Рішення № 92348095, 22.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 р. Справа№200/7607/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (вул.Добровольського, 2, м.Слов`янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 26288796) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Державна судова адміністрація України (вул.Липська,18/5, м.Київ, 01601 код ЄДРПОУ 26255795), Державна Казначейська служба України (вул.Бастіонна, 6, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо виплати вихідної допомоги при виході у відставку,-

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Державна судова адміністрація України, Державна Казначейська служба України, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою при виході у відставку;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу вихідну неоподатковану допомогу судді у зв`язку з відставкою у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 232 000,00 грн.;

- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у місячних строк з дати набрання рішенням законної сили;

- розглянути справу у спрощеному позовному провадженні без виклику до суду сторін.

В обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та зазначає, що з 02.03.1993 року по 05.10.2016 року займав посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області. Наказом №4-к від 05.10.2016 року відрахований зі штату суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Станом на 05.10.2016 року стаж роботи склав 23 роки 07 місяців 3 дні. 14.07.2020 він звернувся до відповідача із заявою про виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, але листом № 04-552-20 від 04.08.2020 року було відмовлено в задоволенні на підставі Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким скасована вихідна матеріальна допомога судді у відставці. Враховуючи викладене, позивач вважає протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті йому вихідної допомоги із посиланням на положення Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким виключено статтю 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», та Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», оскільки правовідносини між сторонами виникли до прийняття зазначених законів.

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, у якому позовних вимог не визнав. Наголосив, що рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі №2-р (ІІ)/2020 у даних правовідносинах не підлягає до застосування, так як закон зворотної дії у часі не має. Наголошує, що на час виходу позивача у відставку чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» взагалі не містила будь-яких правових норм, які б регламентували виплату вихідної допомоги судді, який вийшов у відставку та розмір такої допомоги.

Ухвалою суду від 25.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 21.09.2020 року.

21.09.2020 року розгляд справи відкладено на 06.10.2020 року.

Ухвалою суду від 06.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 20.10.2020 року.

Позивач та представник відповідача до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 .

з 02.03.1993 року по 05.10.2016 року ОСОБА_1 обіймав посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 року №1600-VІІІ позивача звільнено з посади судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області відповідно до п.9 ч.5 ст.126 Конституції України. На підставі зазначеної постанови наказом в.о. голови Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 відраховано зі штату Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_3 позивач є суддею Артемівського міськрайонного суду у відставці.

14.07.2020 року позивач звернуся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з заявою про нарахування та виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат.

Листом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 04.08.2020 року № 04-552-20 було відмовлено в задоволенні на підставі Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким скасована вихідна матеріальна допомога судді у відставці

Не погоджуючись із відмовою відповідача у виплаті названої допомоги, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді є подання суддею заяви про відставку.

Згідно з частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VІ (в редакції, яка діяла на час прийняття Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 30 вересня 2016 року №1600-VІІІ) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, має право подати заяву про відставку.

Частиною першою статті 136 вказаного Закону було передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Однак, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» від 27 березня 2014 року №1166-VII (далі Закон №1166-VII), який набрав чинності 01 квітня 2014 року, було, серед іншого, виключено статтю 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, на час звільнення позивача з посади судді, законодавством України не була передбачена виплата вихідної допомоги, оскільки в даному випадку до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України Постанови «Про звільнення суддів» від 30 вересня 2016 року №1600-VІІІ.

Надалі Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ.

Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційним Судом України в Рішенні від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ) 2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини).

Тобто, саме з 15 квітня 2020 року втратили чинність положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ, яким виключено статтю 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 814/1274/17 наголосив, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачеві вихідної допомоги, оскільки визнання Конституційним Судом України неконституційним положення підпункту 1 пункту 28 Розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ не змінює правовідносини, які існували до ухвалення такого рішення.

За даних обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати, які підлягали б розподілу у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255,262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (вул.Добровольського, 2, м.Слов`янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 26288796) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Державна судова адміністрація України (вул.Липська,18/5, м.Київ, 01601 код ЄДРПОУ 26255795), Державна Казначейська служба України (вул.Бастіонна, 6, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо виплати вихідної допомоги при виході у відставку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22 жовтня 2020 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв