Постанова № 9233451, 22.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2010 р. № 2а-42173/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.

за участю сторін:

представник позивача - Колєва О.Г.,

представник відповідача - Загрива Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар Харків"

простягнення суми, отриманої за нікчемною угодою,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, прийнятих судом, просила стягнути з ТОВ «Господар Харків» на користь ТОВ «Євробуд+» все отримане за нікчемними угодами, а саме грошові кошти у розмірі 34510,08 грн., стягнути з ТОВ «Євробуд+» на користь держави грошові кошти у розмірі 34510,08 грн.

Ухвалою суду від 17.02.2010 року в частині вимог до ТОВ "Євробуд+" провадження по справі закрито у звязку з ліквідацією юридичної особи.

Після закриття провадження у справі стосовно ТОВ "Євробуд+" представник позивача Колєва О.Г. у судовому засіданні наполягала на задоволенні позову, зазначивши, що кошти, про стягнення яких заявлено вимоги, повинні бути стягнуті безпосередньо з ТОВ «Господар Харків» на користь держави.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Євробуд+" за період 01.07.2005 по 30.09.2008 року, про що складено акт від 19.02.2009 № 776/1800/32867055. За результатами перевірки встановлені наступні порушення: ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Євробуд+" з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають від визначення ст.ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року 334/94-ВР, а дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток за період, що перевірявся, не є дійсними. Крім того, перевіркою встановлено відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, а дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобовязання та податковий кредит за період, що перевірявся, не є дійсними. До перевірки підприємством не надано первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Згідно листа наданого ТОВ “Євробуд +”до ДПІ у Дзержинського району м. Харкова від 24.11.2008 року №10/1, всі документи, підтверджуючі фінансового-господарську діяльність підприємства вилучені СВ ПМ ДПА у Харківській області, згідно протоколу вилучення від 13.11.3008 року. Перевірка ТОВ “Євробуд +” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005 по 30.09.2008 р. проведена на підставі податкової звітності поданої до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова та інформації про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку ТОВ “Євробуд+”, наданої АБ “Факторіал-Банк” листом від 01.12.2008 року №09-63-БТ за період з 01.07.2005 по 30.09.2008 р.. Відповідальним за фінансово-господарську діяльність у періоді, що перевіряється був директор Романовський О.А. Згідно даних автоматизованої інформаційної системи ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова: АРМи "Аудит", "Бест Звіт", "Облік", поданої податкової звітності, та наданих для перевірки виписок банку, у ТОВ “Євробуд+” відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Відповідно висновку спеціаліста № 61 від 23.02.2009 р. Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області встановлено, що підписи від імені Романовського О.А. на деклараціях з податку на прибуток за 2005-2008 р.р., деклараціях та уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість за 2005-2008 р.р., податкових розрахунках комунального податку за 2006 2008 р.р. виконані не Романовським О.А., а іншою особою (іншими особами). Згідно отриманих пояснень Романовського О.А., діяльності підприємство не здійснює. За результатами перевірки ТОВ “Євробуд+” встановлені взаємовідносини останнього з ТОВ “Господар Харків”. Згідно банківських виписок ТОВ “Євробуд+” за період, що перевірявся, перерахувало кошти ТОВ “Господар Харків” платіжним дорученням № 109 від 04.07.2008 р. у сумі 34510,08 грн. як оплату за комплектуючі згідно рахунку - фактури № СФ-0003232 від 03.07.2008 р. По факту оплати товару (кріплення для теплоізоляції зі сталевим цвяхом у кількості 380 шт.) ТОВ “Господар-Харків” виписано податкову накладну № НН-0001618 від 04.07.2008 р. ТОВ “Господар-Харків” поставлено кріплення для теплоізоляції ТОВ “Євробуд+” відповідно до видаткової накладної № ТРН-10850 від 14.07.2008 р. Товар отримано по довіреності Романовським О.А. Угоди, які укладені та такі, що виконувались протягом періоду 01.07.2005 по 30.09.2008 ТОВ “Євробуд+” з постачальником ТОВ “Господар-Харків” не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. ТОВ "Євробуд+" перераховував кошти контрагенту без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України. Тобто укладений ТОВ "Євробуд+" правочин суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемнім.

Відповідач ТОВ "Господар Харків" проти позову заперечував, від представника відповідача Загриви Л.С. надійшли письмові заперечення, в яких заперечення обґрунтовані наступним. На підставі рахунку-фактури №СФ-0003232 від 03.07.09 р. 14 липня 2008 р. ТОВ "Господар Харків" здійснило відвантаження товару, а саме кріплення для теплоізоляції зі сталевим цвяхом в кількості 38000 шт., на суму 34511 грн. 60 коп., за наявності усіх необхідних супровідних документів: видаткова накладна №ТРН-10850 від 14 липня 2008 р., товар прийняв Романовський О.А. за довіреністю ЯПВ № 155015 від 14.07.08 р. Оплата по цій накладній була здійснена частково, тобто у сумі 34 510 грн. 08 коп. банківським платежем від 04.07.08 р. Борг по накладній № ТРН-10850 від 14 липня 2008р. складає 1 грн. 52 коп. Згідно вимог Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. по факту оплати товару (кріплення для теплоізоляції зі сталевим цвяхом в кількості 38000 шт.) ТОВ "Господар Харків" виписало податкову накладну № НН-0001618 від 04.07.2008 р. на суму 34511,60 грн., яка увійшла в податкове зобов'язання звітного періоду - липень 2008 р., що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації на додану вартість за липень 2008 р., податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2008р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова отримала зазначені документи за вхідним №119318 від 19.08.2008 р. Сума ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду - липень 2008 р.- складає 5000 грн. Зазначена сума перерахована до бюджету 20.08.2008 р. по платіжному дорученню № 16. Тобто податок на додану вартість за звітний період, у котрому проводилась поставка товару на ТОВ “Євробуд+”- липень 2008р. нарахований і сплачений у повному обсязі. Згідно вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., поставка товару ТОВ “Євробуд+” (кріплення для теплоізоляції зі сталевим цвяхом в кількості 38000 шт.) була включена до валового доходу звітного періоду, декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2008 р. в сумі 28759,67 грн. Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова отримала зазначену декларацію за вихідним № 170628 від 05.11.2008 р. За 9 місяців 2008 р. податок на прибуток сплачено у повному обсязі - у сумі 5000 грн. платіжним дорученням № 119 від 21.10.2008 р., та платіжним дорученням № 150 від 05.11.2008 р. у сумі 7109,00 грн. Тобто податок на прибуток за звітний період, у якому проводилась поставка товару на ТОВ “Євробуд+” - 9 місяців 2008 р. нарахований і сплачений у повному обсязі. Товар, який ТОВ “Господар Харків” поставило на ТОВ “Євробуд+”(кріплення для теплоізоляції зі сталевим цвяхом в кількості 38000 шт.) був придбаний у ТОВ АІФ "Інагропром", що підтверджується видатковою накладною № РНИН7-0003479 від 10.07.2008 р. на суму 20900,30 грн. Тобто ТОВ “Господар Харків” у результаті даної торгівельної операції отримало прибуток у розмірі 13611,30 грн. Зазначена обставина вказує на мету вчинення правочину ТОВ “Господар Харків” з ТОВ “Євробуд+”, якою є одержання прибутку. Сама по собі угода про продаж кріплення для теплоізоляції не є такою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалася ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу. В діях ТОВ “Господар Харків” відсутні обставини, які свідчать на підтвердження того, що укладаючи угоду, ТОВ “Господар Харків” діяло з метою, яка б суперечила інтересам держави і суспільства. Взагалі умисел діяти всупереч інтересам держави та суспільства на момент виникнення господарського зобов'язання відсутній. Відповідність поведінки суб'єкта договірних правовідносин - ТОВ “Господар Харків” інтересам держави та суспільства підтверджується фактами сплати податків і розміром отриманого прибутку, що свідчать про добросовісність намірів ТОВ “Господар Харків” і бажання настання правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Щодо вилучення СВ ПМ ДПА у Харківської обл. згідно протоколу вилучення від 13.11.2008 р. документів, які підтверджують фінансово-господарську діяльність ТОВ “Євробуд+”, зазначили, що факт ненадання ТОВ “Євробуд+” первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку не має причинного зв'язку з фактом укладання правочину між ТОВ “Євробуд+” та ТОВ “Господар Харків ”від 14 липня 2008 р., оскільки вилучення документів у ТОВ “Євробуд+” відбувалось через 4 місяці після вчинення правочину - 13.11.2008 р. Щодо відсутності трудових ресурсів у ТОВ "Євробуд+", зазначили, що підтвердженням факту отримання товару ТОВ “Євробуд+” є довіреність ЯПВ № 155015 від 14.07.08 р, яка. видана саме на ім'я директора Романовського О.А. Щодо відсутності основних засобів у ТОВ “Євробуд+”, зазначили, що невідображення в декларації на прибуток підприємства розрахунку амортизаційних відрахувань свідчить лише про відсутність підстав для нарахування амортизації: основні засоби можуть бути повністю зношені, або знаходитись на консервації. Факт невідображення розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів лише підтверджує незмінність запасів на начало та кінець звітного періоду, що не виключає можливості руху товарних запасів протягом звітного періоду. Тобто зазначені обставини не мають відношення до факту вчинення правочину між ТОВ “Євробуд+” та ТОВ “Господар Харків”.

