Постанова № 9235053, 30.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2010 року           13:51           № 2а-1420/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрпостачбуд» доТериторіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області провизнання нечинною та скасування постанови У судовому засіданні 30 березня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Відкрите акціонерне товариство «Укрпостачбуд»(надалі – також «Позивач», «ВАТ «Укрпостачбуд») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області (надалі –також «Відповідач») про визнання нечинною та скасування Постанови № 735-КУ від 14 січня 2010 року, Розпорядження № 12-КУ від 14 січня 2010 року та Розпорядження № 1028-КУ від 29 жовтня 2009 року в частині пункту 1, винесені територіальним управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що винесені Територіальним управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Постанова № 735-КУ від 14 січня 2010 року, Розпорядження № 12-КУ від 14 січня 2010 року та Розпорядження № 1028-КУ від 29 жовтня 2009 року в частині пункту 1, –є незаконними та такими, що прийняті Відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник Позивача наголосив на відсутності у Позивача відповідно до вимог чинного законодавства України обов’язку зі складання та включення до річної регулярної інформації форми «Інформація про засновників та/або учасників емітента та кількість акцій та вартість акцій (розміру часток, паїв)», а у посадових осіб Територіального управління ДКЦПФР у м. Києві підстав для винесення Постанови № 735-КУ від 14 січня 2010 року, Розпорядження № 12-КУ від 14 січня 2010 року та Розпорядження № 1028-КУ від 29 жовтня 2009 року в частині пункту 1.

Виходячи з того, що станом на 31 грудня 2008 року, як зазначив представник Позивача, засновники ВАТ «Укрпостачбуд»–Регіональне відділення фонду Державного майна України по м. Києву та Орендне підприємство «Укрпостачбуд»акціями емітента не володіли, інформація про засновників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв) не включалася до складу річної інформації, про що у відповідності до вимог чинного законодавства було зазначено в примітках до змісту регулярної річної інформації товариства за 2008 рік.

Представник Відповідача –Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області, –в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вказавши на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що Постанова Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 735-КУ від 14 січня 2010 року, Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 12-КУ від 14 січня 2010 року та Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 1028-КУ від 29 жовтня 2009 року в частині пункту 1 є законними та такими, що прийняті Відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинними законодавством України.

Відповідно до розділу 5 Глави 2 пункту 1 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року, як зазначив представник Відповідача, річна інформація емітентів цінних паперів (крім емітентів облігацій місцевих позик) включає, зокрема: титульний аркуш, зміст, основні відомості про емітента та інформацію про засновників та/або учасників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв) і так далі. Тобто в річній інформації, яку подають до територіального управління Комісії, на думку представника Відповідача, обов’язково повинні бути вказані засновники Товариства.

Таким чином, на думку представника Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області, при розгляді справи уповноваженою особою Відповідача було вжито всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи; справу у відношенні Позивача розглянуто з дотриманням вимог чинного законодавства, а Постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 735-КУ від 14 січня 2010 року винесено у відповідності з вимогами законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591, Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року № 2272.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначено Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»державне регулювання ринку цінних паперів –здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством (частина 1 статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»).

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»визначено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Позивач –Відкрите акціонерне товариство «Укрпостачбуд»(код ЄДРПОУ 21475888).

Порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначено Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року № 2272 (надалі також – «Правила № 2272»).

Розділом XIV Правил № 2272 визначено порядок винесення розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Відповідно до пункту 2 розділу XIV Правил № 2272 розпорядження про усунення порушень може бути винесено незалежно від порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Розпорядження про усунення порушень можуть виносити Голова Комісії, члени Комісії, начальники територіальних органів, а також працівники Комісії та її територіальних органів відповідно до наданих їм повноважень (пункт 3 розділу XIV Правил № 2272).

Пунктом 5 розділу XIV Правил № 2272 визначено, що розпорядження про усунення порушень повинно містити: номер, дату, місце винесення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи, яка винесла розпорядження; відомості про особу, щодо якої виноситься розпорядження; викладення обставин справи; посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено; посилання на законодавчий акт, що передбачає можливість винесення такого розпорядження; термін усунення порушень законодавства про цінні папери; термін повідомлення уповноваженої особи про усунення порушень.

Розпорядженням Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 1028-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 29 жовтня 2009 року, підписаним уповноваженою особою Комісії Л. Болтичевою, встановлено порушення Позивачем вимог статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та І, V розділів Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591, а саме помилки в електронній та паперовій формах, зокрема, відсутня форма «Інформація про засновників та/або учасників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв)»(пункт 1 мотивувальної частини розпорядження) та зобов’язано Позивача у термін до 19 листопада 2009 року усунути порушення законодавства про цінні папери та до 19 листопада 2009 ркоу повторно пере розмістити на веб-сайті загальнодоступної бази даних ДДКЦПФР про ринок цінних паперів.

Відповідно до пункту 4 розділу XIV Правил № 2272 розпорядження про усунення порушень надається особі, щодо якої його винесено (про що здійснюється відповідний напис на примірнику розпорядження, що залишається у справі), або надсилається поштою протягом трьох робочих днів з дати його винесення.

Відповідно до пункту 5 Розділу І Правил № 2272 уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІІ Правил № 2272 справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.

Уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів (пункт 1 Розділу IV Правил № 2272).

10 грудня 2009 року Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві винесено Постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, якою порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ВАТ «Укрпостачбуд».

Відповідно до пункту 2 Розділу IV Правил № 2272 уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів.

Актом Територіального відділення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 827-КУ про правопорушення на ринку цінних паперів від 23 грудня 2009 року встановлено ознаки порушення ВАТ «Укрпостачбуд» вимог пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: невиконання розпорядження про усунення законодавства про цінні папери від 29 жовтня 2009 року № 1028-КУ, термін виконання якого закінчився 19 листопада 2009 року.

Відповідно до пункту 1 Розділу VIІ Правил № 2272, розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення за справою. Рішення уповноваженої особи за справою оформлюється у вигляді постанови.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIІ Правил № 2272 за справою про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: 1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; 2) про закриття справи.

За правопорушення на ринку цінних паперів до юридичних осіб застосовуються такі санкції, зокрема, за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Комісії або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Комісії щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів –у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (підпункт 1. 8. пункту 1 Розділу XVII Правил № 2272).

Постановою Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 735-КУ від 14 січня 2010 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери на Позивача накладено штраф у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. та винесено ВАТ «Укрпостачбуд»Розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів.

Розпорядженням Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 12-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 14 січня 2010 року Позивача зобов’язано у термін до 18 лютого 2010 року усунути порушення законодавства про цінні папери та письмово проінформувати про усунення порушень.

Так, Суд звертає увагу на те, що предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є Постанова Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 735-КУ від 14 січня 2010 року, Розпорядження № 12-КУ від 14 січня 2010 року та Розпорядження № 1028-КУ від 29 жовтня 2009 року в частині пункту 1, як рішення суб’єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі»означає, що суб’єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.

Згідно з вимогами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, Суд приходить до наступних висновків.

Підставою винесення Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 1028-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 29 жовтня 2009 року, став висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та І, V розділів Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591, а саме помилки в електронній та паперовій формах, зокрема, відсутня форма «Інформація про засновників та/або учасників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв)»

Суд звертає увагу на те, що на виконання Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у місті Києві № 1028-КУ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 29 жовтня 2009 року Позивачем було подано до Відповідача регулярну річну інформацію за 2008 рік у виправленому вигляді.

Водночас, 23 грудня 2009 року Позивачем подано Відповідачу Пояснення, в яких ВАТ «Укрпостачбуд»просило закрити справу про правопорушення на ринку цінних паперів з огляду на викладені в поясненнях підстави.

Оглянувши в судовому засіданні належним чином завірену копі Річної інформації емітента цінних паперів, Суд звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку, регулюються Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»регулярна інформація про емітента –річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (в тому числі в електронному вигляді).

Річна інформація про емітента повинна містити такі відомості: найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу; орган управління емітента, його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента; цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), розміщення та лістинг цінних паперів; річна фінансова звітність; аудиторський висновок. Емітент має право додатково подавати іншу інформацію (частина 2 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Строки, порядок та форми подання регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює додаткові вимоги до розкриття регулярної інформації про емітента та вживає заходів щодо її розкриття (частина 6 статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери, сертифікати фонду операцій з нерухомістю та інформації в повідомленні про проведення загальних зборів (далі –Інформація) емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі –Комісія) визначено Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591 (надалі –також «Положення»).

Розділом V Положення визначено порядок розкриття регулярної річної інформації емітентами.

Так, відповідно до пункту 1 глави 1 Положення емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати регулярну річну інформацію (далі –річна інформація) у повному обсязі відповідно до вимог цього розділу.

Річна інформація емітентів цінних паперів (крім емітентів облігацій місцевих позик) включає: титульний аркуш; зміст; основні відомості про емітента; інформацію про засновників та/або учасників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв); інформацію про чисельність працівників та оплату їх праці; інформацію про посадових осіб емітента; інформацію про осіб, що володіють 10 відсотків та більше акцій емітента; інформацію про загальні збори акціонерів; інформацію про дивіденди; інформацію про юридичних осіб, послугами яких користується емітент; відомості про цінні папери емітента; опис бізнесу; інформацію про майновий стан та фінансово-господарську діяльність емітента; інформацію про гарантії третьої особи за кожним випуском боргових цінних паперів; відомості щодо особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери, що виникала протягом звітного періоду; інформацію про стан корпоративного управління (для акціонерних товариств); річну фінансову звітність; аудиторський висновок; копію(ї) протоколу(ів) загальних зборів емітента, що проводились у звітному році (для акціонерних товариств) (додається до паперової форми при поданні інформації до Комісії); звіт про стан об'єкта нерухомості (у разі випуску цільових облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечене об'єктами нерухомості) (пункт 1 глави 2 Положення).

Пунктом 1. 6 глави 2 Положення визначено, що інформація про засновників та/або учасників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв) має містити дані відповідно до таблиці, що міститься у пункті 4 «Інформація про засновників та/або учасників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв)», наведеної в додатку 37.

Водночас, пунктом 1. 4 глави 2 Положення визначено, що зміст складається у формі, наведеній у додатку 37, та має містити перелік інформації, що входить до складу річної інформації. Щодо кожної з інформацій, наведених у змісті, емітент повинен зазначити про їх наявність та у разі відсутності вказати причини відсутності у примітках.

Аналіз вищевказаної норми права свідчить про те, що у разі відсутності будь-якого виду інформації, яка повинна міститися у річній інформації емітента цінних паперів, емітент повинен вказати про це із зазначенням відповідних причин у примітках.

Як встановлено в судовому засіданні, –в пункті 30 річної інформації емітента цінних паперів (Примітки) Позивачем зазначено наступне: «… Станом на звітну дату засновники Товариства –юридичні особи (відповідно до установчих документів), а саме: Орендне підприємство «Укрпостачбуд»(код ЄДРПОУ 21475888) та Регіональне відділення фонду Державного майна України по м. Києву (код ЄДРПОУ 19030825) акціями емітента не володіють, в зв’язку з тим інформація про засновників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв) відсутня. В складі засновників Товариства фізичні особи відсутні, у зв’язку з чим інформація про фізичних осіб засновників емітента відсутня».

Судом встановлено, що станом на 31 грудня 2008 року засновники ВАТ «Укрпостачбуд», – Регіональне відділення фонду Державного майна України по м. Києву та Орендне підприємство «Укрпостачбуд», –акціями емітента не володіли.

Судом встановлено, що інформація про засновників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв) не включалася Позивачем до складу річної інформації, в той же час відповідно до вимог Положення її було вказано в примітках до змісту регулярної річної інформації товариства за 2008 рік.

Відтак, виходячи з принципу обґрунтованості та всебічності розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, у Відповідача були відсутні правові підстави для винесення розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери в частині пункту 1 та накладення штрафу на Позивача.

Не включаючи до складу річної інформації емітента цінних паперів інформацію про засновників емітента та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв), оскільки на вказаний період засновники ВАТ «Укрпостачбуд»не володіли його акціями, Позивач діяв в межах чинного законодавства України, зокрема, Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.

Відповідно до пункту 5 Розділу І Правил № 2272 рішення за справою повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Згідно з пунктом 4 Розділу І Правил № 2272 завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.

Таким чином, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України та матеріали справи, Суд приходить до висновку про те, що Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві прийняті рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки неповно та необ’єктивно з’ясовано обставини даної справи, вирішено її всупереч вимогам чинного законодавства України.

Приймаючи оскаржуване рішення, Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України

в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Суд звертає увагу на те, що Відповідачем, який є суб’єктом владних повноважень, не було виконано обов'язку щодо доказування правомірності своїх рішень стосовно Позивача, як і не було надано жодних доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.

          Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про те, що Постанова Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 735-КУ від 14 січня 2010 року, Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 12-КУ від 14 січня 2010 року та Розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 1028-КУ від 29 жовтня 2009 року в частині пункту 1, –є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, а, відтак, підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову № 735-КУ від 14 січня 2010 року, Розпорядження № 12-КУ від 14 січня 2010 року та Розпорядження № 1028-КУ від 29 жовтня 2009 року в частині пункту 1, винесені Територіальним управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

3. Стягнути з рахунків Державного Бюджету України на користь ВАТ «Укрпостачбуд»3, 40 грн. судових витрат.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Є. Блажівська