Рішення № 92325145, 07.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.006634

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Курпіта П.І.,

за участю:

представник позивача Семків В.В.,

представник відповідача Саган Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування наказу, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці ДФС, у якій згідно з заявою про зміну предмета позову від 18.03.2020 (вх. № 14875) просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС області від 21.06.2019 № 163-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Ухвалою судді від 16.12.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 03.06.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що працювала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, категорія посади державного службовця «В». Відповідно до наказу Львівської митниці ДФС від 21.06.2019 №163-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання посадових обов`язків до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Звертає увагу, що ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника. Однак, ні матеріали дисциплінарного провадження, ні оскаржений наказ не містять жодного посилання на шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою. Вважає, що відсутність шкідливих наслідків як обов`язкової ознаки порушення працівником трудової дисципліни виключає можливість притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, звертає увагу, що подання за результатами дисциплінарного провадження стосовно позивача державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 від 18.06.2019 за № 158/13-70 містять посилання на встановлені обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця, зокрема: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень. Характеризуюся виключно з позитивної сторони, що відображено у службовій характеристиці. Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.

Вважає, що відповідачем порушено порядок ініціювання відкриття дисциплінарного провадження відносно позивача та фактично не було розпочато дисциплінарне провадження.

Також, звертає увагу, що 26.09.2019 позивач отримала лист Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Львівській та Закарпатській областях від 06.09.2019. №51003-03/19, яким інформовано позивача, що за результатами перевірки Робоча група вважає, що рішення про застосування дисциплінарного стягнення щодо позивача у вигляді застосування догани відповідно до наказу Львівської митниці ДФС від 21.06.2019 № 163-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», видане з порушенням норм Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» та підлягає скасуванню. Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби скеровало на адресу в.о. начальника Львівської митниці ДФС вимогу від 06.09.2019 №29 «Про скасування наказу Львівської митниці ДФС від 21.06.2019 №163-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Проте, на виконання вказаної вимоги відповідачем не прийнято рішення про скасування оскарженого наказу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 29.05.2020 (вх. № 27107), у якому зазначає, що за результатами розгляду доповідної записки заступника начальника митниці - начальника УПМП та MB Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. від 19.09.2018 № 18730/13-70-20/10/29 начальником Львівської митниці ДФС Прокіпчуком Л.І. ініційовано відкриття дисциплінарного провадження щодо державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 . Звертає увагу, що неправильна кваліфікація ОСОБА_1 дій громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) стала підставою для винесення 18.09.2018 Львівською митницею ДФС постанови про закриття провадження у даній справі. Тим самим, 26.08.2018 державним інспектором ВМО № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 неналежно виконано свої посадові обов`язки. Невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», є дисциплінарним проступком, за вчинення якого, згідно з положеннями пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу» може бути оголошено догану. Таким чином, наказ Львівської митниці ДФС від 21.06.2019 №163-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є таким, що винесений з дотриманням норм чинного законодавства.

07.10.2020 представник відповідача подав додаткові пояснення (вх. № 51225), у яких зазначає, що на момент відкриття дисциплінарного провадження діяв наказ Львівської митниці ДФС від 20.04.2017 № 185 «Про внесення змін Львівської митниці ДФС від 09.08.2016 № 427» відповідно до якого п. 1.8 Положення про Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Львівської митниці ДФС передбачено, що підставою для розгляду Дисциплінарною комісією питання про порушення дисциплінарного провадження є факт накладення відповідної резолюції суб`єктом призначення на доповідній записці (інформаційній довідці чи іншому документі з викладанням обставин щодо вчинення посадовою особою дисциплінарного проступку). Отже, в даному випадку достатньою підставою для відкриття дисциплінарного провадження була накладена резолюція начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 від 19.09.2018.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях та просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Станом на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 працювала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, категорія посади державного службовця «В».

Письмовою резолюцією від 19.09.2018 вчиненою на доповідній записці заступника начальника митниці - начальника УПМП та MB Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. від 19.09.2018 № 18730/13-70-20/10/29 начальником Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 ініційовано відкриття дисциплінарного провадження щодо державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 .

За результатами дисциплінарного провадження від 14.06.2019, дисциплінарна комісія Львівської митниці ДФС дійшла висновку, що «державний інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 під час складання 26.08.2018 протоколу про порушення митних правил №5193/20900/18 у відношенні громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) у зв`язку із не вивезенням ввезеного ним 23.08.2017 в зоні діяльності Одеської митниці ДФС у митному режимі «тимчасове ввезення» терміном до одного року транспортного засобу марки «FORD GALAXY» р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , неправильно кваліфіковано дії особи за ч. 2 ст. 481 МК країни, хоча насправді дії повинні були бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 481 МК України, оскільки станом на день складання протоколу про ПМП (26.08.2018) перевищення встановленого строку тимчасового ввезення товару (зазначеного вище транспортного засобу) становить не більше ніж три доби (останній день вивезення 24:00 год.23.08.2018, відповідно 24.08.2018, 25.08.2018 та 26.08.2018 - три доби перевищення строку вивезення), чим порушено вимоги статей 490, 491, 494 МК України, чим не дотримано вимог пунктів 1.4., 2.1.6. та 2.2.41.1 Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, затвердженої в.о. начальника Львівської митниці ДФС Черкуновим В.І.

Неправильна кваліфікація ОСОБА_1 дій громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) стала підставою для винесення 18.09.2018 Львівською митницею ДФС постанови про закриття провадження у даній справі.

Тим самим, 26.08.2018 державним інспектором ВМО № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 неналежно виконано свої посадові обов`язки.

Невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», є дисциплінарним проступком, за вчинення якого, згідно положень пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу» може бути оголошено догану.»

Відповідно до наказу начальника Львівської митниці ДФС у Львівській області від 21.06.2019 № 163-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" застосовано до державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Підстави: Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 -VІІІ, резолюція начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 на поданні за результатами розгляду дисциплінарного провадження від 148.06.2019 № 158/13-70.

Не погоджуючись із вказаним наказом позивач оскаржила його до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 64 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII) визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктом п`ятим частини другою статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до статті 66 Закону №889-VIIIдо державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

За змістом частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (частини перша, друга статті 77 Закону № 889-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону № 889-VIII дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;

11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);

12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону № 889-VIIІ результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суд встановив, що відповідачем порушено процедуру здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача.

Так, приписами частини 2 статті 73 Закону № 889-VIII визначено чіткий перелік елементів, які повинна містити дисциплінарна справа.

Дослідженням матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що всупереч вимог статті 73 Закону № 889-VIII дисциплінарна справа не містить характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця.

Також, згідно з ст. 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 Закону № 889-VIII обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону №889-VIII під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 Закону № 889-VIII обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що дисциплінарною комісією не встановлено наявності обставин, що обтяжують відповідальність позивача.

Разом із тим відповідачем не взято до уваги обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця, а саме що ОСОБА_1 характеризується позитивно, як грамотний, кваліфікований працівник, попередню бездоганну поведінку та відсутність дисциплінарних стягнень, що підтверджується характеристикою ОСОБА_1 .

Дані обставини відповідачем не спростовані.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, не врахував наявність обставин, що пом`якшують відповідальність державного службовця, допустив порушення процедури дисциплінарного провадження, тому наказ Львівської митниці ДФС області від 21.06.2019 № 163-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" є не обґрунтованим та не пропорційним, а тому підлягає скасуванню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також при вирішенні цієї справи суд бере до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС області від 21.06.2019 № 163-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

3. Стягнути з Львівської митниці ДФС (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 768,40 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 19.10.2020.

Суддя Кедик М.В.