Рішення № 92325147, 20.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1130/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючої-судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (далі – ЛКП «Львівавтодор», позивач) до Західного офісу Держаудитслужби (далі – Держаудитслужба, відповідач) в якій, згідно із заявами про уточнення позовних вимог (вх. номер 14611 від 17.03.2020 та вх. номер 4923ел від 01.06.2020), позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 14.01.2020 про результати моніторингу закупівлі Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (код ЄДРПОУ 05523814, Україна, Львів, Пасіки Галицькі, 7) Інформація про предмет закупівлі: виконання проектно-вишукавальних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від вул. Грецької до пл. І.Франка)» у м. Львові. Джерело фінансування – кошти місцевого бюджету м. Львова, 3700000UAH, 71320000-7, ДК021, 1, роботи, унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі та дата його оприлюднення № UA-2019-12-28-001555-с, feac69117fff46be81178fa4b96cd714, 28 грудня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що встановлені відповідачем у оспорюваному висновку порушення норм ч. 4 ст. 10 та абз. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» не підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на обставинах, які не відповідають дійсності та суперечать положенням чинного законодавства. Крім того, друкований та електронний варіант оскаржуваного висновку відрізняються один від одного, що є свідчення порушення процедури складання та оприлюднення такого висновку. В доповнення вважають, що оскаржуваний висновок в частині усунення порушень є не конкретизованим.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 11.02.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

12.03.2020 до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що в ході моніторингу встановлено порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме норм ч. 4 ст. 10 та абз. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому відсутні підстави для скасування висновку. Крім того, відповідач у відзиві наголосив, що розбіжності у друкованому та електронному варіантах оскаржуваного висновку виникли не з вини відповідача, а через помилку допущену системою, якою автоматично було зазначено у вступній частині висновку не загальну назву предмету закупівлі, а назву предмету закупівлі за окремим лотом (лотом 3).

Позивач скористався правом відповіді на відзив (вх. номер 14610 від 17.03.2020) та подав заяву про уточнення та доповнення позовних вимог (вх. № 14611 від 17.03.2020).

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. номер 16610 від 25.03.2020).

Позивач подав заяву про зміну підстав позову (вх. номер 4923ел від 01.06.2020)

В судовому засіданні 30.07.2020 без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання постановлено про прийняття заяви про уточнення та доповнення позовних вимог (вх. № 14611 від 17.03.2020) та заяви про зміну підстав позову (вх. номер 4923ел від 01.06.2020), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач подав відзив на уточнені позовні вимоги (вхідний номер 47119 від 18.09.2020) у строк встановлений судом.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги з врахуванням уточнень підтримав, просив позов задовольнити. У судове засідання 01.10.2020 представник позивача не прибув, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судових засіданнях позовні вимоги ЛКП «Львівавтодор» заперечила з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву та на уточнені позовні вимоги, а також у запереченнях на відповідь на відзив. У судове засідання 01.10.2020 представник відповідача не прибула, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, зважаючи на норми ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, ЛКП «Львівавтодор» на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію на закупівлю послуг з інженерного проектування. «Виконання проектно-вишукувальних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від пл. І.Франка до перехрестя Академіка А.Сахарова)» ( ДК 021:2015:71320000-7).

В результаті спрацювання автоматичних індикаторів ризиків, на підставі наказу наказу №7 від 13.01.2020 року посадовими особами Західного офісу Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі ЛКП «Львіватодор» послуг з інженерного проектування. «Виконання проектно-вишукувальних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від пл. І.Франка до перехрестя Академіка А.Сахарова)» ( ДК 021:2015:71320000-7).

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».

За результатами моніторингу відповідачем складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель висновок від 14.01.2020, згідно з яким за результатами аналізу питання оприлюднення інформації щодо закупівлі установлено порушення норм ч. 4 ст. 10 та абз. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі».

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. 2 та ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів передбачених ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

17.01.2020 за № 70 ЛКП «Львівавтодор» звернулось до Західного офісу Держаудитслужби за роз`ясненням змісту цього висновку за результатами моніторингу закупівлі та 21.01.2020 за № 89 надало заперечення щодо його змісту.

Оскільки станом на день звернення до суду позивач відповіді на зазначене вище звернення за роз`ясненням не отримав, вважає, що оскаржуваний висновок порушує його законні права та інтереси, відтак звернувся до суду із позовом про його скасування. Наведене власне і складає зміст спірних правовідносин.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 (з наступними змінами і доповненнями) Західний офіс Державної аудиторської служби здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому Законом України «Про публічні закупівлі».

Зазначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (з наступними змінами і доповненнями) (далі Закон № 922-VIII).

Так, ч. 1 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.

Згідно ч. 2 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Частиною 4 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з ч. 6 та ч. 7 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Західним офісом Держаудитслуби у встановлені строки проведено моніторинг, за результатами якого складено висновок № 14, який оприлюднено в електронній системі закупівель «ProZorro» 14.01.2020.

Покликання позивача на те, що друкований та електронний варіант оскаржуваного висновку відрізняються один від одного, що є порушенням процедури складання та оприлюднення висновку не знаходить свого підтвердження з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86, у вступній частині висновку про результати моніторингу зазначаються, зокрема, найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість.

Відповідно до відомостей, розміщених в електронній системі закупівель «ProZorro» за ID: UA-2019-12-28-001555-с, назва проведеної закупівлі зазначена: «Виконання проектно-вишукувальних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від пл. І.Франка до перехрестя Академіка А.Сахарова)», очікувана вартість в цілому – 3 700 000,00 гривень. Крім того, згідно річного плану закупівлі Замовника назва предмету закупівлі зазначена «Виконання проектно-вишукувальних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від пл. І.Франка до перехрестя Академіка А.Сахарова)», очікувана вартість в цілому – 3700000,00 гривень.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначений вище предмет закупівлі вказано у вступній частині друкованої форми висновку № 14.

У електронній формі цього ж висновку предмет закупівлі зазначено «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від вул. Грецької до пл. І.Франка)» у м. Львові.

Суд звертає увагу, що ЛКП «Львіватодор» на веб-порталі «ProZorro» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів, де предмет закупівлі розділено на 3 лоти, а саме:

Лот 1 - виконання проектно-кошторисних робіт об`єкта: «Реконструкція перехрестя вулиць Академіка А. Сахарова – І.Нечуя-Левицького – М. Коперника – Д. Лукіяновича – Д. Вітовського – Героїв Майдану та вул. Академіка А.Сахарова (від вул. Б. Романицького до вул. І. Нечуя Левицького), вул. М. Коперника (від вул. М. Вербицького до вул. І.Нечуя Левицького), вул. Героїв Майдану (від вул. Братів Тимошенків до вул. Д. Вітовського») у м. Львові.

Лот 2 – виконання проектно-кошторисних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д.Вітовського (від буд. № 55 до вул. Грецької») у м. Львові.

Лот 3 – виконання проектно-кошторисних робіт об`єкта: «Реконструкція вул. Д. Вітовського (від вул. Грецької до пл. І.Франка)» у м. Львові.

З аналізу предметів закупівлі по лотах вбачається, що в електронному висновку предмет закупівлі зазначений із лоту номер 3.

Враховуючи те, що відповідно до п. 8 Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86, вступна частини форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично, то суд приймає в цій частині спростування відповідача про те, що наведена розбіжність виникла через помилку допущену електронною системою.

Щодо решти розбіжностей, то суд також приймає спростування наведені відповідачем, адже належним рішенням відповідача за результатами проведеного моніторингу є висновок, який опублікований в електронній системі закупівель, підписаний електронним цифровим підписом посадової особи органу державного фінансового контролю, і в такому відображені дата початку (13.01.2020) та дата закінчення (14.01.2020) проведення моніторингу. Обґрунтована вище помилковість зазначення предмету закупівлі жодним чином не спростовує допущених позивачем порушень ч. 4 ст. 10 та абз. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі», висвітлених відповідачем за результатами проведеного моніторингу.

Щодо встановленого у оскаржуваному висновку порушення ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» суд зазначає таке.

Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт (п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Роботи - розроблення проектної документації на об`єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII).

Згідно з розділом ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 454 від 17.03.2016 (редакція, чинна на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 454), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1749 від 23.12.2015 (далі Єдиний закупівельний словник, ДК 021:2015), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Згідно з розділом ІІІ Порядку № 454 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об`єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 293 від 05.07.2013, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України № 301 від 23.08.2011, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої п`ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

Єдиний закупівельний словник призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаровиробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України. Основний словник ДК 021:2015 установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівель.

Таким чином послуги як предмет закупівлі визначаються за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги, роботи - із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої п`ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

Згідно з розділом 2 Єдиного закупівельного словника перші чотири цифри коду визначають клас (XXXX0000-Y) предмета закупівлі, перші п`ять цифр - категорію (XXXXX000-Y). Контрольною є дев`ята цифра.

