Ухвала суду № 92322434, 20.10.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16915/20

1-кс/569/5547/20

УХВАЛА

20 жовтня 2020 рокум.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

слідчого судді - Головчака М.М.,

з участю секретаря - Шкіндер І.М.,

прокурора - Бубенка А.В.,

слідчого - Бартицького Є.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

та його захисника адвоката Гуменюка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області капітана поліції Бартицького Є.О., яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Полюховичем О.С., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Олексин, Рівненського району, Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив :

До слідчого судді Рівненського міського суду звернувся слідчий Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області Бартицький Є.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 18 жовтня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке вчинене за наступних обставин.

18 жовтня 2020 року, близько 05 год. 30 хв., ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_1 , перебуваючи біля сигаретного кіоску, що розташований на Привокзальній площі в м.Рівне, реалізуючи свій спільний злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, відкрито заволоділи, діставши із кишені куртки потерпілого ОСОБА_3 , належним йому майном, а саме: мобільним телефоном марки «Huawei» модель «Ale-L21» та гаманцем коричневого кольору, в якому знаходились паспорт громадянина України та учнівський квиток, видані на ім`я ОСОБА_3 , а також грошові кошти в сумі 255 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зникли.

Слідчий вказує, що враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винним, судимість, відсутність офіційного працевлаштування та доходів, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Гуменюк М.В. просили у задоволенні клопотання відмовити.

Адвокат Гуменюк М.В. вказав, що ризики, на які посилається слідчий та прокурор, не обґрунтовані. ОСОБА_1 сприяє розслідуванню кримінального провадження, не заперечує обставин події та наміру ухилятись від слідства не має.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про таке.

Слідчим відділом Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене за №12020180010004034 від 18.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

18.10.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених у ч.1 ст. 177 КПК.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.

Керуючись наведеним, суд враховує суспільну небезпеку інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, обставити вчиненого кримінального правопорушення.

Судом з`ясовано, що підозрюваний ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим, востаннє 13.05.2019 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 31.07.2020 звільнений у зв`язку з відбуттям покарання, на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.

ОСОБА_1 не працює, офіційних доходів не має.

При цьому, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме позбавлення волі на строк від 4 до 6 років,наявність судимості, є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою схиляння останніх до дачі неправдивих показів, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, як з`ясовано судом відносно ОСОБА_1 в Рівненському міському суді знаходиться кримінальне провадження у вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , про які вказує прокурор, є досить високою.

У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не підлягають застосуванню запобіжний захід у виді домашнього арешту, у зв`язку з тим, що він не буде дієвим і не зможе перешкодити настанню вищевказаних ризиків.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Як вже зазначалось судом, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому з врахуванням досліджених судом обставин вважає за можливе визначити розмір застави 60 прожиткових мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області капітана поліції Бартицького Є.О., яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури Полюховичем О.С., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме з 06 год. 42 хв. 18 жовтня 2020 року.

Строк дії ухвали - до 06 год. 42 хв. 16 грудня 2020 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 126 120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на: отримувач коштів: ТУ ДСА в Рівненській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN №UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом,у разі внесення застави визначити до 16 грудня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку,який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Рівненського міського суду М.М.Головчак