Постанова № 9231353, 28.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28.12.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 4709/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу

за позовомМиколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46,Миколаїв,54001

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будкар",

вул. Леніна, 30,Бузьке,Вознесенський район, Миколаївська область,56541

простягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, за участю представників: від позивача: Щукін І.І. довіреність № 03-86/268 від 06.03.2009 р.

від відповідача: не з’явився

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкар" адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 7959 грн. 77 коп. за нестворене у 2008р. робоче місце для інвалідів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Ухвала суду від 08.09.2009 р. про відкриття провадження у справі, яка відповідачу була надіслана за адресою (вул. Леніна, 30,Бузьке,Вознесенський район, Миколаївська область,56541), поштовим повідомленням повернута з відміткою про те, що “організація не знайдена”.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що адреса відповідача не змінювалась. