Рішення № 92320348, 19.10.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

19.10.2020 227/1158/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2020 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

за участю

секретаря судового засідання Сисенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Добропілля цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування,

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» (далі позивач) в особі голови правління Тюріна В.М. звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14194,40 гривень та витрат по сплаті судового збору в сумі 2102,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» (далі за текстом -КС «Українська кредитна спілка») в особі голови правління Євтушенко Т.П. та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 9827с від 25.04.2013 року, відповідно до умов якого відповідач отримав у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі у загальному розмірі 7000,00 гривень строком на 24 місяці (з 25.04.2013 року по 25.04.2015 року) та зобов`язався їх повернути та сплатити проценти у розмірі 28,8% річних у визначені договором строки. Грошові кошти були перераховані на банківський рахунок відповідача.

07.05.2013 року між позивачем та КС «Українська кредитна спілка» був укладений договір добровільного страхування кредитів № 9 (договір Страхування), предметом якого є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», пов`язані із матеріальними збитками, які завдані останній внаслідок повного або часткового неповернення Позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до Кредитних договорів, до яких входить і кредитний договір № 9827с від 25.04.2013 року, укладений між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 9827с від 25.04.2013 року, страхова сума за яким становить 16870,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 9827с від 25.04.2013 року належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував. Керуючись вимогами Договору добровільного страхування кредитів КС «Українська кредитна спілка» направила позивачу заяву № 3829 від 27.01.2020 року про виплату страхового відшкодування у сумі 14194,40 гривень, внаслідок невиконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором. На підставі вищезазначеної заяви та доданих до неї документів позивачем було складено страховий акт № 48кр від 28.01.2020 року та цього ж дня здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 14194,40 гривень.

Оскільки позивач виконав покладені на нього законом та умовами Договору добровільного страхування кредитів № 9 від 07.05.2013 року обов`язки, вважає, що до нього перейшло право вимоги в порядку ст. 993 ЦК України, ст.27 ЗУ "Про страхування" на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування у розмірі 14194,40 гривень.

З огляду на вищевикладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.05.2020 року у даній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового засідання.

Ухвалою суду від 09.09.2020 року у позивача витребувані докази по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином. В матеріалах справи мається клопотання представника позивача- Мікрюкової А.В. про здійснення розгляду справи без участі позивача та винесення заочного рішення.

Відповідач, який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином: у відповідності до пункту 19 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та статті 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції»: шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-сайті Добропільського міськрайонного суду Донецької області, в судове засідання не з`явився. Причини неявки останнього суду не відомі. Заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від відповідача на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем не поданий.

Враховуючи наведене, суд вважав можливим провести судове засідання без участі сторін.

При цьому, враховуючи наявні умови, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що між КС «Українська кредитна спілка» в особі Голови Правління Євтушенко Т.П. та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9827с від 25.04.2013 року, відповідно по п.1.1 якого кредитодавець на підставі рішення Кредитного комітету № 811к від 25.04.2013 року надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі на умовах, встановлених Кредитним договором, з дотриманням вимоги повернення коштів та сплати процентів у визначені договором строки у розмірі 7000,00 гривень строком на 24 місяців з 25.04.2013 року по 25.04.2015 року включно зі сплатою процентів у розмірі 28,8% річних (а.с.17-18).

Перерахування визначеної кредитним договором суми грошових коштів в сумі 7000 гривень підтверджується копією платіжного доручення № 20350 від 26.04.2013 року з відміткою банку про проведення платежу (а.с.19).

07.05.2013 року між КС «Українська кредитна спілка» та ПрАТ «Українська страхова компанія» укладено договір добровільного страхування кредитів № 9 (далі - Договір № 9), відповідно до п.1.2 якого предметом договору є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», що не суперечать закону, пов`язані із матеріальними збитками, які завдані останній внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до Кредитних договорів (а.с. 26-28).

Згідно із п.1.3 Договору № 9, страховик (ПрАТ «Українська страхова компанія») здійснює страхування кредитного ризику за Кредитними договорами, укладеними між позичальниками - пенсіонерами (у т.ч.працюючими) та страхувальником (КС «Українська кредитна спілка»), згідно з Реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах Договору про співробітництво між останньою та позивачем.

Підпунктом 2.1.1. та пунктом 2.1. Договору № 9 встановлено, що страховим випадком за цим договором по відношенню до конкретного Кредитного договору, що внесений до Реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором по поверненню кредиту в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними Кредитним договором, внаслідок будь-яких подій. Відповідальність Страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо Кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених Кредитним договором протягом 10 (десяти) днів після настання строку сплати третього платежу.

Відповідно до п.7.1 Договору № 9, строк дії Договору страхування з 07.05.2013 по 31.12.2021 року.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 9827с від 25.04.2013 належним чином не виконував та з 2014 року перестав погашати кредит, що підтверджується випискою з рахунку позичальника за вих. № 3832 від 28.01.2020 року (а.с.30) та за вих.№ 4667 від 14.09.2020 року. Зі змісту вказаних виписок вбачається, що останній платіж відповідач здійснив 19.06.2014 року в рахунок погашення заборгованості за сумою кредиту 7000,00 грн, в той час, як повинен був сплачувати щомісячні платежі в розмірі 460,00 грн до 25.04.2015 року, про що свідчить графік повернення кредиту (а.с.18).

У відповідності до п.5.1 Договору № 9, КС «Українська кредитна спілка» повинна повідомити про настання страхового випадку та направити позивачу заяву про виплату страхового відшкодування з додаванням документів згідно з переліком, визначеним цим договором.

Відповідно до п.6 Договору № 9 Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадку неповернення кредиту Позичальником, якщо Страхувальник:

повідомив свідомо неправдиві відомості на час укладання цього Договору про обставини, які мають суттєве значення для визначення страхового ризику,

своєчасно не повідомив про страховий випадок без поважних причин

не погодив письмово Страховика про зміни суттєвих умов Кредитного договору (терміну повернення кредиту, зміни графіку повернення кредитних коштів, зміни суми кредиту та процентної ставки за користування кредитом),

порушення Страхувальником або особи, на користь якої укладено Договір Страхування, прийнятих на себе за цим Договором страхування обов`язків та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п.6.2. Договору № 9 Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування в інших випадках, передбачених чинним законодавством України для відмови у виплаті.

Відповідно до п.5.3 Договору № 9, страхове відшкодування по страховому випадку за п.2.1.1-2.1.2 сплачується Кредитору по кредитному договору у розмірі:

суми прострочених платежів (відповідано до п.2.1.1-2.1.2) на погашення заборгованості Позичальника по кредиту перед банком на дату подання заяви на страхову виплату

у разі наявності попередньо здійсненого страхового відшкодування по відповідному Позивачу - у розмірі загальної заборгованості Позичальника за Кредитним Договором.

Керуючись вимогами п.5.1 вищезазначеного договору КС «Українська кредитна спілка» направила ПрАТ «Українська страхова компанія» заяву № 3829 від 27.01.2020 року про виплату страхового відшкодування за кредитним договором № 9827с від 26.04.2013 року у сумі 14194,40 гривень, внаслідок невиконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором (а.с.29).

Позивачем на підставі вищезазначеної заяви та доданих до неї документів, складено страховий акт № 48кр від 28.01.2020 року про страховий випадок (а.с.31) та цього ж дня здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 14194,40 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 1909 від 28.01.2020 року з відміткою банку про проведення платежу (а.с.32).

Відповідно до п.5.7 Договору № 9, до ПрАТ «Українська страхова компанія», яке виплатило страхове відшкодування зацим договором, переходить в межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке КС «Українська кредитна спілка» має до позичальника згідно з умовами кредитного договору.

Довідкою № 3839 від 28.01.2020 року, наданою КС «Українська кредитна спілка», підтверджується сплата 28.01.2020 року ПрАТ «Українська страхова компанія» страхової виплати за кредитним договором № 9827с від 26.04.2013 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 14194,40 гривень (а.с.33).

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтями 979, 980 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до ч. 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи те, що ПрАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами Договору № 9 добровільного страхування кредитів обов`язки, до нього перейшло право вимоги в порядку суброгації на стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування.

Але, суд перевіряючи розрахунок заборгованості за кредитним договором № 9827с відповідача, який було надано Страхувальником (КС «Українська кредитна спілка») Страховику (позивачу по справі) до заяви про виплату страхового відшкодування вважає, що позикодавцем було невірно нараховані проценти за період з 26.04.2015 по 28.01.2020 року виходячи з такого.

З виписки з рахунку позичальника від 14.09.2020 року, наданої позивачем, вбачається, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитом відповідач здійснила 19 червня 2014 року у загальному розмірі 460,00 грн та після цього взагалі перестала вносити кошти в рахунок погашення кредиту.

Станом на 19.06.2014 року заборгованість відповідач за кредитом становила 2872, 88 грн.

Звертаючись до Страховика з заявою про виплату страхового відшкодування Страхувальником (КС «Українська кредитна спілка») був наданий Страховику розрахунок заборгованості, який станом на 28.01.2020 року складав 14194,40 грн до складу якого входить:

2872, 88 грн - заборгованість за кредитом

11321,52 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, з яких: 1727,76 грн - проценти нараховані за період з 19.06.2014 року по 25.04.2015 року та 9593,76 грн (11321,52 -1727,76) - проценти нараховані за період з 26.04.2015 року по 28.01.2020 року.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи вказані норми права, суд враховуючи позицію Великої Палати ВС, яка викладена в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 вважає, що законом чітко розмежовані поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами", та "проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами".

Уточнюючи правовий зміст цих термінів, у пункті 6.20 постанови ц справі № 910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях: перше значення - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу; а друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Таким чином, наразі правова позиція Великої Палати ВС концептуально зводиться до того, що проценти які нараховуються за надані в користування грошових коштів поділяються на дві категорії:

1. Проценти за користування кредитом - це проценти які нараховуються в межах строку кредиту (позики) визначеного в договорі, і такі проценти розуміються як "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами", розмір яких визначається договором або законом, і які сплачуються позичальником та порядок виплати яких урегульовано ч. 1 статті 1048 та ч. 1 статті 1054 ЦК України.

2. Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - це проценти які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати яких урегульовано частиною 2 статті 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Законодавство в першу чергу визначає розмір процентів за неправомірне користування кредитом (чужими коштами) за ставкою визначеною сторонами в договорі. Якщо ж сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти (3%) річних від простроченої суми за весь час прострочення відповідно ч.2 статті 625 ЦК України.

Судом встановлено, що п.1.2 кредитного договору передбачено, що проценти є фіксованими та нараховуються кожний день на первісну суму кредиту, зазначену в п.1.1.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту, визначеного п.1.1 цього Договору, так й після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавця.

З наведених умов кредитного договору випливає, що в межах строку кредитування правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовано положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України.

Разом з тим, після закінчення строку кредитування, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, правовідносини трансформуються в охоронні та підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 625 ЦК України як наслідки прострочення грошового зобов`язання.

Таким чином, після строку кредитування проценти можуть бути нараховані, якщо позичальник не повернув залишок позики, а продовжив нею користуватися.

При чому з наведених умов кредитного договору випливає, що сторони погодили наслідки прострочення грошового зобов`язання, а саме: відповідно до п. 3.6 договору прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту, визначеного п.1.1 цього Договору, так й після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавця.

В той же час суд зазначає, що п.3.6 кредитного договору сторони погодили нарахування процентів за прострочення сплати кредиту, що не суперечить закону та відповідає вимогам ст.625 ЦК України, але у вказаному пункті не зазначено, який же розмір процентів застосовується при прострочені грошового зобов`язання, а саме внаслідок прострочення сплати кредиту.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вбачається, що якщо договором не встановлений розмір процентів, які підлягають сплаті в разі прострочення виконання грошового зобов`язання, то в даному випадку кредитор має право, після закінчення строку кредитування, нараховувати 3% річних від простроченої суми.

З наданих суду документів вбачається, що КС «Українська кредитна спілка» звертаючись з заявою про виплату страхового відшкодування надала ПрАТ «Українська страхова компанія» розрахунок заборгованості за кредитним договором № 9827с від 25.04.2013 року, в якому проценти після закінчення строку кредиту нараховані виходячи з розміру 28,8% річних на первісну суму кредиту, що на думку суду є неправомірним враховуючи вищенаведене.

Оскільки судом встановлено, що після закінчення строку кредитування, яке припадало на 25 квітня 2015 року, позика в розмірі 2872, 88 грн не була повернута позичальником, суд вважає, що КС «Українська кредитна спілка», відповідно до умов п.3.6 кредитного договору та умов діючого законодавства мала право нараховувати проценти в розмірі 3 % річних за весь час фактичного користування ними саме на вказану прострочену суму.

Суд вважає, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 28.01.2020 року становить 5010,77 грн, з яких:

2872, 88 грн - заборгованість за кредитом

1727,76 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, яка нарахована за період з 19.06.2014 року по 25.04.2015 року

410,13 грн - проценти нараховані за період з 26.04.2015 року по 28.01.2020 року, виходячи з наступного розрахунку:

2871,88 грн х 1738 днів х 3%, де

2871,88 грн - заборгованість за кредитом станом на 25.04.2015 року, яка не сплачена відповідачем станом на 28.01.2020 року

1738 днів - кількість днів прострочення за період з 26.04.2015 по 28.01.2020 року

3% річних - процентна ставка.

Враховуючи наведене суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача на користь позивача суму в розмірі 5010,77 грн, з яких:

2872, 88 грн - заборгованість за кредитом

1727,76 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, яка нарахована за період з 19.06.2014 року по 25.04.2015 року

410,13 грн - проценти нараховані за період з 26.04.2015 року по 28.01.2020 року,

оскільки саме така сума заборгованості за кредитним договором існувала у ОСОБА_1 станом на 28.01.2020 року.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення заборгованості за процентами, нарахованими за період з 26.04.2015 року по 28.01.2020 року в сумі 9593,76 грн (11321,52 грн -1727,76 грн), то в такій сумі проценти за вказаний період не підлягають стягненню, оскільки їх нарахування необґрунтовано і тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з позову, позивач просив стягнути суму в розмірі 14194,40 грн. В той же час судом задоволено вимоги на суму 5010,77 грн. Враховуючи наведене на користь позивач підлягає стягненню судовий збір в розмірі 742,01 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 280-284, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» 5010,77 грн(п`ять тисяч десять гривень 77 коп).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» витрати по сплаті судового збору в розмірі 742,01 грн (сімсот сорок дві гривні 01 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку позивачем, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію рішення направити сторонам.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія», ЄДРПОУ 20346864, юридична адреса: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 116, кв. 19, фактичне місцезнаходження: Донецька область м.Святогірськ, вул.Незалежності, 35/7.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19.10.2020 року.

Суддя О.В.Здоровиця

12.10.2020