Рішення № 92348461, 22.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2020 року Справа № 280/5339/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу періодів роботи з 05 липня 1978 року по 13 жовтня 1978 року та з 12 січня 1981 року по 03 березня 1986 року в Кооперативно-профспілковому фізкультурно - спортивному товаристві "Колос" Оріхівської районної ради Запорізької області і призначенні позивачу пенсії згідно пункту 1 статті 26 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати відповідача зарахувати до трудового стажу періоди роботи з 05 липня 1978 року по 13 жовтня 1978 року та з 12 січня 1981 року по 03 березня 1986 року в Кооперативно-профспілковому фізкультурно - спортивному товаристві "Колос" Оріхівської районної ради Запорізької області і призначити пенсію з 31 серпня 2019 року, відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 12 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 14 вересня 2020 року без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 31 серпня 2019 року позивач досягнув пенсійного віку, загальний трудовий стаж складає 27 років 11 місяців 23 дні. 10 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на підставі показань свідків та отримав відмову у зв`язку із відсутністю необхідного стажу для її призначення. Причиною цього стало не зарахування пенсійним органом до стажу 05 років 06 місяців 01 день роботи позивача в Кооперативно – профспілковому товаристві фізкультурно – спортивному “Колос” Оріхівської районної ради Запорізької області (в подальшому перейменованого на добровільне спортивне товариство “Колос”) за періоди роботи з 05 липня 1978 року по 13 жовтня 1978 року і з 12 січня 1981 року по 03 березня 1986 року, оскільки трудова книжка за ці періоди роботи втрачена, а документи з кадрових питань роботи товариства до архівної установи «Об`єднаний трудовий архів міської, селищної та сільських рад Оріхівського району» не надходили, а також дані щодо ліквідації підприємства відсутні, причини зарахування періодів роботи на підставі показань свідків відсутні. Відмову позивач вважає протиправною, вказує, що відповідачем не дотримано вимог Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону «Про пенсійне забезпечення», «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а тому дії відповідача щодо відмови в призначені пенсії є протиправними та такими, що порушують його права на гарантований державою соціальний захист.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву (вх.№40104 від 31 серпня 2020 року). Відповідач просить суд у задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі. Вказує, що 17 вересня 2019 року позивач звертався до Головного управління із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком та необхідними документами. На підставі наданих документів, обчислено загальний страховий стаж позивача, який склав 22 року 05 місяців 22 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Не погодившись із такими діями Головного управління, позивач, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені йому пенсії та зобов`язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію з 31 серпня 2019 року. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року у справі № 280/1074/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, у задоволені позовних вимог відмовлено.

10 квітня 2020 року позивач звернувся до Головного управління із заявою довільної форми, в якій просив провести підтвердження його трудового стажу за період роботи з 05 липня 1978 року по 13 жовтня 1978 року та з 12 січня 1981 року по 03 березня 1986 року в Кооперативно – профспілковому товаристві фізкультурно – спортивному “Колос” Оріхівської районної ради Запорізької області (в подальшому перейменованого на добровільне спортивне товариство “Колос”) на підставі показань свідків та призначити йому пенсію. Представником зазначено, що до цієї заяви не були додані необхідні для призначення пенсії документи згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року. Крім того, оскільки відповідно до довідки КУ «Об`єднаний трудовий архів міської, селищної та сільських рад Оріхівського району» № 15/Г-65-1 від 05 лютого 2019 року, документи з кадрових питань добровільного спортивного товариства «Колос» на зберігання до архівної установи не надходили , дані щодо ліквідації зазначеного товариства відсутні, то відсутні причини для зарахування вказаних періодів роботи на підставі показань свідків, про що позивача повідомлено листом № 3017-3062/Г-02/8-0800/20.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, відзив представника відповідача, судом встановлено наступне.

10 квітня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Оріхівського сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про проведення підтвердження його трудового стажу за періоди роботи з 05 липня 1978 року по 13 жовтня 1978 року та з 12 січня 1981 року по 03 березня 1986 року в Кооперативно – профспілковому товаристві фізкультурно – спортивному “Колос” Оріхівської районної ради Запорізької області (в подальшому перейменованого на добровільне спортивне товариство “Колос”), на підставі показань свідків , які працювали у вказаний період разом з ним у товаристві та призначити йому пенсію відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. До заяви додано копії трудових книжок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

27 квітня 2020 року листом № 3017-3062/Г-02/8-0800/20 Оріхівським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу повідомлено про відсутність підстав зарахування періодів роботи на підставі показань свідків та відмову у призначенні пенсії з підстав недостатності загального страхового стажу.

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу періодів роботи з 05 липня 1978 року по 13 жовтня 1978 року та з 12 січня 1981 року по 03 березня 1986 року та відмови у призначенні пенсії згідно з пунктом 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

На підставі статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (зі змінами), передбачено, що для призначення пенсії за віком надаються, зокрема, документи про стаж, визначені «Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінеті Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі – Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 2 Порядку № 637 встановлено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Підстави підтвердження трудового стажу з показані свідків визначений пунктами 17, 18 Порядку № 637.

Згідно з пунктом 17 Порядку №637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Таким чином, встановлення стажу роботи, який дає право на пенсію на підставі показань не менше двох свідків можливо лише за наявності обставин відсутності документів про наявний стаж роботи, у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями та при ліквідації товариства або відсутності архівних даних з інших причин.

Позивачем до пенсійного органу та до суду не надано доказів втрати трудової книжки з підстави визначених у пункту 17 та доказів ліквідації товариства «Колос», відповідно до пункту 18.

Щодо відсутності архівних даних з інших причин слід зазначити, що до матеріалів справи позивачем надано довідку КУ «Об`єднаний Трудовий архів міської, селищної та сільських рад Оріхівського району» № 15/Г-65-1 від 05 лютого 2019 року, з якої слідує про відсутність в архівній установі документів з кадрових питань добровільного товариства «Колос» м. Оріхів Оріхівського району Запорізької області, оскільки вони на зберігання не надходили.

На думку суду наявність вказаної довідки не може слугувати єдиною та беззаперечною підставою вчинення відповідачем дій на виконання вимог пункту 18 Порядку № 637, оскільки відсутність документів в архівній установі, з зазначених у довідці підстав, не свідчить про їх безповоротну втрату.

Крім того, обґрунтований сумнів суду підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копій виписки трудової книжки та характеристики позивача від 18 липня 1984 року ДЮСШ ДСО «Колос», які завірені «Зав.канцелярією Дніпровської державної академії фізичної культури і спорту Міністерства освіти і науки України».

Тому, на підставі встановлених обставин, суд дійшов до висновку правомірності дії відповідача стосовно відсутності підстав зарахування періодів роботи на підставі показань свідків. Інших документів щодо підтвердження трудового стажу за період з 05 липня 1978 року по 13 жовтня 1978 року та з 12 січня 1981 року по 03 березня 1986 року та призначення пенсії позивачем до заяви від 10 квітня 2020 року не надано.

Стосовно посилання позивача на положення частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо активної дії відповідача у зборі відповідних документів для вирішення питання про призначення пенсії, слід зазначити, що наведеним положенням надано право відповідачу вчиняти такі дії. Та у випадку відсутності таких дій не може бути розцінене, як недотримання вимог Закону.

З наведених підстав, в межах заявлених позивачем вимог, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 стаття 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на думку суду, не доведено протиправності дій відповідача щодо відмови у зарахуванні трудового стажу та відмови у призначенні йому пенсії згідно з пунктом 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов