Постанова № 9234311, 18.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 451

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2009 року           12:17           № 2а-12873/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нафта-Оіл-Групп"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва

провизнання недійсним та скасування акту від 17.07.2009р. №938, зобов'язання поновити реєстрацію платника податку на додану вартість

за участю представників сторін:

<тип представника >, <ПІБ представника >, довіреність № <Текст >, від <Дата >, <юр. особа або примітка >

На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18.11.09 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

          Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання протиправним та скасування акту № 938 від 17 липня 2009 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника ПДВ з дати його винесення та зобов’язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НАФТА-ОІЛ-ГРУПП»(код 36124342) платником податку на додану вартість з дати реєстрації і поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, виданого товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НАФТА-ОІЛ-ГРУПП»з дати початку його дії.

          Позовні вимоги зводяться до того, що податковим органом не наведено жодної підстави для анулювання реєстрації платника податку, і зазначене в Акті про анулювання платника ПДВ не відповідає дійсності. Вказує на те, що у підприємства відсутні не задекларовані податкові зобов’язання і відсутня податкова заборгованість по ПДВ. Вважає дії податкової інспекції щодо винесення акту про анулювання реєстрації платника ПДВ протиправними та такими, що заподіюють шкоду правам, свободам та інтересам позивача.

          Відповідач позов не визнав і просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

          За результатами розгляду документів і матеріалів, наданих сторонами, пояснень їх представників, Окружний адміністративний суд м.Києва, встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.09 р. відповідачем було складено Акт № 938 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв’язку з тим, що останнім «не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону (загальна сума 300 тис. грн. податку на додану вартість) підтверджено довідкою про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки звітності з податку на додану вартість №___від ___2009р.».

У зв’язку з цим на підставі п.п «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2005 р. № 168/97-ВР та п.2 розпорядження КМУ від 01.07.2009 р. №757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)»відповідач прийняв рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов’язав позивача повернути податковому органу анульоване свідоцтво протягом двадцяти календарних днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

          Відповідно до п.п. «в»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплату податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

          Абзацом 3 п.2 розпорядження КМУ від 01.07.2009 р. №757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)»встановлено, що у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначеному підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.

          Відповідно до п.25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 (далі –Наказ № 79) передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»- «г»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов’язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в»- «г»цього пункту.

          Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б»-«г»пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема: Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва –юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплату податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом; судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість; документа, який свідчить, що згідно із відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку; інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи –підприємця; Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва; документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава підпункт «в»пункту 9.8 статті 9 Закону «Про податок на додану вартість»).

          Таким чином, прийняттю податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ має передувати проведення документальної невиїзної перевірки платника податків та складення відповідного акта.

          Зі змісту п. 1.11 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, яким затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі –Наказ № 327) вбачається, що для проведення невиїзної документальної перевірки податковий орган повинен надіслати платнику податків письмове запрошення і в разі неявки посадових осіб суб’єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб’єкта господарювання на запрошення органу податкової служби.

          З наданих позивачем пояснень встановлено, що відповідачем не було дотримано вимог Наказу № 327 щодо направлення позивачу запрошення на перевірку і не встановлено підтверджуючих документів, які визначені у п. 25 Положення і можуть бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

          Крім того, відповідно до зазначеного вище наказу № 327 встановлені вимоги до акта, зокрема, невиїзної документальної перевірки. В Акті № 938 про анулювання реєстрації платника ПДВ, Відповідач, як на підставу для прийняття рішення про анулювання посилається на довідку про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки звітності з податку на додану вартість без номера і без дати, проте в матеріалах справи така довідка відсутня.

          Таким чином, дії Відповідача щодо здійснення документальної невиїзної (камеральної) перевірки взагалі не підтверджені жодним документом.

          Згідно з Наказом № 327 передбачено, що до підписання акта перевірки мають бути враховані зауваження посадових осіб платника податків (п.4.1). А відповідно до п.4.3. Наказу № 327 підписання акта посадовими особами суб’єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби у разі проведення невиїзних документальних перевірок здійснюється в приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб’єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

          Відповідачем не було доведено виконання вимог Наказу № 327.

          Щодо підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, зазначених в Акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, то в судовому засіданні вони повністю спростовані позивачем.

          Так, в Акті зазначено, що платником не задекларовані податкові зобов’язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», проте, в п. 3 цього Акту зазначено, що розмір податкової заборгованості з ПДВ на дату складання акту –0 грн. Крім того, в Акті про анулювання реєстрації платника ПДВ не зазначено за який період не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання.

          Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

          Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

          Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.          

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задоволити.

          Визнати протиправним та скасувати винесене актом № 938 від 17 липня 2009 року Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

          Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НАФТА-ОІЛ-ГРУПП»(код 36124342) платником податку на додану вартість з дати реєстрації.

          Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НАФТА-ОІЛ-ГРУПП»(код 36124342) з дати початку його дії - з 05.09.2008 р. Свідоцтво № 100137595, індивідуальний податковий номер 361243426598, бланк ф. № 2-ПДВ серія НБ № 225422.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –20.11.2009 р.