Таким чином Порядком № 454 встановлено обов`язок визначення лише класу (для послуг) та категорії (для робіт) предмета закупівлі. Право визначення конкретної назви товару чи послуги надано замовнику.

За результатами моніторингу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено, що ЛКП «Львівавтодор» (замовником) 28.12.2019 оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за кодом ДК 021:2015:71320000-7 Послуги з інженерного проектування. Виконання проектно-вишукувальних робіт об`єкта «Реконструкція вул. Д. Вітовського (від площі І.Франка до перехрестя Академіка А.Сахарова) очікуваною вартістю 3700000,00 гривень.

У річному плані закупівель замовника UA-Р-2019-12-28-003151-с також зазначено код ДК 021:2015:71320000-7 Послуги з інженерного проектування.

У судових засіданнях представник позивача пояснив, що обраний ними код за ДК 021:2015 не є визначальним при визначенні предмета закупівлі за вищезазначеним оголошенням, оскільки такий вибір зроблено лише внаслідок наближення назви коду до змісту запитуваних робіт.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на здійснення ним закупівлі робіт, а не послуг з огляду на те, що для визначення предмета закупівлі у вигляді робіт достатньо зазначити лише категорію за ДК 021:2015. Якщо ж замовник має намір здійснити закупівлю робіт та вирішив визначення конкретної назви таких провести за Єдиним закупівельним словником, то найбільш наближений до змісту предмета закупівлі код необхідно обирати саме щодо робіт, а не послуг.

Відтак суд доходить висновку про здійснення ЛКП «Львіватодор» закупівлі послуг внаслідок самостійного визначення таких за кодом ДК 021:2015:71320000-7 Послуги з інженерного проектування.

Стаття 10 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає порядок оприлюднення інформації про закупівлю.

Зокрема ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов`язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

для товарів і послуг - 133 тисячам євро;

для робіт - 5 150 тисячам євро.

Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі.

Згідно з даними Національного банку України курс євро станом на дату оголошення про проведення відкритих торгів 28.12.2019, становив 26,4220 грн за 1 євро.

Таким чином очікувана вартість процедури закупівлі за ID: UA-2019-12-28-001555-с станом на 28.12.2019 становила 140034, 819 євро (3700000,00 гривень).

Ураховуючи наведене, суд зазначає, що ЛКП «Львівавтодор» всупереч вимогам ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» додатково не опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. 2 та ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів передбачених ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач стверджує, що такий висновок є неконкретизований, оскільки позивачу із цього висновку є незрозумілим яких саме заходів на усунення порушень він має вжити.

Суд не погоджується із твердженням позивача про неконкретизованість висновку відповідача, виходячи із наступного.

У висновку чітко зазначено, що Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує ЛКП «Львіватодор» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень (а виявленими порушеннями є порушення вимог ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме не опублікування на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою), зокрема вжити заходів передбачених частиною першою статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення процедури закупівлі обов`язково додатково оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою у строки, що встановлені ч. 1 ст. 10 цього Закону, а саме не пізніше 30 днів до дня розкриття тендерних пропозицій у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму еквіваленту для товарів і послуг 133 тис. євро.

Пунктом 7 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 № 477 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 447/28577, замовник/учасник може вносити зміни до інформації, яка вже оприлюднена на веб-порталі, у випадках, передбачених Законом. При цьому Законом не передбачено внесення змін до оголошення про проведення процедури закупівлі.

Відтак, відповідно абз. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» позивач зобов`язаний був висновком відмінити торги.

Зважаючи на те, що на момент опублікування Західним офісом Держаудитслужби висновку про результати моніторингу закупівлі договір з переможцем торгів ще не був укладений, позивач на цьому етапі міг вчинити дії по відміні торгів.

Суд вважає безпідставним покликання позивача стосовно доцільності застосування позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, оскільки судом встановлено відсутність належного обґрунтування спірного висновку, оскільки, зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», не конкретизовано конкретного заходу, який слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень, що не є тотожним правовідносинам встановленим судом у цій справі.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

У свою чергу, суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Таким чином відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі є обґрунтованим та таким, що прийнятий з урахуванням усіх фактичних обставин, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено ст. 139 КАС України не передбачено, а тому такі слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення», п. 3 розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Найменування сторін:

Позивач: Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор» (місцезнаходження: вул. Пасіки Галицькі, 7, м. Львів, 79035, код ЄДРПОУ 05523814).

Відповідач: Західний офіс Держаудитслужба (місцезнаходження: вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40479801).

Суддя Сидор Н.Т.