Рішення № 9235217, 23.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 квітня 2010 р.           Справа 5/86-09

за позовом: ПАТ "Сведбанк", м. Київ

до: ТОВ фірма "Укрводпром", м. Вінниця

до: ТОВ "Торговий дім "Віктор", м. Вінниця

до: ТОВ "Торговий дім "Віктор", с. Зарванці Вінницького р-ну Вінницької області

про стягнення 500000,00 грн..

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Віктор", с.Зарванці, Вінницького району, Вінницької області

до: Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ

про визнання договору поруки від 04.06.2007 року припиненим.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Віктор", м. Вінниця

до Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк"

про визнання договору поруки від 04.06.2007 року припиненим.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники :

ВАТ "Сведбанк" - Ковальчук Є.М., довіреність № 552 від 05.08.2009 року.

ТОВ "УкрВодПром"- Безрученко Д.П. (без повноважень), довіреність № 07-04/09 від 0.04.2009 року (строк дії до 07.04.2010 року).

ТОВ "Торговий дім "Віктор", м.Вінниця - Захарчук М.В., довіреність № 16-06/09 від 16.06.2009 року.

ТОВ "Торговий дім "Віктор", с.Зарванці Вінницького р-ну ВІнницької області - Захарчук М.В. - довіреність № 13-07/09 від 13.07.2009 року.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.03.2009 року суддею Бенівським В.І. порушено провадження у справі № 5/86-09 за позовом ВАТ "Сведбанк", м.Київ до ТОВ фірма "Укрводпром", м. Вінниця , ТОВ "Торговий дім "Віктор", м. Вінниця та ТОВ "Торговий дім "Віктор", с. Зарванці Вінницького р-ну Вінницької області про стягнення з відповідачів солідарно 500000,00 грн. в зв'язку з неналежним виконанням відповідачами умов кредитного договору від 04.06.2007 року № 19/КЛ/24-05-07 та договорів поруки від 04.06.2007 року.

Ухвалою суду від 14.04.2009 року розгляд справи було відкладено на 12.05.2009 року.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Вінницької області від 07.05.2009 року, справа № 5/86-09 передана для подальшого розгляду судді Банасько О.О. в зв'язку з перебуванням у відпустці по тимчасовій втраті працездатності судді Бенівського В.І..

Розгляд справи відкладався на 09.06.2009 року, 07.07.2009 року, 06.08.2009 року у зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів 2 та 3, а також з огляду на ненадання сторонами витребуваних доказів.

16.07.2009 року відповідач ТОВ "Торговий дім Віктор", с. Зарванці, Вінницького району (код ЄДРПОУ - 32938712) та ТОВ "Торговий дім Віктор", м.Вінниця (код ЄДРПОУ - 31254966) подали зустрічні позовні заяви до позивача (ВАТ "Сведбанк") про визнання договорів поруки від 04.06.2007 року припиненими (а.с.151-152, 159-160, т.1).

Вивчивши подані матеріали зустрічних позовних заяв, суд прийшов до висновку, що дані зустрічні позовні заяви необхідно прийняти до розгляду об'єднавши разом з первісним позовом в одне провадження у справу за № 5/86-09 та призначити зустрічні позовні заяви до розгляду разом з первісним позовом.

05.08.2009 року ТОВ "УкрВодПром" надало відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги за первісним позовом ВАТ "Сведбанк" останнє не визнає та просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що договори поруки від 04.06.2007 року є припиненими відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України в зв'язку із закінченням шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання (03.06.2008 року) (а.с.31-32, т.2).

З урахуванням неявки позивача за первісним позовом та неподання сторонами витребуваних судом документів розгляд справи було відкладено до 15.10.2009 року.

Представники ТОВ "Торговий дім Віктор", с. Зарванці, Вінницького району та ТОВ "Торговий дім Віктор", м.Вінниця в судове засідання призначене на 15.10.2009 року не з'явились та не виконали вимоги суду щодо надання доказів які витребовувались від них у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 12.11.2009 року.

11.11.2009 року до суду надійшло клопотання про заміну позивача за первісним позовом з Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" мотивоване зміною назви позивача (а.с.60, т.2).

Також 11.11.2009 року надійшли відзиви АТ "Сведбанку" на зустрічні позови ТОВ "Торговий дім Віктор", с. Зарванці, Вінницького району та ТОВ "Торговий дім Віктор", м.Вінниця в яких позивач за первісним позовом вказує на їх необґрунтованість, невідповідність чинному законодавству та просить відмовити в їх задоволенні повністю. При цьому позивач за первісним позовом заперечуючи проти зустрічних позовів вказує на наступне: вимога про визнання договору поруки не відповідає визначеним законом способам захисту судом цивільних прав; в п.12 договорів поруки обумовлено, що строком припинення поруки є повне виконання позичальником або поручителем своїх обов'язків передбачених основним зобов'язанням з врахуванням чого відсутній юридичний склад необхідний для припинення договору поруки відповідно до ст.559 ЦК України (а.с.68-70, 96-98, т.2).

Розглянувши клопотання позивача за первісним позовом про заміну його правонаступником суд дійшов висновку про його відхилення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Стаття 59 ГК України визначає, що реорганізація може проводитися шляхом: злиття; приєднання; поділу; перетворення.

Разом з тим, слід наголосити на тому, що від процесуального правонаступництва слід відрізняти випадки, коли під час розгляду справи змінюється найменування сторони (позивача чи відповідача). У цих випадках реорганізація (злиття, приєднання, виділення, перетворення) суб'єкта господарювання не відбувається, оскільки зміна найменування не є підставою для реорганізації. Якщо після порушення провадження у справі найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, сторона повинна подати суду відповідні документи про державну реєстрацію змін в установчих документах. Оскільки підстави для заміни сторони її правонаступником, викладені в коментованій статті ГПК, відсутні, суд на підставі поданих документів зазначає про зміну найменування сторони в рішенні або ухвалі (якщо справа завершується без винесення рішення).

Як вбачається із статті 1 статуту підприємства публічне акціонерне товариство "Сведбанк" є правонаступником усіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства "Сведбанк". При цьому із названої статті статуту також випливає, що згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року банк змінив свою назву із відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" на Публічне акціонерне товариство "Сведбанк".

З врахуванням викладеного суд прийняв до уваги зміну найменування позивача вказуючи в подальшому в процесуальних документах його нову назву.

У зв'язку з неподанням сторонами витребуваних доказів розгляд справи було відкладено до 01.12.2009 року.

Відповідачі за первісним позовом в судове засідання 01.12.2009 року не з'явились. Одночасно 01.12.2009 року від ТОВ "УкрВодПром" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні, однак будь яких доказів в підтвердження наведеного не надано.

З урахуванням неявки відповідачів за первісним позовом, неподанням сторонами витребуваних судом документів розгляд справи було відкладено до 12.01.2010 року

12.01.2010 року позивач за первісним позовом подав клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване тим, що ним подано заяви про визнання його кредитором та включення до складу вимог кредиторів у справах про банкрутство відповідачів за первісним позовом (а.с.1, т.4).

12.01.2010 року розгляд справи було відкладено до 11.02.2010 року.

09.02.2010 року від через канцелярію суду від представника ПАТ "Сведбанк" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи № 5/86-09 до визнання Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" кредитором по справах № 5/105-09 (боржник ТОВ "Укрводпром") та № 5/49-09 (боржник ТОВ "Торговий дім "Віктор", м. Вінниця) (а.с.25, т.4).

Ухвалою від 11.02.2010 року відхилено клопотання ПАТ "Сведбанк" про зупинення провадження у справі, одночасно відкладено розгляд справи до 10.03.2010 року в зв'язку з невиконанням сторонами вимог попередньої ухвали щодо надання доказів.

10.03.2010 року розгляд справи також відкладено до 14.04.200 року у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду щодо надання доказів, а в судовому засіданні 14.04.2010 року оголошено перерву до 23.04.2010 року з метою підготовки повного тексту рішення.

За письмовим клопотанням присутніх представників сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

04.06.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" (Банк) та ТОВ - фірма "Укрводпром" укладено кредитний договір № 19/КЛ/24-05-07 у вигляді поновлюваної кредитної лінії розмір якої складає 500000,00 дол. США (п.п.1.1, 1.2 Договору) (а.с.7-14, т.1).

Сторони обумовили строк користування кредитною лінією та розмір процентів - з 04.06.2007 року по 03.06.2008 року включно і 12,5 % річних відповідно (п.п.1.3, 1.5 Договору).

04.06.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" (Банк), ТОВ - фірма "Укрводпром" (Позичальник) та ТОВ "Торговий дім "Віктор"", м.Вінниця (Поручитель) укладено договір поруки згідно п.1 якого поручитель зобов'язується перед Банком відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення коштів наданих Банком Позичальнику у вигляді кредиту згідно кредитного договору № 19/КЛ/24-05-07 від 04.06.2007 року у сумі 500000,00 дол.США по 03.06.208 року включно (а.с.36-37, т.).

Пунктом 2 договору поруки встановлено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання Позичальником умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами.

Відповідно до п.5 договору поруки у разі невиконання позичальником умов основного зобов'язання в строк, поручитель зобов'язаний погасити суму коштів, наданих в рахунок кредитної лінії, нараховані проценти та штрафні санкції за несвоєчасну сплату Позичальником коштів, відповідно до умов основного зобов'язання, та/або забезпечити наявність коштів на своїх рахунках у розмірі достатньому для погашення зазначеної заборгованості за першою вимогою Банку протягом одного дня з моменту отримання поручителем надісланою банком письмової заяви про невиконання позичальником своїх зобов'язань по основному зобов'язанню.

В п.12 договору поруки вказано, що сторони на підставі ст.559 ЦК України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором є повне виконання Позичальником або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням.

Також 04.06.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" (Банк), ТОВ - фірма "Укрводпром" (Позичальник) та ТОВ "Торговий дім "Віктор"", с.Зарванці Вінницького району Вінницької області (Поручитель) укладено договір поруки зміст якого тотожний договору поруки про який вказувалось вище.

Звертаючись з позовом до суду позивач посилався на те, що відповідачем 1 порушено умови кредитного договору № 19/КЛ/24-05-07 в частині повернення кредиту, а відповідачами 2 та 3 умови договорів поруки від 04.06.2007 року які було укладено в забезпечення кредитного договору № 19/КЛ/24-05-07 стосовно належного виконання зобов'язання по сплаті кредиту та процентів за користування ним.

В зв'язку із порушенням відповідачами взятих на себе зобов'язань позивач за первісним позовом просив суд стягнути заборгованість за процентами в розмірі 64935,00 дол.США, що станом на 29.12.2008 року еквівалентно 500000,00 грн..

Разом з тим як було встановлено в ході розгляду справи № 5/86-09 господарським судом Вінницької області порушені справи про визнання банкрутами відносно всіх трьох відповідачів за первісним позовом: справа № 5/49-09 (боржник - ТОВ "Торговий дім "Віктор"" (код ЄДРПОУ - 31254966)), справа № 5/105-09 (боржник - ТОВ "Укрводпром" (код ЄДРПОУ - 25499673)), справа № 5/109-09 (боржник - ТОВ "Торговий дім "Віктор"" (код ЄДРПОУ - 32938712)).

Позивач під час розгляду справи № 5/86-09 звернувся з заявами про визнання його грошових вимог у всіх справах про банкрутство відповідачів, які було прийнято судом та визнано їх.

В підтвердження викладеного позивачем за первісним позовом надано суду належним чином засвідчені копії відповідних заяв та процесуальних документів - ухвалу господарського суду Вінницької області від 09.07.2009 року у справі № 5/49-09 якою ПАТ "Сведбанк" визнано кредитором ТОВ "ТД "Віктор", м. Вінниця; ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.12.2009 року у справі № 5/109-09 якою ПАТ "Сведбанк" визнано кредитором ТОВ "ТД "Віктор", с. Зарванці; ухвалу господарського суду Вінницької області від 19.01.2010 року у справі № 5/105-09 якою ПАТ "Сведбанк" визнано кредитором ТОВ "Укрводпром" (а.с.2-15, 59-63, т.4).

Як вбачається із заяв про визнання грошових вимог у справах про банкрутство, які подавались позивачем за первісним позовом останній мотивував їх подання та наявність кредиторської заборгованості у боржника невиконанням останніми зобов'язань за кредитним договором № 19/КЛ/24-05-07 від 04.06.2007 року та договорами поруки від 04.06.2007 року.

При цьому аналіз вказаних заяв приводить до висновку, що у всіх заявах заявник включив до складу грошових вимог заборгованість боржника за процентами (справа № 5/105-09 - 96928,63 дол.США, справа № 5/109-09 - 96928,63 дол.США, справа № 5/49-09-72546,77 дол.США).

Беручи до уваги встановлені обставини суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження в частині первісного позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частина 2 названої статті вказує, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як наголошено в п.8.13 Рекомендації президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"" суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України.

Аналогічне положення міститься в п. 55 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

Приймаючи до уваги вказані рекомендації провадження в частині первісного позову припиняється судом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Розглядом зустрічних позовів ТОВ "Торговий дім Віктор", с. Зарванці, Вінницького району та ТОВ "Торговий дім Віктор", м. Вінниця до позивача про визнання договору поруки від 04.06.2007 року припиненим судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту вказаних позовів їх обґрунтування зводиться посиланням на ч.4 ст.559 ЦК України щодо закінчення шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання строку протягом якого кредитор може пред'явити вимогу до поручителя.

Разом з тим, суд не погоджується із такими висновками позивачів за зустрічними позовами виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 559 ЦК України визначає підстави припинення поруки.

Зокрема частина 4 цієї статті вказує, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про те, що строк за яким обчислюється припинення поруки може бути передбачений в договорі (договірний строк) або визначений в законі (законний строк).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 ЦК України однією із основних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України передбачає обов’язковість для виконання сторонами договору.

З наведених вище норм випливає, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для заявлення вимог до поручителя.

Посилання позивачів за зустрічними позовами на п.1 договору поруки як на строк дії поруки є безпідставним з огляду на те, що в договорі сторони в окремому пункті врегулювали строк дії поруки (п.12 договору). Слід вказати, що пункт 1 договору поруки не визначає строку дії договору поруки, а лише вказує строк виконання основного зобов’язання за кредитним договором від 04.06.2007 року № 19/КЛ/24-05-07. Суд зауважує, що відлік шестимісячного строку передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України від дня виконання зобов’язання за кредитним договором від 04.06.2007 року № 19/КЛ/24-05-07 в даному випадку був би можливий лише в разі відсутності обумовлення сторонами в договорі поруки строку її дії.

Як вказувалось раніше, в п.12 договору поруки сторони встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором є повне виконання Позичальником або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням.

Слід вказати, що згідно ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Наведені вище приписи законодавства та їх аналіз у сукупності із умовами договорів поруки, які укладено між сторонами приводять суд до висновку про те, що вимоги за зустрічними позовами не ґрунтуються на чинному законодавстві, є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Прийшовши до висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовів суд також враховував наступні приписи законодавства.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.

Статтею 598 кодексу визначені підстави припинення зобов'язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи із приписів вищевказаних норм цивільного законодавства та умов договору, суд приходить до висновку про те, що передбачені статтею 559 Цивільного кодексу України підстави припинення поруки застосовуються поза судовим розглядом.

Таким чином, припинення правовідносин (зобов'язань) здійснюється у спосіб, визначений договором чи законом. Заявлені позивачем вимоги не відповідають визначеним законом способам захисту судом цивільних прав.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Також ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Слід зауважити, що аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 20.06.2006 року у справі № 47/240, від 02.03.2006 року у справі № 20/213, від 15.03.2010 року у справі № 5/53.

Таким чином вимоги ТОВ "Торговий дім Віктор", с. Зарванці, Вінницького району та ТОВ "Торговий дім Віктор", м.Вінниця до позивача про визнання договору поруки від 04.06.2007 року припиненим, задоволенню не підлягають.

Також суд звертає увагу на те, що на необхідності відмови в позові в разі невідповідності предмету позову встановленим законом або договором способам захисту прав наголошено в п.14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 року № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року", п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", а також постановах Верховного Суду України від 13.07.2004 року № 10/732 та від 14.12.2004 року № 6/11.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідачів за первісним позовом відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України.

В зв'язку з тим, що в задоволенні зустрічних позовів суд відмовив, витрати понесені ТОВ "Торговий дім Віктор", с. Зарванці, Вінницького району та ТОВ "Торговий дім Віктор", м.Вінниця на сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення за подання цього позову покладаються на останніх відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ч.ч.1, 2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.3ч.1 ст.3, ст.ст. 6, 15, ч. 2 ст. 16, ст.251, ч.2 ст.252, ст.509, ч.ч.1,2 ст.553, ст.554, ч.4 ст.559, ст.ст.598, 626, ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 45, 46, ч.ч.2, 5 ст.49, п. 2. ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Провадження в частині первісного позову припинити відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Укрводпром", вул.Чехова, 31-а, м.Вінниця, 21034 (ідентифікаційний код - 25499673), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Віктор"", вул.Соборна, 52, м.Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 31254966), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Віктор"", с.Зарванці, 7-ий км Хмельницького шосе Вінницький район Вінницька область (ідентифікаційний код - 32938712) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", вул.Комінтерну, 30, м.Київ, 01032 (ідентифікаційний код - 19356840) - 5000 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. В задоволені зустрічних позовів ТОВ "Торговий дім Віктор", с. Зарванці, Вінницького району та ТОВ "Торговий дім Віктор", м.Вінниця до ПАТ "Сведбанк" про визнання договору поруки від 04.06.2007 року припиненим відмовити повністю.

6. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 квітня 2010 р.

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 - ПАТ "Сведбанк" - 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30.

3 - ТОВ фірма "Укрводпром" - 21034, м. Вінниця, вул. Чехова, 31-а.

4 - ТОВ "Торговий дім "Віктор" - 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 52.

5 - ТОВ "Торговий дім "Віктор" - с. Зарванці 7-й км Хмельницького шосе, Вінницького р-ну ВІнницької області, 23222.