Ухвала суду № 92338476, 21.10.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4435/18

н/п 1-кп/953/172/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючої судді Бородіної Н.М.,

суддів - Якуші Н.В., Ляха М.Ю.,

за участю секретаря - Кострової О.В.,

прокурора - Мозгового М.Л.,

захисника - Найдьонової О.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №12017220490003567 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Архангельська Слобода Каховського району Херсонської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -

в скоєні кримінальних правопорушень , передбачених ч.1 ст. 310, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 147 КК України,-

встановив:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12017220490003567 за обвинуваченням ОСОБА_1 , в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 310, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 147 КК України.

По даному кримінальному провадженню судом встановлено повний порядок дослідження доказів в тому числі допит потерпілих.

Потерпіліий ОСОБА_2 в судові засідання не з`являється, повідомлявся судом належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс повістки.

Неявка потерпілого призводить до затягування розгляду справи.

Згідно ст. 139 КПК України якщо потерпілий, свідки які були у встановленому цим Кодексом порядку викликані (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на них накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_2 будучи у встановленому КПК України порядку викликаний у дане судове засідання, однак без поважних причин не з`явився, суд вважає за необхідне накласти на нього штраф в розмірі 0,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується .

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

До спливу продовженого строку, судове провадження не завершено.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу з підстав наявності ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та захисник проти продовження строку запобіжного заходу заперечували, зазначаючи, що ризики прокурором не доведені, обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, має хвору матір, кваліфікація його дій за ч.2 ст. 147 КК України є не доведеною.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 не одружений, дітей не має, має постійне місце проживання, де мешкає із матір`ю, у якої наявні захворювання, раніше не судимий, працездатний, однак ніде не працює, має захворювання: хронічний отіт та хронічний гайморіт, отримує в умовах СІЗО медикаментозне лікування, згідно наданої медичної довідки.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується, у вчинені трьох кримінальних правопорушень, один з яких є особливо тяжкий злочин за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, вчинений , згідно обвинувального акту, в період перебування під слідством за ч.1 ст. 310, ч.2 ст. 309 КК України.

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, які зазначені у обвинувальному висновку, зокрема що ОСОБА_1 захопив 9 осіб, серед яких було дві малолітні дитини та тримаючи їх у якості заручників, погрожував застосуванням вибухового пристрою, а також демонструючи ніж та предмет схожий на пістолет, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

З урахуванням наведеного, суд вважає доведеним існування ризиків передбачених п.1, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема - можливість обвинуваченого переховатися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідність кваліфікації інкримінуємого обвинуваченому злочину вимогам закону та винуватість або невинуватість ОСОБА_1 , буде вирішуватися судом при ухвалені вироку суду.

Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України та встановлених ризиків передбачених п.1, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Ризик заявлений прокурором - п.3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на потерпілих на теперішній час не доведений.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню встановленим ризикам.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із погрозою застосуванням насильства .

ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину із погрозою застосуванням насильства, однак враховуючи строк перебування обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне визначити йому розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи конкретні обставини, тяжкість правопорушень, наявність встановлених ризиків, суд вважає за необхідним визначити обвинуваченому розмір застави - 80 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що складає 168160 грн. (2102 х 80).

Керуючись ст. ст. 140, 143, 7, 178, 182,183,184, 331, 327 КПК України, суд, -

ухвалив:

Накласти на ОСОБА_2 штраф в розмірі 0,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1051 гривень, за неявку в судове засідання без поважних причин.

Стягувач Державна судова адміністрація України (отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код 38004897 , банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA118999980313090106000026007, Код класифікації доходів бюджету 21081100).

Боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 .

Особа, на яку накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення..

За злісне ухилення від явки потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін - у виді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 19.12.2020 року.

Визначити ОСОБА_1 суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що складає 168160 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок ua208201720355299002000006674 МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача ДКСУ м.Київ, призначення платежу - застава № справи, ПІБ обвинуваченого) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4)носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні, в тому числі особливо тяжкого злочину, за який передбачене законом покарання до 15 років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого, до суду; повідомляти та суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає оскарженню протягом 7 днів з дня проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, через Київський районний суд м.Харкова .

Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Бородіна Н.М.

Судді: Якуша Н.В.

Лях М.Ю.