Рішення № 92320863, 20.10.2020, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1063/20

Провадження № 2/542/587/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рибки Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

02 вересня 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі також - АТ КБ «ПриватБанк», позивач) звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.06.2015 в розмірі 22275 грн 57 коп. у зв`язку з невиконанням зобов`язання.

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 75-76).

Ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог АТ КБ «ПриватБанк» посилався на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 12.06.2015, згідно якої він отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. В свою чергу, позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідач свої зобов`язання по договору не виконав, не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору. У зв`язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 15.06.2020 становить 22275 гривень 57 копійок, з яких: 674 грн 57 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 242 грн 60 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 21358 грн 40 коп. - пеня.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, з огляду на що позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 14 вересня 2020, що направлялась на адресу відповідача, 19.09.2020 року вручена (а.с. 79).

Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не надсилав.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у наданій суду письмовій заяві просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 70).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив суд, заяв про розгляд справи без його участі не надавав.

Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2020 року постановлено про заочний розгляд справи за відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст. ст. 280,281 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 12.06.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг з використанням кредитної картки, шляхом приєднання (в порядку ст. 634 ЦК України) до умов запропонованих банком в письмових Умовах та Правилах надання банківських послуг, на підставі поданої відповідачем заяви (надалі - Заява), в якій міститься підпис зроблений від її імені про ознайомлення з цими Умовами та Правилами (а.с. 12).

Відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки встановлено початковий кредитний ліміт 10.03.2016 у розмірі 500 грн 00 коп., в подальшому - 15.09.2016 - розмір кредитного ліміту зменшився до 00 грн, а з 31.01.2017 - збільшився до 700 грн. 00 коп. та 25.08.2018 - зменшився до 00 грн 00 коп. (а.с. 11).

AT КБ «ПриватБанк» надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг та в межах встановленого кредитного ліміту.

Згідно з довідки, наданої ПАТ КБ «ПриватБанк», за кредитним договором № б/н видано кредитну картку:

- № НОМЕР_1 , дата відкриття - 13.02.2015 року, строк дії до 02/19 (а.с. 10).

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12.06.2015 (а.с. 6-9), встановлено, що відповідачем використовувалась кредитна картка шляхом знімання відповідних сум та періодичним поповненням кредитної картки.

З наданого розрахунку заборгованості за період з 12.06.2015 по 01.02.2019 вбачається, що за період користування карткою відповідач ОСОБА_1 отримав кредитних коштів на загальну суму 961 грн 99 коп., в свою чергу повернув 1979 грн 17 коп.

Вважаючи, що за відповідачем рахується заборгованість, яка станом на 15.06.2020 становить 22275 гривень 57 копійок, з яких: 674 грн 57 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 242 грн 60 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 21358 грн 40 коп. - пеня, позивач звернувся до суду із вказаним позовом про стягнення відповідних сум із ОСОБА_1 .

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 1069 ЦК України права та обов`язки сторін, пов`язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України. Приписом ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, якщо такою є грошові кошти, у тій самій сумі, у строк та в порядку, що встановленні договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Приписами статей 626, 628 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. ( ч. 1 ст. 638 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Висновки щодо правозастосування

З матеріалів справи вбачається, що як доказ укладення договору з відповідачем, банк надав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, витяг з тарифів, витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до Заяви, підписаної відповідачем, він ознайомлений та згоден з Умовами та Тарифами банку (а.с. 12).

Як вбачається із матеріалів справи позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав повністю, надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитним коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

З долученого розрахунку заборгованості за період з 12.06.2015 року по 01.02.2019 року вбачається, що за період користування карткою відповідач ОСОБА_1 отримав кредитних коштів 961 грн 99 коп., в свою чергу повернув 1979 грн 17 коп.

Таким чином, розрахунком заборгованості відповідача, наданою позивачем, підтверджується факт повної сплати відповідачем отриманих в Банку коштів та виключає можливість їх повторного стягнення з відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд виходить з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» повернуті, з огляду на що кредитор не має права вимагати їх стягнення.

Що стосується вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам та пені, то ці вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки, по-перше, позивач в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» повернув фактично отримані кошти за тілом кредита, а по-друге, вони не зазначені в анкеті-заяві позичальника. Посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг, суд відхиляє, оскільки вони не підписані боржником.

Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, суд відхиляє доводи позивача щодо узгодження порядку нарахування процентів за користування кредитом та неустойки.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Отже, позов задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. ст. 526, 549, 611, 1049, 1054, 1066, 1069 ЦК України, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: с. Маячка, Новосанжарський район, Полтавська область.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва