Постанова № 9234368, 02.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 16/255

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2009 року 14:26 № 2а-3926/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Солом'янському районі м.Києва

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості у розмірі 23773,40грн.

за участю представників сторін:

<тип представника >, <ПІБ представника >, довіреність № <Текст >, від <Дата >, <юр. особа або примітка >

На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про стягнення податкового боргу у розмірі 23773,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що до Відповідача за результатами перевірки застосована штрафна санкція за порушення п. 2.2, п.2.6 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні»№ 637 від 15.12.04 р. та п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265 від 06.07.95 р., яку Відповідач у встановлений строк не сплатив.

Винесені за наслідками перевірки податкові повідомлення рішення Відповідачем не оскаржувались, а тому, відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сума зобовязання є узгодженою і рахується податковим боргом, яку Позивач просить стягнути у примусовому порядку.

Крім того, Позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони банкам здійснювати будь-які операції з грошовими коштами на розрахункових рахунках Відповідача та заборони відчуження платником податків його активів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав. В своєму запереченні проти позовних вимог зазначив, що оскільки володіє десятьома кіосками, а книга обліку доходів і витрат лише в одному екземплярі, то вона зберігалась не за місцем проведення перевірки, а за місцем реєстрації Відповідача. Готівка, яка надійшла до каси 14.10.2008 р. була своєчасно оприбуткована ним особисто 14.10.2008 р., було надруковано фіскальний звітний чек і забезпечено його зберігання в книзі обліку розрахункових операцій та було зроблено відповідний запис у книзі обліку доходів і витрат. В своїх діях не вбачає порушень діючого законодавства, а тому просить в позові відмовити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.03.1997 р., що підтверджується копією Свідоцтва серія НОМЕР_4.

Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва було проведено перевірку щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, СГД ОСОБА_1, за результатами якої було складено Акт № 6509/26/58/23/2689406016 від 17.10.08 р.

На підставі вказаного Акту податковою інспекцією було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009432305 від 30.10.2008 р. на суму 23661,40 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.2.2, п.2.6 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні»№ 637 від 15.12.04.

Також винесено рішення № 0009422305 від 30.10.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 112,10 грн. за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265 від 06.07.1995 р.

Порядок оформлення касових операцій, вимоги щодо ведення касових книг визначені Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим Правлінням Національного банку України 15.12.2004 № 637.

Субєктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем зазначена норма не дотримувалась, оскільки на місці проведення перевірки взагалі були відсутні як касова книга, так і книга обліку розрахункових операцій.

Доводи Відповідача, що ним не порушуються норми закону, оскільки оприбутковується готівка з роздрукуванням фіскальних чеків та внесенням записів у відповідні книги в день отримання готівки, але за місцем його реєстрації, суд вважає помилковими.

Оприбутковувати готівку в кінці робочого дня можуть підприємства, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо).

Відповідач не здійснює вищезазначену діяльність, а тому оприбутковувати готівку має у відповідності з п. 2.2, 2.6 Положення та п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За таких обставин, суд вважає правомірним застосування до Відповідача штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, як було встановлено у судовому засіданні, Відповідач не оскаржував винесені контролюючим органом рішення про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у спосіб, що передбачений ст.ст. 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому визначена сума податкового зобовязання є узгодженою.

Згідно з п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 цього Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цієї статтею, визнається сумою податкового боргу платників податків.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість платника перед бюджетом самостійно не погашена і складає 23773,40 грн.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості з СГД ОСОБА_1 у розмірі 23773,40 грн. підлягає задоволенню.

Інша вимога щодо заборони банкам здійснювати будь-які операції з грошовими коштами на розрахункових рахунках Відповідача та заборони відчуження платником податків його активів задоволенню не підлягає, оскільки заходи забезпечення адміністративного позову вживаються щодо рішень, дій чи бездіяльності саме субєктів владних повноважень і в разі очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з СГД ОСОБА_1 (03141 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Держави на розрахунковий рахунок № 31110104700010, одержувач ВДК у Соломянському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21080900 заборгованість у розмірі 23773 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят три грн.) 40 коп.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.