Рішення № 92316589, 21.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2020Справа № 910/12034/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ

до Військової частини А0799 Міністерства оборони України, м. Київ

про стягнення 100 900,00 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини А0799 Міністерства оборони України (далі - ВЧ А0799/відповідач) про стягнення в порядку регресу 100 900,00 грн страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує виплатою потерпілій особі страхового відшкодування, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.08.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.09.2020 через канцелярію суду від ВЧ А0799 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що останній є неналежним відповідачем у цій справі, крім того, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження суми заподіяної шкоди.

28.09.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій МТСБУ надало заперечення на доводи відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/8528652, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Kia Optima» д.н.з. НОМЕР_1 , який належіть ТзОВ "Хімекс Україна ЛТД» була застрахована в ПрАТ "Київський страховий дім", термін дії полісу з 23.05.2018 по 22.05.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2018 о 18 год. 15 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Камаз", д.н.з. НОМЕР_2 , на виїзді із вул. Борщагівської на проспект Повітрофлотський в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечного інтервалу, чим спричинив зіткнення з автомобілем марки «Kia Optima» д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів.

Отже, в результаті ДТП було пошкоджено застрахований у ПрАТ "Київський страховий дім" автомобіль «Kia Optima» д.н.з. НОМЕР_1 .

Шевченківський районний суд м. Києва постановою від 05.11.2018 визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на час скоєння ДТП перебував на строковій військовій службі у Військовій частині А0799 Міністерства оборони України, що підтверджується військовим квитком Серії НОМЕР_3 , обліково-послужною карткою до цього військового квитка та контрольним талоном мобілізаційного розпорядження № 2.

Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Водночас, відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно п. 39.2 ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" основним завданням МТСБУ, в тому числі, є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Так, у відповідності до п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ст. 36.1. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Отже, оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Камаз", д.н.з. НОМЕР_2 не застрахована, водій транспортного засобу «Kia Optima» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТзОВ "Хімекс Україна ЛТД", на підставі довіреності від 27.08.2018, звернувся до позивача із заявою від 27.08.2018 про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталася 17.08.2018.

Згідно з ремонтною калькуляцією № 40/09/18 від 12.09.2018 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Kia Optima» д.н.з. НОМЕР_1 склала 142 206,61 грн.

07.12.2018 згідно наказу МТСБУ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №11321 та платіжного доручення № 1014652 від 07.12.2018, позивачем виплачено ТзОВ "Хімекс Україна ЛТД" грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн в межах ліміту відповідальності.

Крім того, позивачем здійснено оплату за послуги аварійного комісара ФОП ОСОБА_2 в розмірі 900,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 993799 від 09.10.2018.

24.09.2019 позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою щодо добровільного відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 100 900,00 грн.

30.01.2020 позивач звернувся до ВЧ А0799, як власника транспортного засобу "Камаз", д.н.з. НОМЕР_2 з вимогою щодо добровільного відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 100 900,00 грн.

Проте, вказані вимоги позивача залишені без задоволення, у зв`язку з чим МСТБУ звернулось до суду з цим позовом про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн та витрат за послуги аварійного комісара в сумі 900,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 41.4 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія, за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля "Камаз", д.н.з. НОМЕР_2 не була застрахована, тому власник пошкодженого автомобіля "Kia Optima" д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталася 17.08.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

В ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Разом з тим, суд відхиляє посилання відповідача на те, що він є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 перебував на строковій військовій службі у Військовій частині А0799 Міністерства оборони України, що підтверджується військовим квитком Серія НОМЕР_3 , обліково-послужною карткою до цього військового квитка та контрольним талоном мобілізаційного розпорядження № 2.

Відтак, згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує майнову шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За таких обставин, у зв`язку із настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_1 , який перебував на строковій військовій службі у відповідача, автомобіля "Kia Optima" д.н.з. НОМЕР_1 , у Військової частини А0799 Міністерства оборони України, як власника автомобіля "Камаз" д.н.з. НОМЕР_2 , виник обов`язок відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, які відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

Стягнути з Військової частини А0799 Міністерства оборони України (03049, місто Київ, вулиця Фучика, будинок 5 А; ідентифікаційний код 08228777) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, місто Київ, Русанівський бульвар, будинок 8; ідентифікаційний код 21647131) суму страхового відшкодування у розмірі 100 900 (сто тисяч дев`ятсот) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук