Ухвала суду № 92347938, 22.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 жовтня 2020 року Справа 160/13270/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали адміністративного позову Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2020 року Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС, в якому просить:

- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 13.02.2020 року протиправною;

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 13.02.2020 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 130 975 222,34 грн.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов необхідно залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову суб`єктом владних повноважень, юридичною особою майнового характеру – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 року становить 2 102,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про скасування вимоги про сплату боргу на суму 130 975 222,34 грн., позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 21 020,00 грн., оскільки 1,5 відсотка ціни позову складає більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору у розмірі 21 020,00 грн за подання даного адміністративного позову майнового характеру юридичною особою в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся з клопотанням, в якому просить суд:

- зменшити розмір судового збору за подання адміністративного позову Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-554-46 від 13.02.2020 року;

- відстрочити сплату судового збору за подання адміністративного позову Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-554-46 від 13.02.2020року.

Розглянувши заявлене клопотання, вивчивши надані докази на його підтвердження, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити чи зменшити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення чи зменшення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р.

Проте, з матеріалів адміністративного позову вбачається, що до осіб, яким надані пільги щодо сплати судового збору, які визначені ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, позивач не відноситься.

При цьому, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Водночас, вимогами чинного законодавства не передбачена можливість відстрочити та зменшити позивачу (юридичній особі) сплату судового збору за підставами, які не визначені в ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що юридичні особи не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, що унеможливлює задоволення відповідного клопотання.

Приписами статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003р., копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення "Згідно з оригіналом" чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2019 р. у справі №160/7887/18.

Таким чином, перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що додані до вищезазначеної позовної заяви копії доказів на підтвердження фактичних обставин справи не завірені належним чином.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 161, 169, 171-172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі 21 020,00 грн за подання даного адміністративного позову.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, рахунок отримувача UA238999980313131206084004008, код ЄДРПОУ 37989253, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

- наданням у відповідній кількості додатків завірених належним чином у відповідності до ч.5 ст.94 КАС України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець