Постанова № 9235169, 15.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2010 року           11:45           № 2а-1606/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Шелест С.Б.

При секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомПідприємства зі 100 % іноземною інвестицією «Монблан»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Представники сторін: від позивачаГущесова Т.Г. –представник за довіреністю від відповідача Тюшкевич С.І. –представник за довіреністю

у судовому засіданні 15.04.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Підприємство зі 100 % іноземною інвестицією «Монблан»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 15.09.09р. № 0005902302/0, від 20.11.09р. № 0005902302/1, від 29.01.10р. № 0005902302/2.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, та не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2009 року на суму 3725000 грн. та заниження, у зв’язку з цим, податку на додану вартість у розмірі 1581 545 грн., вказує на те, що податковий кредит сформований позивачем правомірно та із дотриманням вимог пунктів 7.2, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача - платником ПДВ та отриманих у наступних, за вчиненням господарської операції, звітних періодах, в межах строків, визначених у ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов заперечила, мотивуючи тим, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок включення до складу податкового кредиту у червні 2009 року податку на додану вартість в загальній сумі 3725000 грн. за податковими накладними, виписаними контрагентом позивача - ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»у лютому 2009 року.

У зв’язку з виявленими порушеннями, податковим органом прийняте податкове повідомлення –рішення від 15.09.09р. №0005902302/0, яке за наслідками процедури адміністративного оскарження залишене без змін, в зв’язку з чим прийняті податкові повідомлення –рішення від 20.11.09р. № 0005902302/1 та від 29.01.10р. № 0005902302/2.

Вказані податкові повідомлення –рішення, на думку представника відповідача, є правомірними, в зв’язку з чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено позапланову невиїзну перевірку ПІІ «Монблан»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»за період червень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 01.09.09р. №157/9/2302/32671445.

На підставі вказаного акту, податковим органом прийнято податкове повідомлення –рішення від 15.09.09р. № 0005902302/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 2056 009, грн., з яких: 1581 545 грн. основного платежу та 474 464 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками процедури адміністративного оскарження дане податкове повідомлення - рішення залишено без змін, у зв’язку з чим ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення –рішення від 20.11.09р. № 0005902302/1 та від 29.01.10р. № 0005902302/2.

Правомірність вказаних податкових повідомлень –рішень (з дробом 0,1,2) є предметом даного спору.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття оспорюваних рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закону N 168/97-ВР), що полягало у неправомірному, на думку ДПІ, включенні ПІІ «Монблан»до складу податкового кредиту за червень 2009 року ПДВ згідно з податковими накладними № 122 та № 123 від 20.02.09р на загальну суму 3725000 грн., які виписані постачальником ВАТ «СКБ «Дністер»у лютому 2009 року, тобто в іншому періоді, ніж період здійснення господарської операції з придбання товару.

Вказане порушення за висновком податкового органу призвело до заниження ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету за червень 2009 року на суму 1581545 грн. та зменшення від’ємного значення на суму 2143455 грн. з урахуванням того, що ПІІ «Монблан»мало від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (стор. 18.2 декларації з ПДВ).

Таким чином, позиція податкового органу зводиться до того, що суми ПДВ могли бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту у періоді здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг); законом не передбачено можливості для платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, на думку податкового органу, якщо на дату виникнення права на податковий кредит ПІІ «Монблан»таким правом не скористався; до податкової декларації з ПДВ за лютий 2009 року заяви зі скаргою на постачальника не подав (з метою включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, як це передбачено Законом), слід вважати, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Суд не погоджується з такими доводами податкового органу, вважає оспорювані податкові повідомлення –рішення неправомірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали перевірки, згідно звітної податкової декларації ПІІ «Монблан»з ПДВ за червень 2009 року, останнє включило до складу податкового кредиту за вказаний звітний період суми ПДВ за податковими накладними від 20.02.09р.: №122 на суму 2191666, 67 грн. та № 123 на суму 1533333,33 грн. (на загальну суму 3725 000 грн.), які виписані контрагентом позивача –ВАТ «СКБ «Дністер»у лютому 2009 року. Даний податковий кредит сформований позивачем внаслідок придбання у ВАТ «СКБ «Дністер»основних засобів, а саме: за договорами купівлі –продажу нерухомого майна від 20.02.09р.: будинку, загальною площею 522, 8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Переяславська, буд. 6А та будинку, приміщення квартир якого дозволені для використання як нежитлові приміщення загальною площею 747, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Переяславська, буд. 6 .

Як свідчать обставини справи, вищевказані податкові накладні виписані постачальником товарів –ВАТ «СКБ «Дністер»своєчасно –у лютому 2009 року, однак до позивача надійшли лише у червні 2009 року, а тому були відображені у податковій декларації за червень 2009 року.

Позивач звертався до ВАТ «СКБ «Дністер»з запитом від 25.02.10р. надати пояснення щодо причини надання йому податкових накладних із запізненням, у відповідь на який ВАТ «СКБ «Дністер», покликаючись на введення у Банку згідно з Постановою Правління НБУ №229 від 16.04.09р. тимчасової адміністрації, яка на протязі квітня –травня 2009 року проводила ревізію господарських документів банку (в тому числі бухгалтерських і податкових) пояснив причини затримки надання податкових накладних (лист ВАТ «СКБ «Дністер»від 04.03.10р. №601-444; лист НБУ від 17.04.09р. № 47-212/7314 «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «СКБ «Дністер»).

Так, за вимогами п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Між тим, відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, за змістом наведених норм, право платника податку відобразити податковий кредит виникає тільки на підставі та за наявності податкової накладної, отже дані до податкової декларації можуть вноситись тільки у період отримання такої податкової накладної, що і мало місце у спірному випадку.

Щодо доводів відповідача про неподання позивачем скарги ДПІ про несвоєчасне ненадання контрагентом позивача податкових накладних, то такі доводи також не можуть бути підставою для висновку про заниження податкового зобов’язання з ПДВ.

Так, відповідно до абз.2 п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону N 168/97-ВР, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

За змістом наведеної норми, подання скарги було б доцільним, якщо позивач включив би вказані суми ПДВ до податкового кредиту у березні 2009 року за лютий, чого в даному випадку не було, в зв’язку з чим у суду відсутні підстави вважати порушенням позивачем зазначеної норми Закону. Відтак, подання скарги є правом, а не обов’язком платника податку.

В свою чергу, як свідчать обставини справи, постачальник товарів ВАТ «СКБ «Дністер» не відмовляв позивачеві у наданні податкових накладних, а подав їх із запізненням через об’єктивні причини –зміна керівництва Банку та введення тимчасової адміністрації.

Той факт, що позивач не скористався правом на подання заяви зі скаргою, не є в силу Закону правовою підставою для висновку його відмову від формування податкового кредиту із використанням зазначених сум ПДВ.

Відповідно до 7.4.1. Закону N 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи той факт, що позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, нарахованого у зв’язку з придбанням та фактичним отриманням товарів, підтверджених документально, на підставі дійсних, реально виконаних правочинів особами, зареєстрованими платниками ПДВ, що не заперечується відповідачем, у суду відсутні правові підстави для висновку про завищення податкового кредиту у загальній сумі 3725000 грн., а отже, визначення податкового зобов’язання з ПДВ, зазначеного у оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях суд вважає неправомірним.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 15.09.09р. № 0005902302/0, від 20.11.09р. № 0005902302/1 та від 29.01.10р. № 0005902302/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства зі 100 % іноземною інвестицією «Монблан»(код ЄДРПОУ 32671445) - 3,40 судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     Шелест С.Б.

Повний текст постанови складено: 21.04.10р.