Представник позивача ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Колєва О.Г. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити у повному обсязі, посилаючись на зазначені у позові обставини.

Представник відповідача ТОВ "Господар Харків" Загрива Л.С. у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ "Господар Харків" зареєстроване 17.07.2006 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради (а.с. 37).

ТОВ "Господар Харків" перебуває на обліку у ДПІ Дзержинського району м. Харкова як платник ПДВ з 17.08.2006 р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №28329602 (а.с.20).

Згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області № 6583 з ЄДРПО України, основними видами діяльності ТОВ «Господар Харків» за КВЕД є оптова торгівля, оренда інших машин та устаткування, здавання в оренду власного нерухомого майна, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту (а.с. 36).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ “Євробуд+” зареєстроване 05.02.2004 р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 26488128Ю 0030925 (а.с. 26).

ТОВ “Євробуд+” перебувало на обліку у ДПІ Дзержинського району м. Харкова як платник ПДВ з 12.02.2004 р. за № 14718, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.27).

Згідно довідки Харківського обласного управління статистики № 906 з ЄДРПО України, основними видами діяльності ТОВ «Євробуд+» за КВЕД є загальне будівництво будівель, будівництво мостів, шляхових естакад, тунелей і метрополітенів, монтаж металевих конструкцій, оптова торгівля будівельними матеріалами, роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом (а.с.28).

Відповідно даних довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з запису 4 вбачається, що 28.08.2009 року проведено реєстраційну дію по припиненню юридичної особи у зв'язку з визнанням юридичної особи ТОВ "Євробуд+" банкрутом.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в період з 14.02.2009 р. по 17.02.2009 р. проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ “Євробуд+” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.09.2008 р., про що складено акт від 19.02.2009 року № 776/1800/32867055.

За висновками акту перевірки в господарській діяльності ТОВ “Євробуд+” встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме: ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ “Євробуд+” з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями, зокрема, ТОВ "Господар Харків"; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями. Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток за період, що перевірявся, - не є дійсним; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 7, Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 - ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями. Дані наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за період, що перевірявся, - не є дійсним.

Як вбачається із акту перевірки від 19.02.2009 року № 776/1800/32867055 (а.с. 58), згідно банківських виписок та угод, які вказані у банківських виписках ТОВ “Євробуд+” за період, що перевірявся, перерахувало кошти контрагентам, зокрема, ТОВ "Господар Харків".

Так, судом встановлено, що ТОВ «Євробуд+» перерахувало кошти ТОВ "Господар Харків" платіжним дорученням № 109 від 04.07.2008 р. у сумі 34510,08 грн. як оплату за комплектуючі, згідно рахунку - фактури № СФ-0003232 від 03.07.2008 р. (а.с. 190, 193-194).

По факту оплати товару, а саме кріплень для теплоізоляції зі сталевим цвяхом 380.000 штук, ТОВ «Господар Харків» виписано податкову накладну № НН-0001618 від 04.07.2008 р.

ТОВ «Господар Харків» поставлено кріплення для теплоізоляції ТОВ «Євробуд+» відповідно до видаткової накладної № ТРН-10850 від 14.07.2008 р. Товар отримано по довіреності директором «Євробуд+» Романовським О.А.

При цьому в акті перевірки від 19.02.2009 року № 776/1800/32867055 міститься висновок про те, що угоди - укладені та такі, що виконувалися протягом перевіряє мого періоду ТОВ «Євробуд+» з постачальниками останнього товарів та послуг не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Проте суд не погоджується з висновком позивача щодо нікчемності правочину, укладеного між ТОВ «Господар Харків» та «Євробуд+» на підставі рахунку-фактури № СФ-0003232 від 03.07.2008 р., платіжного доручення № 109 від 04.07.2008 р., податкової накладної № НН-0001618 від 04.07.2008 р. та видаткової накладної № ТРН-10850 від 14.07.2008 р., виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Підставою недійсності правочину, згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З пояснень представника відповідача, наданих доказів судом встановлено та не заперечується представником позивача, що між ТОВ «Господар Харків» та «Євробуд+» було фактично укладено усний договір купівлі-продажу кріплень для теплоізоляції зі сталевим цвяхом, на підставі рахунку-фактури №СФ-0003232 від 03.07.09 р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначений правочин купівлі-продажу кріплень для теплоізоляції зі сталевим цвяхом не визнано судом недійсним.

Факти виконання умов договору купівлі-продажу ТОВ «Господар Харків» та ТОВ «Євробуд +» підтверджується видатковою накладною №ТРН-10850 від 14 липня 2008 р. (а.с.191), довіреністю ЯПВ № 155015 від 14.07.08 р. на отримання товару Романовським О.А (а.с. 192), платіжними дорученнями про перерахування ТОВ «Євробуд +» коштів ТОВ «Господар Харків» (а.с. 193,194).

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України“Проподаток на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., податкованакладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

По факту оплати товару, а саме кріплення для теплоізоляції зі сталевим цвяхом в кількості 380.000 шт. ТОВ "Господар Харків" виписало податкову накладну № НН-0001618 від 04.07.2008 р. на суму 34511,60 грн. Зазначена сума увійшла у податкове зобов'язання звітного періоду - липень 2008 р., що податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2008 р. (а.с. 195-198) з Додатком 5 до податкової декларації на додану вартість за липень 2008 р. (а.с. 191-202).

Як вбачається з копії податкової декларації, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова отримала зазначені документи за вхідним №119318 від 19.08.2008 р.

При цьому позивачем не спростовано той факт, що податкова накладна, виписана ТОВ «Господар Харків» відповідає вимогам п.п. 7.2.1., п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037.

Сума ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду - липень 2008 р. - складає 5000 грн. Зазначена сума перерахована до бюджету 20.08.2008 р. по платіжному дорученню № 16 (а.с.205-206). Таким чином, податок на додану вартість за звітний період, у котрому проводилась поставка товару на ТОВ “Євробуд+” - липень 2008 р., ТОВ «Господар Харків» нараховано і сплачено у повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст. 3, 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., поставка товару ТОВ “Євробуд+” була включена ТОВ «Господар Харків» до валового доходу звітного періоду, декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2008 р. в сумі 28759,67 грн.(а.с.207-209).

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова отримала зазначену декларацію за вихідним № 170628 від 05.11.2008 р., як вбачається з копії декларації з податку на прибуток.

За 9 місяців 2008 р. податок на прибуток ТОВ «Господар Харків» сплачено у повному обсязі у сумі 5000 грн. платіжним дорученням № 119 від 21.10.2008 р. (а.с. 210-211), та платіжним дорученням № 150 від 05.11.2008 р. у сумі 7 109,00 грн. (а.с.212-213).

Таким чином, ТОВ «Господар Харків» податок на прибуток за звітний період, у якому проводилась поставка товару на ТОВ “Євробуд+” - 9 місяців 2008 р. нараховано і сплачено у повному обсязі.

Крім того, реальність спірного правочину доводить той факт, що товар, який ТОВ “Господар Харків” поставило на ТОВ “Євробуд+” був придбаний у ТОВ АІФ "Інагропром", що підтверджується видатковою накладною № РНИН7-0003479 від 10.07.2008 р. на суму 20900,30 грн. (а.с. 214). Таким чином, ТОВ “Господар Харків” у результаті торгівельної операції з ТОВ “Євробуд+” отримало прибуток у розмірі 13611,30 грн.

На час виконання договору купівлі-продажу кріплення для теплоізоляції зі сталевим цвяхом, згідно довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Євробуд+» і ТОВ «Господар Харків» знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відповідними довідками, наявними в матеріалах справи. Також були діючими на момент виконання зазначеної угоди і свідоцтва про реєстрацію платниками ПДВ ТОВ «Євробуд+» і ТОВ «Господар Харків», що також підтверджується відповідними довідками.

За таких обставин, посилання позивача на невідповідність правочину між ТОВ «Євробуд+» і ТОВ «Господар Харків», укладеного згідно рахунку - фактури № СФ-0003232 від 03.07.2008 р., вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, суд вважає необґрунтованим.

Згідно з ч.2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Конституції України, яка в ст. 3 найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, будуть порушувати Кримінальний кодекс України або Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись тим, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений, а саме: Конституції України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки ст. 228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватись під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді або в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, правочинами, що порушують публічний порядок, є правочини, спрямовані (вчинені з умислом) на порушення публічних нормативно-правових актів: Конституції України, валютного, митного, податкового, антимонопольного та іншого публічно-правового законодавства, у якому закріплені основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи адміністративно-правовими деліктами. Це, зокрема, правочини, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб'єктами господарювання від сплати податків; незаконне відчуження або користування об'єктами права власності українського народу; правочини, спрямовані на незаконний обіг вилучених з вільного обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено; правочини, вчинені з метою порушення антимонопольного законодавства та спрямовані на зайняття забороненими видами господарської діяльності, а також інші, спрямовані на порушення публічно-правових нормативних актів.

Визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності. Таких доказів щодо посадових осіб ТОВ «Господар Харків» або ТОВ «Євробуд+» позивачем не надано.

З письмових пояснень директора ТОВ «Євробуд+» Романовського О.А. (а.с.47) від 19.01.2009 року вбачається, що на час надання пояснень на імя начальника відділу податкової міліції, Романовський О.А. зазначив, що у теперішній час підприємство фінансово-господарської діяльності не проводить, проте покупка кріплення для теплоізоляції зі сталевим цвяхом в кількості у ТОВ "Господар Харків" відбулася 04.07.2008 року. Щодо зазначеного періоду часу та зазначеної угоди директором ТОВ «Євробуд+» Романовським О.А. будь-яких пояснень на надавалося.

Щодо відсутності документів, які підтверджують фінансово-господарську діяльність ТОВ «Євробуд+», на час проведення перевірки у лютому 2009 року, самим позивачем зазначено, що вся документація була вилучена 13.11.2008 року СВ ПМ ДПА у Харківській області, згідно протоколу вилучення документів.

Крім того, судом враховано, що згідно ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість”, а також ст. 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Застосування цієї норми передбачає врахування того, що правочин, на виконання якого вчинено господарське зобовязання, яке за своєю метою суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, спрямоване на ухилення від сплати податків або на незаконне отримання з державного бюджету коштів на відшкодування надмірно сплачених податків, є відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України правочином, що порушує публічний порядок, а тому є нікчемним, що передбачено ч. 2 цієї статті.

Відповідно до ст. 208 ГК України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Положення статей 207 та 208 ГК України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215, частиною 2 статті 228 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, наділені правом на підставі пункту 11 зазначеної статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. За змістом частини 1 статті 208 ГК України застосування передбачених нею санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновок позивача про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «Господар Харків» та ТОВ «Євробуд+» на підставі рахунку-фактури № СФ-0003232 від 03.07.09 р., в розумінні ч.1 ст. 215 ЦК України, є безпідставним та необґрунтованим, через що відсутні підстави для стягнення з ТОВ «Господар Харків» отриманого за нікчемною угодою.

Окрім того, судом при розгляді зазначеного позову, враховано наступне.

Відповідно до частини 1 статті 208 ГК України передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських, як таких, що відповідають визначенню, наведеному в частині 1 статті 238 ГК України.

Так, ч. 1 ст. 238 ГК України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій передбачені статтею 250 ГК України.

Відповідно до приписів ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що порушення ТОВ «Євробуд+» ч. 1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України було виявлено позивачем 19.02.2009 року, про що свідчить акт, складений за результатами перевірки ТОВ «Євробуд+». При цьому оспорюваний правочин між ТОВ «Господар Харків» та ТОВ «Євробуд+» виконано 04.07.2008 року.

До Харківського окружного адміністративного суду ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулася з зазначеним позовом 01.10.2009 року, тобто більше ніж через шість місяців з моменту виявлення порушення.

Таким чином, на момент звернення Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова до суду з цим позовом закінчились строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені статтею 250 ГК України.

Зазначені строки підлягають застосуванню судом до спірних правовідносин, продовжені або поновлені бути не можуть.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю “Господар Харків” належить відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати відносяться за рахунок Державного бюджету України.

На підставі вищезазначеного, керуючись Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, Законом України“Проподаток на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., з наступними змінами та доповненнями, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., з наступними змінами та доповненнями, ст. ст. 203, 204, 215, 216, 228 ЦК України, ст. ст. 207, 208, 238, 250 ГК України, ст. ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар Харків" про стягнення суми, отриманої за нікчемною угодою, відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26 лютого 2010 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.