Рішення № 92331576, 20.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року м. Київ № 640/6911/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справуза позовомОСОБА_1 доУправління архітектури та містобудування Чернігівської міської Радитретя особа проФізична особа - підприємець ОСОБА_2 визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради (далі - Управління архітектури , відповідач), в якому просить суд:

визнати незаконним та протиправним дії суб`єкта владних повноважень - Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради, - які виражаються у ненаданні погодження проекту землеустрою та спрямовані (у листі від 22.01.2020 року №01-11/15) на вимагання документів, які не передбачені чинним законодавством України;

зобов`язати Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради надати погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)» на адресу ФОП ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій відповідача пов`язаних з погодженням проекту землеустрою щодо надання додаткових документів, що не передбачені нормами чинного законодавства.

Так, позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що належить йому на праві власності, з «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)», разом з тим відповідач листом від 22.01.2020 року № 01-11/15 протиправно повернув документи, з огляду на ненадання проектних пропозицій щодо розміщення об`єкта для здійснення підприємницької діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2020 року прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Одночасно, зазначеною ухвалою залучено у справі Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .), в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі - ФОП ОСОБА_2 , третя особа).

01 квітня 2020 року третьою особою подано до суду пояснення по суті позовних вимог, якими адміністративний позов підтримано у повному обсязі, зазначаючи, що ФОП ОСОБА_2 за дорученням позивача, неодноразово звертався до відповідача із заявами про погодження землеустрою земельної ділянки цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)», разом з тим такі документи були протиправно повернуті заявникові із вимогою надати предпроектні пропозиції щодо розміщення будівель відповідно до існуючих державних будівельних норм та чинного законодавства, що не передбачено статтею 50 Закону України ««Про землеустрій», та протирічить положенням статті 186-1 Земельного кодексу України.

14 квітня 2020 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем надано відзив на адміністративний позов, яким останній проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

При цьому відповідач зазначає, що розглянувши заяву від 16.01.2020 року подану ФОП ОСОБА_2 в інтересах позивача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що належить йому на праві власності, з «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» листом від 22.01.2020 року № 01-11/15 повернуто заяву позивача із зазначенням про необхідність надати предпроектні пропозиції щодо розміщення будівель відповідно до існуючих державних будівельних норм та чинного законодавства, після чого заяву із повним пакетом документів буде розглянуто у визначеному законом порядку.

15 травня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач обґрунтовуючи свою позицію стверджує, що позивач звернувся за погодженням землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування будівель торгівлі», водночас доказів звернення позивача саме щодо такого цільового призначення відповідач не надав, натомість позивач надав докази щодо звернення із заявою щодо зміни цільового призначення на «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)». Водночас, цільове призначення «для будівництва і обслуговування будівель торгівлі» та «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)» є різними відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, таким чином відзив відповідача не стосується предмету спору в даній справі.

Крім того, позивач зазначає, що посилання відповідача про необхідність надати предпроектні пропозиції щодо розміщення будівель відповідно до існуючих державних будівельних норм та чинного законодавства, не можуть прийматись до уваги, адже статтею 186.1 Земельного кодексу України заборонено вимагати від заявників документи не передбачені статтею 50 Закону України «Про землеустрій».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач є власником земельної ділянки площею 0,0312 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7410100000:02:025:5141, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», та належить йому на праві приватної власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 173812268.

З метою зміни цільового призначення земельної ділянки, відповідно до Закону України «Про землеустрій» позивачем було надано відповідну заяву на адресу розробника проекту землеустрою - ФОП ОСОБА_2 , та оформлено нотаріально засвідчену заяву про зміну цільового призначення земельної ділянки.

23 вересня 2019 року ФОП ОСОБА_2 через Центр надання адміністративних послуг (м.Чернігів) подав до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради документи стосовно погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення якої змінюється.

11 листопада 2019 року відповідач листом № 01-11/496 повернув заяву ФОП ОСОБА_2 та повідомив про те, що для розгляду питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з : «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» необхідно надати предпроектні пропозиції щодо розміщення будівель відповідно до існуючих державних будівельних норм та чинного законодавства.

16 січня 2020 року позивач повторно звернувся до розробника проекту землеустрою - ФОП ОСОБА_2 із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки, який повторно подав до відповідача документи стосовно погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)», що підтверджується описом прийняття документів Центром надання адміністративних послуг (м. Чернігів) - № 9680/1-9682/1 від 16.01.2020 року.

22 січня 2020 року відповідач листом № 01-1-1/15 повернув заяву ФОП ОСОБА_2 та повідомив про те, що для розгляду питання питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)» необхідно надати предпроектні пропозиції щодо розміщення будівель відповідно до існуючих державних будівельних норм та чинного законодавства.

06 лютого 2020 року, не погоджуючись із зазначеними вище листами, позивач звернувся до відповідача із зверненням, щодо порушень останнім вимог чинного законодавства з огляду на безпідставне не погодження проекту землеустрою земельної ділянки цільове призначення, якої змінюється, однак, станом на дату звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, зазначене звернення розглянуто відповідачем не було.

Не погоджуючись із зазначеним діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 1 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

У відповідності частини 3 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту провадиться сільською, селищною, міською радою.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється в порядку, встановленому законом на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Згідно частини 1 статті 186-1 Земельного Кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Положеннями частини 2 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до частини 5 статті 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно частини 6 статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

При цьому, положеннями частини 7 статті 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»;

надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-IV Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

З огляду на вище зазначене вбачається, що положеннями статті 186-1 Земельного кодексу України та статті 50 Закону України «Про землеустрій» передбачений чіткий та вичерпний перелік документів, які мають бути подані заявником до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури для погодження землеустрою щодо земельної ділянки цільове призначення якої змінюється.

Крім того, частиною 7 статті 186-1 Земельного кодексу забороняється вимагати від заявника додаткові документи.

З огляду на зазначене, суд погоджується з позицією позивача про протиправність дій відповідача щодо непогодження проекту землеустрою з підстав ненадання позивачем предпроектних пропозицій щодо розміщення об`єктів будівництва, адже надання таких документів не передбачено положеннями статті 186-1 Земельного кодексу України та статті 50 Закону України «Про землеустрій».

При цьому, відповідно до плану зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова та Генерального плану розвитку м. Чернігова, що розміщені на офіційному сайті Чернігівської міської ради, земельна ділянка по вулиці 77 Гвардійської Дивізії, 10а знаходиться в житловій зоні індивідуальної садибної та блокованої забудови, до переважних видів забудови та використання земельних ділянок якої відноситься будівництво магазинів продовольчих та непродовольчих товарів повсякденного попиту.

За таких умов, цільове призначення земельної ділянки «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)» узгоджується з Генеральним планом розвиту м. Чернігова та планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова.

Таким чином суд дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнати протиправними дії Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради щодо ненадання погодження проекту землеустрою.

Разом з тим, судом встановлено, що перша відповідь відповідача надана листом від 11.11.2019 року № 01-11/496 стосується зміни цільового призначення земельної ділянки з «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», водночас позивач в адміністративному позові зазначає, що і у 2019 році, і у 2020 році звертався із аналогічними заявами щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)».

При цьому, суд звертає увагу, що документів на підтвердження аналогічності заяв позивачем не надано, як і не надано відповідачем доказів, що позивач звертався саме із заявою про зміну цільового призначення на «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Крім того, суд зазначає, що ані позивачем, ані відповідачем не надано до матеріалів справи повного пакету документів, які були подані ФОП ОСОБА_2 разом із заявою від 16.01.2020 року № 9680/1-9682/1, що зумовлює відсутність у суду можливості встановити виконання заявником всіх встановлених законом вимог для погодження землеустрою земельної ділянки цільове призначення якої змінюється.

За таких умов, суд дійшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача надати погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)» на адресу ФОП ОСОБА_2 .

Водночас, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, суд дійшов до переконання про необхідність зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)» з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних частково.

Відповідно до положень частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., що підтверджується платіжним квитанцією від 19.03.2020 року №215600426655, що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради у розмірі 420,40грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради (код ЄДРПОУ 02498636, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 82) щодо ненадання погодження проекту землеустрою.

3. Зобов`язати Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради (Код ЄДРПОУ 02498636, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 82) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.01.2020 року стосовно погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (за адресою АДРЕСА_1 ) цільове призначення якої змінюється з «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)» з урахуванням висновків суду.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради (Код ЄДРПОУ 02498636, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 82) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.М. Погрібніченко