Постанова № 9233601, 23.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2010 р. № 2а-42265/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1,

представник відповідача ДПІ у Київському районі м. Харкова - Караульна Ю.Л., діє на підставі довіреності № 22888/10/10010 від 31.12.2009р.,

представник відповідача Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова - Носенко Т.А., діє на підставі довіреності № 15-15/7-111 від 06.01.2010р.,

представник третьої особи Фінансового управління Київської районної у м. Харкові Ради - не з'явився,

представник третьої особи Медичного центру "Лаборимус" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фінансове управління Київської районної у м. Харкові ради, Медичний центр "Лаборимус"

простягнення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, суми штрафу за неповне та несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова, Відділення державного казначейства у Київському районі м. Харкова, в якому просила стягнути з відповідача суму надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2100,00 грн., та суму штрафу за неповне та несвоєчасне повернення суми надмірно сплаченого податку у розмірі 2724,79 грн.

Ухвалою суду від 14.12.2009 року відповідача Відділення державного казначейства у Київському районі м. Харкова замінено на належного відповідача Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова.

Ухвалою суду від 18.11.2009 року до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фінансове управління Київської районної у м. Харкові ради, ухвалою суду від 14.12.2009 року залучено в якості третьої особи Медичний центр «Лаборимус».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.03.2008 року нею подано до ДПІ у Київському районі м. Харкова декларацію про доходи, одержані з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Разом із декларацією про доходи, позивачем було надано розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту. Згідно із розділом 1 розрахунку, позивач визначив суму податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту у розмірі 3 349,58 гривень. Лише 29.07.2009 року на рахунок позивача було частково зараховано суму надмірно сплаченого податку у розмірі 1 249,58 гривень. Таким чином, розмір надмірно сплаченого податку, що підлягає поверненню позивачу та не було їй повернено складає 2100,00 гривень. У зв'язку із тим, що сума надмірно сплаченого податку у розмірі 1 249,58 гривень була зарахована на рахунок позивача лише 29.07.2009 р., тобто при затримці від 31 до 90 календарних днів, сума штрафу за несвоєчасне повернення вказаної суми податку складає 624,79 гривень. У зв'язку із тим, що сума надмірно сплаченого податку у розмірі 2100,00 гривень станом на день подачі позовної заяви на рахунок позивача не надходила, тобто при затримці від 91 календарного дня, сума штрафу за несвоєчасне повернення вказаної суми податку складає 2100,00 гривень. Загальний розмір штрафу складає 2 724,79 гривень. Просила позов задовольнити.

ДПІ у Київському районі м. Харкова заперечувала проти позову, від в.о. начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова Борщ Л.М. до суду надійшли заперечення, в яких зазначили, що до ДПІ у Київському районі м. Харкова 11.03.2009 р. ОСОБА_1 було надано декларацію про отримані доходи у 2008 році та заяву щодо повернення надміру утриманої суми податку з доходів фізичних осіб на підставі п.п.5.3.6 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб". Згідно розрахунку, позивач визначила суму податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту у розмірі 3349,58 грн. Відповідно до пп.5.3.6 п.5.3 Закону, платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним суми витрат із штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором чи ні. Поряд з цим, Законом (п.п.5.3.4 п.5.3 ст.5) також передбачено, що до податкового кредиту дозволено включати суми власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або членна його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно - ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування. Але на даний час не прийнятий закон "Про загальнообов'язкове медичне страхування", тому відповідно до прикінцевих положень Закону (п.п. 22.1 ст.22) податковий кредит щодо зазначених у п.п.5.3.4 п.5.3 витрат не нараховується і на повернення з бюджету немає законних підстав. З 01.01.2005 р. редакція п.7 ст. 281 Цивільного кодексу України "повнолітня жінка має право за медичними показаннями на штучне запліднення та перенесення зародкав її організм" змінена на нову "повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством". Тобто термін "штучне запліднення" змінено на допоміжні репродуктивні технології. Згідно позиції Міністерства охорони здоров'я України, до допоміжних репродуктивних технологій належать: ЗІВ - запліднення ін вітро, ІКСІ - ін'єкція одного спермія в цитоплазму ооцита; ІСЧ - інсемінація спермою чоловіка; ІСД - інсемінація спермою донора; ЕТ - ембріотрансфер; сурогатне материнство. Враховуючи наведене, до податкового кредиту, передбаченогоп.п.5.3.6 п.5.3 ст.5 Закону, платник податку - жінка може віднести вартість безпосередньо процедур, зазначених у листі МОЗ України від 27.03.06 р. № 4.40-19-186. Для правильності нарахування податкового кредиту, передбаченого пп.5.3.6 п.5.3 ст.5 Закону, платник податку - жінка може віднести вартість безпосередньо процедур, зазначених у листі МОЗ України від 27.03.2009 р. вх. № 4.40-19-186. ДПІ до медичного центру "Лаборімус" було надано запит від 07.05.2009 р. № 10113/10/17-115 для визначення безпосередньо сплаченої вартості процедур щодо штучного запліднення. Згідно наданої відповіді від 17.06.2009 р. вх. № 12258 ТОВ "Лаборімус" сплачена вартість процедур щодо штучного запліднення становить 10 000 грн. На підставі отриманих документів було зроблено перерахунок від 01.07.09 р. на повернення податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1249,58 грн. та зазначену суму було перераховано на рахунок позивача.

Відповідач Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова не погодившись з позовною заявою надав до суду відзив на позов, в якому посилається на те, що відповідно до п.4.5 Положення "Питання Державного казначейства", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005, до функцій органів Державного казначейства України не входить облік та перевірка платників податків з питання правильності перерахування до Державного бюджету податків, зборів, обов'язкових платежів. Управління Державного казначейства України здійснюють за поданням Державних податкових інспекцій (у вигляді висновків), повернення з рахунків державного та місцевого бюджетів зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів. Права самостійного повернення з державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів, управлінням Державного казначейства не надано. Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова з позивачем ОСОБА_1 не мало ні цивільно-правових, ні адміністративно-правових відношень і прав позивача не порушувало. Позивач ОСОБА_1 з вимогою про стягнення з місцевого бюджету податку з доходів фізичних осіб, та суми штрафу за неповне та несвоєчасне повернення суми надмірно сплаченого податку до УДК не зверталася. Стягнення з місцевого бюджету податку з доходів фізичних осіб здійснюється з рахунку №33215800700004, код бюджетної класифікації 11010100, відкритого на ім'я Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код: 24134573, банк: Головне Управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО: 851011.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на наведені у позові обставини.

Представники відповідачів - ДПІ у Київському районі м. Харкова - Караульна Ю.Л. та УДК у Київському районі м. Харкова - Носенко Т.А. у судовому засіданні проти позову заперечували, просили залишити його без задоволення, посилаючись на обставини, які зазначені у запереченнях на адміністративний позов.

Представник третьої особи - Фінансового управління Київської районної у м. Харкові Ради у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Представник третьої особи - Медичного центру "Лаборимус" у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Пунктом 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. N 889-ІV, з наступними змінами та доповненнями, визначено термін податкового кредиту - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 5.1.1. п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Згідно підпункту 5.1.2. п. 5.1 ст. 5 зазначеного закону, підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації. До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат, у відповідності до підпункту 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту, визначено у п. 5.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", зокрема, підпунктом 5.3.6 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним суми витрат із штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором, чи ні.

Позивач ОСОБА_1 11.03.2009 року подала до ДПІ у Київському районі м. Харкова декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року, з переліком сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту згідно із ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а також розрахунком сум податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у звязку з нарахуванням податкового кредиту (а.с. 5-9).

Підставою для нарахування податкового кредиту позивачу, згідно з переліком сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту, стала суми витрат платника податку із штучного запліднення незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором, чи ні, згідно з договором б/н, квитанції до прибуткового касового ордеру № 1677 від 10.12.2008 року на суму 24000 грн.

З копії договору (а.с.11-12) встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою по справі - Медичним центром "Лаборимус" був укладений договір на проведення екстрокорпорального запліднення (ЕКЗ) та перенос ембріонів у порожнину матки. В зазначеному договорі у п. 5.1 зазначено, що вартість повного лікувального циклу складає 24000 грн. 00 коп. (а.с. 11, зворотний бік).

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1677 ОСОБА_1 10 грудня 2008 року оплатила лікування у розмірі 24 000 грн. (а.с. 14).

