Рішення № 92331291, 19.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 жовтня 2020 року справа №640/6646/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві)проперевищення владних повноважень відповідачем та зобов`язання прийняти повторний звіт з Єдиного соціального внеску за 2017 рік у 2020 році

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає що відповідач перевищив свої владні повноваження через технічну неможливість прийняти звіт з ЄСВ за 2017 рік та просить суд зобов`язати відповідача прийняти такий звіт задля припинення порушення його прав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/6646/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктами 1 та 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України, її територіальних органів (далі - органи доходів і зборів) визначає Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 (далі - Порядок № 435).

Відповідно до положень пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 435 звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів:

засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;

на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти;

надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти.

У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу доходів і зборів не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Звіту, передбаченого у розділі ІІІ цього Порядку.

Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі звітністю. При цьому у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу доходів і зборів з вини оператора поштового зв`язку такий оператор відповідає згідно з законом. У такому разі платник єдиного внеску звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої звітності.

Пунктом 6 Розділу ІІ Порядку № 435 передбачено, що звіт має містити такі обов`язкові реквізити: тип форми ("додаткова", "початкова", "ліквідаційна", "скасовуюча", "призначення пенсії"); звітний період, за який подається Звіт; повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) страхувальника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також інші категорії страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); код основного виду економічної діяльності; клас професійного ризику виробництва (у разі подання Звіту за період до 01 січня 2016 року); місцезнаходження (місце проживання) страхувальника; код органу доходів і зборів, до якого подається Звіт; дата подання Звіту; ініціали, прізвища, податкові номери або серії та номери паспортів посадових осіб страхувальника; середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності); кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (за наявності); облікова кількість штатних працівників (за наявності); кількість створених нових робочих місць у звітному періоді (за наявності); підписи страхувальника - фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Зазначені реквізити мають бути обов`язково заповнені в усіх таблицях додатків до Звіту, де вони передбачені.

Згідно пункту 2 Розділу ІІІ Порядку № 4352 ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Пунктом 9 Розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у пункті 2 цього розділу, такі особи зобов`язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до положень пункту 11 Розділу ІІІ Порядку № 435 Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до органу доходів і зборів, зокрема, страхувальники, зазначені у пункті 2 та абзаці 3 пункту 3 цього розділу, - протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Як свідчать матеріали справи, заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності подано позивачем 26.11.2018 року, 28.01.2020 року позивачем подано Звіт за 2018 рік №18656 з дотриманням норм Порядку № 435, який прийнятий відповідачем та вважається актуальним.

Спір виник щодо Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.04.2019 року №б/н щодо зняття актуальності зі звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток №5) за 2017 рік у зв`язку із некоректною подачею.

З метою вирішення зазначеного питання Головним управлінням ДФС у м. Києві направлено запит до ДФС Україні від 03.05.2019 року №7224/8/26-15-13-03-02 на зміну даних у відокремленому модулі «Інформаційний портал ДПС України» з приймання та обробки звітності з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для надання можливості повторного подання звітності, про що позивача повідомлено листом від 03.05.2019 року №56916/Г/26-15-13-03-10.

Листами від 04.10.2019 року №5573/ФОП/26-15-33-07-10 та від 06.02.2020 року №5773/ФОП/26-15-33-07-10 позивача повідомлено, що відповідь стосовно поданого запиту станом на 02.10.2019 року та 05.02.2020 року відповідно не надходила.

Так, розділом V Порядку № 435 визначений порядок виправлення помилок. Так, у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

У разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення строку подання такого Звіту помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючи документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми «скасовуюча» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку має містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не має містити таблиць 1-4 додатка 4 до цього Порядку. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв`язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5, 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що Порядок № 435 не передбачає можливості для платника ЄСВ - фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність вносити зміни до звіту за формою № Д5 після спливу граничного строку для його подання. Крім того, Порядком № 435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після сплину граничного терміну подання Звіту.

Чинне законодавство встановлює спеціальний порядок подання уточнюючих звітів зі сплати єдиного внеску та розрахунків раніше задекларованих зобов`язань. Таке уточнення здійснюється з боку платника єдиного внеску та не може бути скасовано або змінено у бік зменшення податковим органом.

У той же час, судом встановлено, що позивачем уточнюючий звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік не подавався.

Положеннями частини першої статті 2 та частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В розглядуваному випадку суд не вбачає протиправної поведінки з боку контролюючого органу, оскільки відмова відповідача у прийнятті уточнюючого звіту після спливу граничного строку для подання звітів з ЄСВ ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

А отже, відповідач у даному випадку діяв у межах повноважень та у відповідності до вимог чинного Порядку №435, що виключає можливість примусити суб`єкта владних повноважень до поведінки, яка не визначена жодним нормативно - правовим актом.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 );

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко