Рішення № 92320355, 19.10.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

19.10.2020 227/835/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиця О.В.

за участю секретаря Сисенко Ю.В.

представника позивача Амельченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільської міської ради, Добропільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту проживання однією сім`єю (ЄУНСС № 227/835/20), -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт її сумісного проживання однією сім`єю з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 21 квітня 2009 року по 13 червня 2019 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що з ОСОБА_2 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі до 21.04.2009 року. Після розлучення, вони з чоловіком продовжували проживати однією сім`єю до самої смерті останнього, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначала, що в період з 2009 року до 2014 року вони мешкали в АДРЕСА_1 за місцем їх реєстрації. З початком АТО вони вимушені були преїхати до м.Добропілля Донецької області. З метою подальшого отримання пенсії вони були зареєстровані, як внутрішньо переміщені особи і постійно мешкали разом за адресою АДРЕСА_2 . Позивачка зазначала, що її чоловік працював шахтарем і після виходу на пенсію отримував досить великий розмір пенсії і фактично був годувальником сім`ї. Встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 в період з 21.04.2009 року по 13.06.2019 року позивачу необхідно для оформлення пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Посилаючись на вимоги ст.36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.3 СК України, позивачка просить задовольнити її позовні вимоги.

Відповідачем - Добропільським об`єднаним управлінням пенсійного фонду України Донецької області було подано відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що законодавством чітко визначений перелік осіб, яким може бути призначена пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Позивачка, на думку відповідача, не відноситься до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, зазначених в ч.1,2,3 ст.36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не була його офіційною дружиною, оскільки була розлучена з останнім. Враховуючи наведене, те що перелік осіб, яким може бути призначена пенсія у зв`язку з втратою годувальника є вичерпним, відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Крім того відповідач вважає, що надані позивачем докази не можуть свідчити про проживання позивача з померлим однією сім`єю з 21.04.2009 по 13.06.2019 року.

Відповідач - Добропільська міська рада правом відзиву на позов не скористався.

Ухвалою суду від 15.06.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного провадження, з викликом сторін.

Ухвалою суду від 15.06.2020 року вирішено клопотання представника позивача про виклик свідків.

Ухвалою суду від 01.07.2020 року до участі у справі залучено співвідповідача - Добропільське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області.

Позивачка в судове засідання не з`явилась. Про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно, належним чином.

Представники позивача - адвокати Хандусенко І.О., Амельченко А.С., в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених в позові. Представники зазначили, що встановлення даного факту необхідно позивача для подальшого звернення до пенсійних органів для призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Суду пояснили, що позивачка та померлий ОСОБА_2 були чоловіком та дружиною, але в силу певних обставин шлюб в 2009 році між ними був розірваний, але не зважаючи на це, після розірвання шлюбу, вони продовжувала мешкати разом однією сім`єю, як чоловік та жінка. Спочатку вони разом мешкали м.Донецьку, а після початку АТО були зареєстровані як переселенці і спільно мешкали за адресою АДРЕСА_2 . На підтвердження вказаного факту просили допитати свідка ОСОБА_3 , яка є донькою позивача та померлого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 , який є братом померлого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5 , яка є знайомою сім`ї позивача.

Відповідач - Добропільська міська рада, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду до суду не з`явився та не повідомив про причини не явки. В матеріалах справи міститься заява представника відповідача про розгляд справи (щодо судового засідання на 01.07.2020 року) без участі представника відповідача і у вказаній заяві представник відповідача просив розглянути справу на розсуд суду.

Представник відповідача - Добропільського ОУПФУ Донецької області - Головко О. надала заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

За вищевказаних обставин, керуючись вимогами ст.223 ЦПК України, суд вважав можливим розглянути справу без участі учасників справи, які не з`явились.

В судовому засіданні встановлено таке.

Позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженка с. Василівка Старобешівського району Донецької області. Наведене підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Будьонівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 04.02.1998 року (а.с.8).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1422001552 від 18.11.2014 р., виданої УСЗН Добропільської міської ради, ОСОБА_1 є особою, що переміщена з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції(а.с.14). Також вказаною довідкою підтверджується факт її реєстрації місця перебування з 24.06.2015 року за адресою АДРЕСА_2 (а.с.14).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1422001553 від 18.11.2014 р., виданої УСЗН Добропільської міської ради, ОСОБА_2 зареєстрований як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції і місцем реєстрації його перебування є з 24.06.2015 року АДРЕСА_3 (а.с.15). Також у вказану довідку 12.09.2016 року були внесені виправлення 12.09.2016 року щодо адреси місця перебування ОСОБА_2 , а саме АДРЕСА_4 .

Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , яке видано 25.06.2019 року Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області підтверджується факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Свідоцтвом про укладення шлюбу підтверджується факт перебування у шлюбі з 15.09.1972 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

В 2009 році вищевказаний шлюб було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 , яке видано 21.04.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Будьонівського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області (а.с.12).

З пояснень свідка ОСОБА_3 судом встановлено, що позивачка є її матір`ю а померлий ОСОБА_2 - батьком. Батьки жили разом в м. Донецьк, а після 2014 року переїхали до м. Добропілля, де весь час мешкали разом. Батько працював на шахті і після виходу на пенсію отримував пенсію к великому розмірі і саме він був годувальником сім`ї. Батьки завжди жили разом однією сім`єю. Про розлучення батьків вона дізналась вже після смерті батька, про що їй розказала мати. До смерті батька їй взагалі не було відомо, що батьки є розлученими.

З пояснень свідка ОСОБА_4 , встановлено, що померлий ОСОБА_2 є його стаоим рідним братом, а позивачка була дружиною останнього. Починаючи з 2014 року брат разом із дружиною приїжджали до нього та мешкали по 2-3 неділі. Вони мешкали завжди однією сім`єю, вели сумісне господарство, турбувались один про одного. Про розірвання шлюбу між ними він дізнався в один із їх приїздів до нього, від свого брата і дуже був здивований. Про причину розірвання шлюбу брат йому не розказував, але спілкувались вони як завжди. Зазначив, що про те, як вони розпоряджались грошима, а саме чи був у них спільний бюджет, чи надавали вони один одному допомогу, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що сім`ю ОСОБА_6 знає давно, оскільки вони були сусідами, коли мешкали в м.Донецьк. Вона є подругою доньки позивача. Зазначила, що до 2014 року вона була вхожа в сім`ю ОСОБА_6 , які мешкали в одній квартирі. В липні 2014 року сім`я ОСОБА_6 виїхала до м. Добропілля. Про цей факт їй відомо зі слів ОСОБА_7 .

Вирішуючи справу суд виходить з такого.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивачка просить встановити факт її спільного проживання однієї сім`єю в період з 21.04.2009 року по 13.06.2019 року з померлим ОСОБА_2 , посилаючись на її право за таких обставин на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

В даному випадку позивач просить встановити юридичний факт, який має значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності прав.

Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, є Закон N 1058-IV.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону N 1058-IV) одним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до ст.36 Закону N 1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону N 1058-IV, непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років;

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (частина 3 ст.36 Закону N 1058-IV) .

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

З наведеного вбачається, що статті 36 Закону N 1058-IV визначені умови, за яких членам сім`ї, зазначеним у її другій частині, призначається пенсія у зв`язку із втратою годувальника, а також закріплено право та умови отримання цієї виплати усиновленими дітьми, пасинками та падчерками, неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, в разі їх усиновлення.

Зі змісту цих норм убачається, що перелік непрацездатних членів сім`ї, яким може бути призначена пенсія у зв`язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять правил (велінь), згідно з якими до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім`ї, як-от спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов`язків.

Ужиті в Законі N 1058-IV поняття "чоловік" та "дружина" позначають одного з подружжя. За частиною першою статті 21 СК подружжя утворюється тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 36 СК саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини другої статті 21 СК проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї. Але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки.

Ззовні такі відносини подібні до шлюбних. Однак попри цю схожість, вони не уподібнюються (не ототожнюються) з ними, і жінка та чоловік, які утворили неодружену сімейну пару та за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттям "чоловік" та "дружина", позаяк саме цими термінами закон персоніфікує кожного з подружжя як суб`єкта правовідносин між собою.

У законодавстві про пенсійне забезпечення ясно й однозначно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без шлюбу, не належать.

У дані справі судом встановлено, що позивачка та померлий ОСОБА_2 до 21.04.2009 року були чоловіком та дружиною. Після розлучення в 2009 році позивачка та померлий ОСОБА_2 продовжили жити разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу до самої смерті останнього, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами (показами свідків, документами).

Але, встановлений факт проживання позивача та померлого ОСОБА_2 з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є юридично значимим для позивача, оскільки від встановлення цього факту не залежить виникнення у неї права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Нормативний підхід до розуміння зазначених положень закону в контексті зазначених обставин справи дає підстави дійти такого правового висновку.

У розумінні пункту 1 частини другої статті 36 Закону N 1058-IV право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка та чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали однією сім`єю без шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, і після смерті того з них, хто за життя утримував другого, той, хто залишився жити, не набуває права на призначення йому пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника.

Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Враховуючи наведене, в задоволенні вимог позивача до відповідача Добропільське ОУПФ України Донецької області слід відмовити, оскільки факт проживання жінки та чоловіка разом однією сім`єю не породжує права на призначення (переведення) пенсії у зв`язку із втратою годувальника на підставі статті 36 Закону N 1058-IV.

В задоволенні вимог позивача до відповідача - Добропільська міськра рада суд відмовляє позивачу у зв`язку з пред`явленням вимог до неналежного відповідача

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Добропільської міської ради, Добропільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту проживання однією сім`єю - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право, відповідно до ч.2 ст.354 ЦПК України, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Добропільська міська рада, код ЄДРПОУ 3289719, юридична адреса: Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83.

Добропільське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 37755477, юридична адреса: Донецька область м. Добропілля вул. Незалежності, 28А.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошенні 12 жовтня 2020 року. Повниий текст рішення складено 19 жовтня 2020 року.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця

12.10.2020