Предметом договору є проведення лікування безпліддя пацієнта шляхом запліднення in vitro, методом запліднення оосцитов дружини (донора) спермою чоловіка (донора) з переносом ембріона у порожнину матки дружини (сурогатної матері).

Згідно з ч. 7 ст. 281 Цивільного кодексу України, в редакції із змінами, внесеними Законом України від 02.11.2004 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Згідно із ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.92 р. N 2801-ХП, з наступними змінами та доповненнями, застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров'я України, на прохання дієздатної жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

На час здійснення позивачем оплати лікування за прибутковим касовим ордером № 1677 від 10 грудня 2008 року на підставі договору на проведення позивачу екстракорпорального запліднення, діяв Наказ Міністерства охорони здоровя України від 04.02.1997 року № 24, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.03.1997 року за № 58/1862 «Про затвердження умов та порядку застосування штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та методів їх проведення». Зазначений Наказ прийнято відповідно до ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я. Цим Наказом було затверджено Метод екстракорпорального запліднення та перенесення ембріона (ембріонів) у порожнину матки.

Відповідно п. 3.1 зазначеного Наказу, медикаментозна стимуляція суперовуляції є складовою частиною методу екстракорпорального запліднення. На інших стадіях проведення методу, у відповідності до п. 5.2, 8.8.1 Наказу, показано застосування медикаментозних засобів.

Згідно відповіді на запит суду Медичного центру «Лаборимус» від 20.01.2010 р. № 20/01-10, встановлено, що вартість лікувального циклу пацієнтки ОСОБА_1 склала 24000 грн., з них: 10000 грн. - вартість послуг запліднення in vitro (анестезія, клінічне, лабораторне, ультразвукове дослідження пацієнтки, трансвагинальна пункція фолікулів з аспірацією рідини, введення рухомої фракції сперміїв, відбір, класифікація і дозрівання оосцитов, запліднення, культивірування та перенос ембріонів у порожнину матки пацієнтки; 14000 грн. індукція суперовуляції (пакет «гарний відповідач») введення медикаментів, які створюють оптимальні умови в організмі жінки з адекватною фолікулярною відповіддю яєчників та підвищенням рецептивності ендометрія.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1677 від 10 грудня 2008 року понесені витрати з штучного запліднення у сумі 24 000 грн., оскільки «індукція суперовуляції» є складовою частиною штучного запліднення та лікування безпліддя пацієнта шляхом запліднення in vitro, відповідно до затвердженого Наказом Міністерства охорони здоровя України від 04.02.1997 року № 24 Методу екстракорпорального запліднення та перенесення ембріона (ембріонів) у порожнину матки.

Суд не бере до уваги посилання відповідача ДПІ у Київському районі м. Харкова стосовно того, що «індукція суперовуляції» не входить до допоміжних репродуктивних технологій, через що не може бути включена до податкового кредиту, виходячи з наступного. Відповідач посилається на лист МОЗ України від 27.03.2006 року № 4.40-19/186, який не є нормативним актом і не підлягає обовязковому застосуванню. Крім того, зазначеним листом визначено види допоміжних репродуктивних технологій, проте підпунктом 5.3.6 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено право платника податку на включення до складу податкового кредиту фактично понесених ним сум витрат саме із штучного запліднення, а не «допоміжних репродуктивних технологій», на які посилається ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача ДПІ у Київському районі м. Харкова на застосування до правовідносин між сторонами по поверненню позивачу суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб понесених сум витрат із штучного запліднення п.п.5.3.4. п.5.3 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки п.п.5.3.4. визначає право включення до податкового кредиту іншого виду сум, а саме сум власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів здоровя для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сімї першого ступеня спорідненості, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування. Таким чином, підпункти 5.3.6. та 5.3.4. є рівними в порядку правозастосування нормами, які включені до п. 5.3., що визначає перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту. Предмети регулювання включення до складу податкового кредиту зазначених норм різні, і при застосуванні підпункту 5.3.6. підпункт 5.3.4. не застосовується.

Із розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту вбачається, що у відповідності до Розділу І ОСОБА_1 було вірно визначено суму податку з доходів фізичних осіб, яка підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту у розмірі 3349 грн. 58 коп.

Проте, відповідно довідки № 16-51/522-Д від 25 вересня 2009 року філії-Харківського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" на рахунок № 4970 ОСОБА_1 29 липня 2009 року було зараховано 1237,58 грн. (а.с. 53), що відповідає розрахунку ДПІ у Київському районі м. Харкова сум податку з доходів фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку (а.с. 26), висновку ДПІ у Київському районі м. Харкова від 23.07.2009 року (а.с. 52). Зазначений висновок надійшов до УДК у Київському районі м. Харкова 24.07.2009 року, як вбачається з копії висновку (а.с. 54).

Таким чином, податковим органом занижено розмір повернення суми надміру сплаченого податку, встановленого Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», через що позивачу підлягає поверненню сума надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2100 грн. (3349,58-1237,58).

Відповідно до пункту 18.8. статті 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.

Відповідно до п.п. 20.4.1. п. 20.4 ст. 20 зазначеного закону, особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є: а) податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір; б) орган Державного казначейства України, що порушує строки такого повернення або занижує його розмір.

Враховуючи те, що згідно копії декларації про доходи позивача, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року, декларацію відповідачем ДПІ у Київському районі м. Харкова отримано 11.03.2009 року, а висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова про повернення з бюджету податку з доходів фізичних осіб надійшов до УДК у Київському районі м. Харкова 24.07.2009 року, податковим органом порушено встановлений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» строк повернення надміру сплаченого податку.

Пропуск строку повернення позивачу податку з доходів фізичних осіб з бюджету визнано ДПА у Харківській області, як встановлено з листа начальника відділу по боротьбі з корупцією в органах ДПС ДПА у Харківській області Проценка Є.О. від 29.10.09 року № 2849/д/27-018 (а.с.34), в якому визначено, що посадові особи ДПІ у Київському районі, винні у порушені термінів проведення перерахунку, будуть притягнуті до відповідальності.

Згідно підпункту 20.4.2. п. 20.4 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи: якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 10 відсотків від такої суми; якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 50 відсотків від такої суми; якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми. Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 127, визначається механізм самостійного нарахування органами Державного казначейства штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, які сплачуються на користь платника. Штраф нараховується у разі коли платник податку не отримує суму надміру сплаченого податку після закінчення 60 - денного періоду від дати подання податкової декларації: протягом 30 календарних днів - у розмірі 10 відсотків такої суми; від 31 до 90 календарних днів - 50 відсотків такої суми; понад 90 календарних днів - 100 відсотків такої суми. Відповідно до п. 2 Порядку нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, затвердженого Постановою КМУ від 04 лютого 2004 р. № 127, для цілей цього порядку днем отримання платником суми надміру сплаченого податку вважається день зарахування коштів на рахунок платника, відкритий в установі банку, або на рахунок підприємства поштового зв'язку. У разі коли останній день граничного строку виплати суми надміру сплаченого податку припадає на вихідний, святкові або неробочий день, закінченням строку вважається операційний банківський день, що настає за таким днем.

Відповідно до зазначеного Порядку, порядок перерахування сум штрафів і коштів на оплату послуг банків та підприємств поштового зв'язку встановлюється Державним казначейством.

Згідно п.п. 20.4.3. п. 20.4. ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 цього пункту здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів.

Таким чином, підлягає поверненню позивачу сума штрафу за несвоєчасне повернення надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб 1249,58 грн., у розмірі 624,79 грн., а також сума штрафу за неповернення на час розгляду справи надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб 2100 грн., у звязку з неправомірним заниженням її розміру податковим органом, у розмірі 2 100 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, через що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача сплачена нею при подачі до суду на підставі квитанції сума судового збору у розмірі 48 грн. 25 коп.( а.с. 3).

Керуючись Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», Порядком нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 127, ст. ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фінансове управління Київської районної у м. Харкові ради, Медичний центр "Лаборимус" про стягнення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, суми штрафу за неповне та несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України (з рахунку №33215800700004, код бюджетної класифікації 11010100, відкритого на ім'я Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код: 24134573, банк: Головне Управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО: 851011) на користь ОСОБА_1 (61195 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2100 (дві тисячі сто) грн. 00 коп., а також суму штрафу за неповне та несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку у розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 79 коп., а всього 4824 (чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 79 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовій збір у розмірі 48 (сорок вісім) грн. 25 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26 лютого 2010 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.