Рішення № 92348106, 22.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 р. Справа№200/8382/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бабаш Г.П.,

при секретарі – Оголь В.К.

за участю

представника відповідача – Вовченка С.П. (згідно витягу з ЄРЮОФОП)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.04.2020 року № 0013065033 та № 0013025033.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, в результаті якої встановлено порушення нею термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання за 2017, 2018, 2019 роки. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно досліджувались документи, які можуть бути предметом дослідження лише документальної перевірки. Отже перевірка проведена незаконно, відповідно і рішення прийняте за її наслідками є незаконним.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 01.10.2020 року.

Ухвалою від 01.10.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 22.10.2020 року.

ГУ ДПС у Донецькій області подало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що факт порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання за поданими деклараціями з податку на землю позивачем не заперечується. Питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів можуть бути предметом камеральної перевірки. Несвоєчасність сплати самостійно задекларованого зобов`язання встановлено податковим органом на підставі інтегрованої картки платника.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві на позов, та просив у його задоволені відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , зареєстрована з 11.03.2009 року як фізична особа - підприємець, номер запису 2 254 000 0000 004917.

02.03.2020 року Головне управлінням ДПС у Донецькій області провело перевірку та склало Акт № 422/05-99-50-33/ НОМЕР_1 камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку за 2017, 2018, 2019 року ФОП ОСОБА_1 . Згідно даного акту податковим органом встановлений факт несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по податковим деклараціям з плати за землю за 2017 рік № 1700008037 від 13.02.2017 року та № 8116 від 30.03.2018 року, за 2018 рік № 5913 від 14.02.2019 року, за 2019 рік № 3816 від 04.02.2019 року.

Стосовно факту порушень строку сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю позивач заперечень не надав.

23.04.2020 року Головне управлінням ДПС у Донецькій області прийняло податкові повідомлення-рішення, якими нарахувало штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання:

№ 0013025033 штраф у розмірі 10% у сумі 835,60 грн.,

№ 0013065033 штраф у розмірі 20% у сумі 18725,28 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.96 N 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, тощо.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до п. п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст. 62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п. 62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до норм ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов`язання є окремим, прямо визначеним законом предметом даного виду перевірки і відповідач.

Податковим кодексом України закріплені наступні приписи:

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

288.3. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

286.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно пункту 3 Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 подавала до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю, в яких визначений розрахунок суми орендної плати:

13.02.2017 року за 2017 рік;

30.03.2018 року за 2017 рік (уточнююча);

14.02.2019 року за 2018 рік;

04.02.2019 року за 2019 рік.

Згідно акту камеральної перевірки від 02.03.2020 року, при перевірці відповідачем використані інформація в базах даних, податкові декларації з плати за землю за 2017 – 2019 роки, договір оренди земельної ділянки позивача з Артемівською міською радою та додаткові угоди до нього.

Відомості з вищевказаних декларацій відображені в ІКП ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб, що вбачається з наявних в матеріалах справи карток.

При цьому суд зазначає, що саме з дослідження Інтегрованої картки платника встановлюється наявність узгоджених сум податкових зобов`язань та строки їх сплати.

Отже відповідачем у відповідності до приписів статті 75 Податкового кодексу України перевірена своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов`язання на підставі даних, що зберігаються та опрацьовуються у відповідній інформаційній базі.

Суд вважає, що під час камеральної перевірки відповідач не мав досліджувати договір оренди земельної ділянки позивача з Артемівською міською радою та додаткові угоди до нього, як він зазначив у акті перевірки, оскільки це не належить до документів, які мають бути предметом дослідження під час камеральної перевірки. Проте суд приймає до уваги, що порушення, виявлені відповідачем, могли бути встановлені лише з даних, що зберігаються в ІПК, а не з договору і додаткових угод.

Також суд зважує, що ці документи надані податковому органу позивачем, а у відповідності до ст. 288 Податкового кодексу інформація щодо них також надається відповідачу органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі. Отже це інформація, яка опрацьовується та зберігається у відповідача.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 вказаного Кодексу, яка регулює питання порушення правил сплати (перерахування) податків, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За таких обставин, суд вважає, що наведені позивачем доводи не спростовують законності проведеної перевірки, встановлених під час її проведення порушень законодавства та застосованих до позивача штрафних санкцій.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже на підставі встановлених фактичних обставин та норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного суд вважає, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу відповідно до ст. 139 КАС України не підлягають.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 22 жовтня 2020 року.

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш