувати запис про керівника ОСББ «Зестафонська-20» Опалатенка Миколи Семеновича з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; стягнути з ОСББ «Зестафонська-20» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 65720 гривень та моральної шкоди у сумі 5000 гривень; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. При цьому, судом не було вирішено питання про судові витрати.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Суд з власної ініціативи призначив справу до розгляду для ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про судові витрати.

В судовому засіданні 15.09.2020 ОСОБА_1 просила відкласти судове засідання для явки її представника та подання письмового клопотання про звільнення від сплати судового збору, враховуючи, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, пов`язаному з її звільненням.

Представник відповідача просив вирішити питання на розсуд суду, враховуючи позицію з цього питання, викладену в письмовій заяві.

В судове засідання 01.10.2020 учасники справи не з`явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином,

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно матеріалів справи, при зверненні ОСОБА_1 до суду з позовом та заявою про уточнення позовних вимог судовий збір позивачкою сплачено не було. При цьому позивачка та її представник виходили з того, що у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі позивачі звільнені від сплати судового збору.

Судом відкрито провадження у справі без застосування до позовної заяви вимог ст. 185 ЦПК України, при прийнятті заяви про уточнення позовних вимог питання про судовий збір відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

При ухваленні рішення у справі питання про судові витрати не вирішено.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1, ч.6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених судових витрат.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

ОСОБА_1 окрім вимог, що стосуються незаконності звільнення та поновлення на посаді, звернулась з вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 65720 гривень та моральної шкоди у сумі 5000 гривень, на які пільга щодо сплати судового збору не поширюється.

Відтак, за пред`явлення цих вимог позивачка повинна сплати судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Розглянувши клопотання представника позивачки та її доводи щодо звільнення від сплати судових витрат суд дійшов висновку, що клопотання обґрунтоване, оскільки позивачка наразі не працевлаштована, незаконність звільнення нею оспорюється в суді, тобто позивачкою доведено її незадовільний майновий стан та фінансову неспроможність оплати судовий збір, що власне випливає із суті спору.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивачки ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до ч.7 ст. 141 ЦПК України, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем заяв щодо понесених судових витрат не заявлялося.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 136, 141, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зестафонська - 20», треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання рішення загальних зборів незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, внесення запису до трудової книжки, стягнення моральної шкоди, додаткове рішення.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за пред`явлення вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, судові витрати по оплаті судового збору віднести на рахунок держави у зв`язку зі звільненням позивачки від сплати судового збору.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Додаткове рішення складене 06.10.2020 року.

Суддя: Турбіна Т. Ф.