Рішення № 92348067, 12.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 р. Справа№200/5079/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.,

при секретарі Зурабашвілі А.О.

за участю:

представника відповідача Кододової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання недійсної вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ:43142826, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Італійська, 59) про визнання недійсною вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року №Ф-408207-46 на суму 23955,08 грн., зобов`язання скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року №Ф-408207-46 на суму 23955,08 грн.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року №Ф-408207-46У винесена помилково, оскільки податкова служба у 2010 році зверталась до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності та постановою суду від 29.11.2010 року була припинена підприємницька діяльність ОСОБА_1 . За таких обставин, позивач вважає, що оскільки вона не є суб`єктом підприємницької діяльності ще з 2010 року, то і не може бути платником ЄСВ у 2018-2019 роках. Посилаючись на ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зазначила, що вона є інвалідом, досягла пенсійного віку та отримує пенсію, тому вважає спірну вимогу недійсною.

Ухвалою суду від 25.05.2020 позовну заяву залишено без руху та надано 10-дений термін з дня отримання копії даної ухвали, але не пізніше дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на усунення недоліків шляхом: зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи – відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), офіційної електронної адреси або адреса електронної пошти позивача та відповідача; надання письмового підтвердження, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надання до суду належним чином засвідчених копій документів долучених до позовної заяви (скріплені власноручним підписом позивача (його представника) із зазначенням дати такого засвідчення); надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду від позивача до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 15.06.2020 року продовжено строк на усунення недоліків.

25.06.2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивач надала документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

З 16.06.2020 року по 06.07.2020 року суддя Мозговая Н.А. перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року визнано поважними причини пропуску звернення до адміністративного суду, поновлено пропущений строк звернення з позовом та відкрито провадження у справі № 200/5079/20-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що законом №2464 встановлено обов`язок для позивача, як платника єдиного внеску, суб`єкту підприємницької діяльності щодо сплати єдиного внеску, навіть у випадку нездійснення підприємницької діяльності як підприємця, нездійснення якої є власною волею позивача, як і реєстрація фізичною особою – підприємцем на власний розсуд та ризик, до яких позивача ніхто не примушував, що передбачає і усвідомлення наслідків такої реєстрації для цілей оподаткування та сплати єдиного внеску. Зазначив, що закон чітко та недвозначно встановлює обов`язок фізичної особи – підприємця сплатити єдиний внесок у мінімальному розмірі навіть у випадку нездійснення підприємницької діяльності. Згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача станом на 31.07.2019 року становить 23955,08 грн. На підставі цих даних сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року №Ф-408207-46, тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі (а.с.30-33).

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав пояснення, у яких вказав про те, що позивач, як платник ЄСВ перебуває на обліку у Приморському ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що 29.11.2010 року постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а-23294/10/0570 припинено підприємницьку діяльність – фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.3).

Доказів виключення ОСОБА_1 з ЄДРПОУ як фізичної особи - підприємця позивачем не надано.

17.08.2018 року на підставі акта перевірки №2470/05-99-46-10/ НОМЕР_1 від 19.06.2018 року контролюючим органом прийнято рішенням про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0107224610, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. (а.с.65).

09.08.2019 року ГУ ДПС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки, штрафу) №Ф-408207-46У, якою зобов`язано позивача сплатити недоїмку у розмірі 23955,08 (а.с.2).

Контролюючим органом надіслано податкову вимогу від 09.08.2019 року №Ф-408207-46, у якій повідомлено про те, що сума податкового боргу становить 23955,08 грн. (а.с.34).

28.10.2019 року контролюючим органом на адресу Приморського відділу ДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області, ГУ ДФС у Донецькій області, ФОП ОСОБА_1 була направлена заява про стягнення недоїмки по єдиному внеску (а.с.2).

13.11.2019 року старшим державним виконавцем Приморського відділу ДВС м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області відкрито виконавче провадження ВП №60598601 на підставі вимоги №Ф-408207-У від 09.08.2019 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Донецькій області боргу (недоїмки) у розмірі 23955,08 грн. (а.с.4).

Згідно відомостей інтегрованої картки платника зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, станом на 31.01.2020 року заборгованість позивача становить 29463,44 грн. (а.с.35).

Вважаючи вищевказану вимогу протиправною, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно п.2 частини 1 статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2464 від 08.07.2010 (далі – Закон № 2464) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч.1 ст.4 Закону - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Позивач в даних правовідносинах виступає в якості платника єдиного внеску відповідно до вимог Закону №2464.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.4, 5 та 5-1 ч.1 ст.4 Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно абз.3 ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у п.4, 5 та 5-1 ч.1 ст.4 Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Частиною 16 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 року № 1669 (далі Закон №1669).

Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було внесено зміни в розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Законом України від 02.03.2015 №219-VIII “Про внесення змін до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.

Таким чином, положення п.п.8 п.4 ст.11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, тоді як змін безпосередньо до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було (на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не містить у собі інформації щодо виключення з розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” пункту 9-4 (на момент виникнення спірних правовідносин).

Водночас, на виконання приписів Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Маріуполь – населений пункт, де знаходиться орган доходів і зборів, у якому перебуває на обліку позивач як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 чинний, тобто період проведення АТО триває. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30.04.2018 року №116/201 затверджено рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей». Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року №Ф-108207-46 У у розмірі 23955,08 грн. винесено відповідачем всупереч вимогам законодавства, діючого на момент виникнення спірних правовідносин.

Крім того, суд погоджується з посиланнями позивача на ту обставину, що вона звільнена від сплати ЄСВ, оскільки досягла пенсійного віку та є інвалідом, з огляду на наступне.

Приписами ч. 4 ст. 4 Закону №2464 визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Виходячи із зазначених правових норм, право не сплачувати єдиний внесок поширюється на фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Судом встановлено, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та є інвалідом ІІ групи, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення № НОМЕР_2 (а.с.6).

Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2018 року по справі №805/2195/17-а: «..відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують, відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За висновком Верховного Суду, звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов: по-перше, необхідно мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, в силу ч. 1 - 3 ст. 10 Закону №2464, платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, законодавством визначено обов`язкову умову для добровільної сплати єдиного внеску фізичною особою-підприємцем, яка є пенсіонером та отримує пенсію - укладення такою особою договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Нормою ч. 4 ст. 10 Закону №2464 визначено, що договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Матеріали справи не містять доказів укладення позивачем договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, враховуючи те, що позивач досягла пенсійного віку, є інвалідом ІІ групи та звільнена від сплати єдиного внеску в силу вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, а договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладала, у неї відсутній обов`язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням вимог ч.2 ст.9, ст.245 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити позовні вимоги шляхом визнання противною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року №Ф-408207-46У у розмірі 23955,08 грн.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача відмінити спірну вимогу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки у спірних правовідносинах належним та повним способом захисту порушених прав позивача є скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року №Ф-408207-46У у розмірі 23955,08 грн., тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, норми ПК України не містять норми, яка б передбачала саме скасування контролюючим органом прийнятої їм вимоги.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 (а.с.6), відповідно до Закону України «Про судовий збір» є звільненою від сплати судового збору , тому розподіл судових витрат по справі відсутній.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ:43142826, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Італійська, 59) про визнання недійсною вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року №Ф-408207-46 на суму 23955,08 грн., зобов`язання скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року №Ф-408207-46 на суму 23955,08 грн. – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року №Ф-408207-46У у розмірі 23955,08 грн.

У задоволенні решти частини позовних вимог – відмовити.

У судовому засіданні 12 жовтня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 22.10.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая