Рішення № 92325342, 13.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2356/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

представника позивача Золотухіна О.О.,

представника відповідача Слиш Г.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області в особі Берегівської місцевої прокуратури про визнання протиправними дії, зобов`язання до вчинення дії

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Закарпатської області в особі Берегівської місцевої прокуратури, у якому просить визнати протиправними дії Прокуратури Закарпатської області в особі Берегівської місцевої прокуратури щодо неналежного реагування на порушення законодавства під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 05.07.2019, що виразилось у відповіді від 15.01.2020. Зобов`язати Прокуратуру Закарпатської області в особі Берегівської місцевої прокуратури повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 05.07.2019 стосовно належного реагування на порушення чинного законодавства з врахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 05.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Берегівської місцевої прокуратури в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», просив вжити заходів, щодо скерування до суду позовних заяв про скасування рішення Берегівської міської ради «Про реалізацію окремих норм Закону України «Про засади державної мовної політики» на території міста Берегово» від 07.09.2012, рішення дев`ятої сесії Берегівської районної ради VІ скликання № 188 від 18.09.2012 «Про реалізацію заходів передбачених Законом України «Про засади державної мовної політики», рішення Виноградівської районної ради від 18.12.2012 № 287 «Про реалізацію окремих норм Закону України «Про засади державної мовної політики», які встановлюють функціонування регіональних мов. Також просив повідомити його про прийняте рішення у встановлений законодавством для розгляду звернень громадян строк. Берегівська місцева прокуратура листом від 15.01.2020 за вих. № 07-31-96-92-70-18/191вих20 надала відповідь, у якій зазначила, що не вбачає підстав для звернення з позовами до суду стосовно предмету звернення. Відповідач у своїй відповіді зазначає, що доводи, наведені у зверненні стосуються можливого порушення інтересів окремих громадян. Позивач зазначає, що його звернення має предмет порушення інтересів держави, захист яких у даному випадку здійснює прокуратура.

Позивач стверджує, що у діях відповідача присутні неправомірні дії, які полягають у відсутності належного законодавчо встановленого реагування на порушення норм законодавства.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 09.04.2020, у якому зазначає, що 15.01.2020 Берегівською місцевою прокуратурою на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі № 1.380.2019.004368 звернення ОСОБА_1 від 05.07.2019, яке надійшло з Прокуратури Закарпатської області 10.07.2019, повторно розглянуто і надано відповідь заявнику за № 07-31-96-92-70-18/191вих20, у якій надано роз`яснення щодо відсутності підстав для прокурорського реагування. Відповідач зазначає, що прокурор не здійснює представництво інтересів громадянина, а доводи, наведені ОСОБА_1 у зверненні стосуються можливого порушення інтересів окремих громадян в частині прийняття нормативно-правових актів на території Берегівського та Виноградівського районів. Колективні звернення або звернення громадських організацій з питання ініціювання оскарження прокуратурою вказаних рішень Берегівської міської ради, Берегівської районної ради та Виноградівської районної ради не надходили, у зв`язку з цим наявність лише заяви громадянина ОСОБА_1 (який є мешканцем іншої територіальної громади - м. Львів) виключало можливість і законодавчі підстави для представництва інтересів держави в особі територіальної громади Берегівського та Виноградівського районів згідно положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідач зазначає, що Берегівська місцева прокуратура під час розгляду звернення ОСОБА_1 не допустила порушень, оскільки підстави представництва інтересів держави в суді були відсутні.

Позивач подав відповідь на відзив, у якому просив не брати до уваги посилання відповідача на той факт, що лише за зверненнями громадських організацій або за колективним зверненням від територіальної громади м. Берегово чи м. Виноградово з подібним питанням прокуратура матиме право на звернення до суду щодо скасування рішень органів місцевого самоврядування, оскільки такі не відповідають дійсності, не узгоджуються з чинним законодавством та є надуманими.

Згідно ухвали від 24.03.2020 відкрито спрощене провадження в адміністартивній справі.

