Ухвала суду № 92338801, 20.10.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3994/20

Номер провадження 1-кп/629/477/20

УХВАЛА

20 жовтня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області питання доцільності обрання запобіжного заходу обвинуваченому:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Харкова, громадянину України, із середньою освітою, не одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,

- 11.06.2020 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі позбавлення волі, на підставі ст. 104, 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.ч.1,2 ст.304 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Шульги Ю.М.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

28 серпня 2020 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220380000674, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.ч.1,2 ст.304 КК України.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2020 року призначено підготовче судове засідання.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому слідстві обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 26 жовтня 2020 року.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на підставі наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти клопотання прокурора.

При вирішенні зазначеного клопотання суд виходить з наступного.

На підставі ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити або скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів, може вдатися до відповідних дій, оскільки усвідомлює можливість призначення реального покарання.

Частиною 4 статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Потерпіла та свідки у даному кримінальному провадженні не допитані судом, тому існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на останніх у разі застосування стосовного нього більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчинених обвинуваченим злочинів, дані про особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, не має сталих соціальних зав`язків, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину, вчинив новий корисливий злочин.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень, а тому існує ймовірність вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, враховуючи, що, зокрема, санкція ч.2 ст.304 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до десяти років, на підставі ст.12 КК України вчинені ОСОБА_1 кримінальні правопорушення відноситься до категорії нетяжких та тяжких злочинів, суд приходить до висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

З огляду на викладене, враховуючи, що на даний час запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись в місцях попереднього ув`язнення, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, виходячи з діючих норм кримінально-процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, а у задоволенні клопотання захисника відмовити.

Поряд з цим, враховуючи вимоги ч. 3ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням всіх обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований, не одружений, обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжких злочинів, для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, суд вважає достатньою заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 87880 гривень (40 х 2197 грн = 87880 грн).

Керуючись ст.ст. 31, 314, 314-1, 315, 316, 371, 372 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Задовольнити клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Шульги Ю.М.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 18 грудня 2020 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Заставу визначити у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 87880 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Застава підлягає внесенню на рахунок UA208201720355299002000006674, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКС України м. Київ, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області.

Обвинувачений ОСОБА_1 (або заставодавець) має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово Лозіський ВП ГУНП в Харківській області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Н.А. Смірнова