Відповідно до ухвали від 22.04.2020 замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, підготовче засідання призначено на 21.05.2020.

28.04.2020 представник позивача подав заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції, яку 29.04.2020 відкликано як помилково надіслану.

Відповідач 20.05.2020 подав письмові пояснення щодо відповіді на відзив, у яких закрема, зазначає, що позивачем не доведено, що Берегівська місцева прокуратура Закарпатської області неналежно розглянула звернення ОСОБА_1 від 05.07.2019, тому вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У підготовчому засіданні 21.05.2020 оголошено перерву до 23.06.2020.

23.06.2020 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено до 27.08.2020.

27.08.2020 згідно протокольної ухвали закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 13.10.2020.

В судовому засіданні 13.10.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у письмовому відзиві, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

05.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Берегівської місцевої прокуратури в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», просив вжити заходів, щодо скерування до суду позовних заяв про скасування рішення Берегівської міської ради, Берегівської районної ради та Виноградівської районної ради, які встановлюють функціонування регіональних мов. Також просив повідомити його про прийняте рішення у встановлений законодавством для розгляду звернень громадян строк.

Берегівська місцева прокуратура листом від 15.01.2020 за вих. № 07-31-96-92-70-18/191 вих 20 надала відповідь, у якій зазначила, що відсутні будь які законні підстави для прокурорського реагування на звернення від 05.07.2019, яке надійшло з прокуратури Закарпатської області 10.07.2019 та не вбачає підстав для звернення з позовами до суду стосовно предмету звернення. Відповідач у своїй відповіді зазначає, що доводи, наведені у зверненні стосуються можливого порушення інтересів окремих громадян. Колективні звернення або звернення громадських організацій з питання ініціювання оскарження прокуратурою вказаних рішень Берегівської міської ради, Берегівської районної ради та Виноградівської районної ради не надходили.

Позивач не погодившись з діями відповідача звернувся до суду.

Згідно ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності державних органів чи посадових осіб.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням щодо реалізації законних прав та інтересів або повідомлення про порушення законодавства чи недоліки в діяльності органів чи установ, до яких ви звертаєтесь.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно частини 1 статті 7 Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Згідно з статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Разом з тим, Наказом Генеральної прокуратури України від 20.12.2017 № 357, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 січня 2018 за № 65/31517, затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України (далі Інструкція №357 - чинна у спірний період).

Дану Інструкцію розроблено відповідно до статті 40 Конституції України, Законів України Про прокуратуру, Про звернення громадян, Про статус народного депутата України, Про комітети Верховної Ради України, Про статус депутатів місцевих рад, Указу Президента України від 07.02.2008 № 109 Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших нормативно-правових актів з питань звернень громадян.

Інструкція №357 визначає порядок розгляду звернень громадян, запитів і звернень народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, депутатів місцевих рад (далі - звернення і запити), строки їх розгляду, а також основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян у Генеральній прокуратурі України, у тому числі у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, регіональних, місцевих та військових прокуратурах (далі - органи прокуратури) (пункт 1 розділу І).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції №357 встановлює, що звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції №357 усі звернення та запити, що надійшли до органів прокуратури, підлягають попередньому розгляду. Попередній розгляд передбачає ознайомлення зі змістом звернень та запитів, перевірку правильності оформлення та належності порушених у них питань до компетенції прокуратури.

Згідно пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №357 за результатами попереднього розгляду щодо кожного звернення і запиту визначеними у пункті 9 цього розділу особами у межах повноважень приймається одне з таких рішень: передання для розгляду керівнику органу прокуратури або його заступнику відповідно до розподілу обов`язків; передання для розгляду відповідному структурному підрозділу Генеральної прокуратури України або регіональної чи місцевої прокуратури, прокурору органу прокуратури; направлення за територіальністю та/або належністю; повернення заявнику з наданням відповідних роз`яснень; залишення без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України Про звернення громадян.

Пунктом 1 розділу IV Інструкції №357 визначено, що звернення громадян вирішуються у строк не більше одного місяця від дня надходження до прокуратури. Звернення, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів, якщо інший строк не встановлено спеціальним законом.

Пунктом 7 розділу V Інструкції №357 передбачено, що за результатами розгляду звернень приймається одне з таких рішень: задоволено - наведені у зверненні доводи визнано обґрунтованими і за результатами вжито заходів до поновлення прав і законних інтересів заявника (прийнято відповідне процесуальне рішення за результатами вирішення скарги на дії, рішення слідчого або прокурора; пред`явлено позов; здійснено вступ у справу, порушену за позовами інших осіб; внесено апеляційну, касаційну скарги або заяву про перегляд судового рішення; надано письмову вказівку відповідно до статті 26 Закону України Про прокуратуру); відмовлено у задоволенні (відхилено) - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнано необґрунтованими; роз`яснено - надано роз`яснення щодо компетенції органів прокуратури, вимог законодавства.

Згідно пункту 8 розділу V Інструкції №357 звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі порушені у ньому питання, заявнику надано відповідь.

Відповідно до пункту 9 розділу V Інструкції №357 відповідь за результатами вирішення звернення надається тим органом прокуратури, якому його надіслано і до компетенції якого належить вирішення порушених у ньому питань.

Судом встановлено та вбачається із клопотання ОСОБА_1 до Берегівської місцевої прокуратури, позивач звертався згідно з приписами Закону України «Про звернення громадян» із проханням підготувати позови, щодо скасування рішень органів місцевого самоврядування в порядку ст.264 КАС України прийнятих на основі Закону України «Про засади державної мовної політики».

03.07.2012 Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про засади державної мовної політики» (далі - Закон № 5029-VI), в ст. 5 якого зазначено, що державна мовна політика України базується на визнанні і всебічному розвитку української мови як державної і гарантуванні вільного розвитку регіональних мов або мов меншин, інших мов, а також права мовного самовизначення і мовних уподобань кожної людини.

28.02.2018 року Конституційним Судом України, у справі №1-1/2018, Закон України «Про засади державної мовної політики» визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Статтею 151-2 Конституції України передбачено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України, або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони та/або інші акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Згідно частини 10 статті 95 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» врегульовано, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За таких обставин, прокурор може звертатися до суду у разі виявлення порушення закону з вимогою (вимогами) щодо, зокрема скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом.

Окрім того, згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду 29 жовтня 2019 року у справі №1.380.2019.004368 задоволено позов ОСОБА_1 , визнано бездіяльність Прокуратури Закарпатської області в особі Берегівської місцевої прокуратури щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 05.07.2019 протиправною, зобов`язано Прокуратуру Закарпатської області в особі Берегівської місцевої прокуратури розглянути звернення ОСОБА_1 від 05.07.2019 у відповідності із Законом України «Про звернення громадян» та Наказом Генеральної прокуратури України №357 від 20.12.2019 та надати письмову відповідь. Вказане рішення залишено без змін Львівським апеляційним адміністративним судом 03.03.2020.

Відповідач при повторному розгляді звернення позивача не врахував висновків та мотивів, наведених у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 та постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 у справі №1.380.2019.004368.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач позовних вимог не спростував.

Позов слід задоволити повністю.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 77, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Прокуратури Закарпатської області в особі Берегівської місцевої прокуратури щодо неналежного реагування на порушення законодавства під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 05.07.2019, що виразилось у відповіді від 15.01.2020.

Зобов`язати Прокуратуру Закарпатської області в особі Берегівської місцевої прокуратури повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 05.07.2019 стосовно належного реагування на порушення чинного законодавства з врахуванням висновків суду.

Стягнути з бюджетних асигнувань Прокуратури Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а; ЄДРПОУ 02909967) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. сплачений відповідно до квитанції №0.0.1656115450.1 від 20.03.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 21.10.2020

Суддя Крутько О.В.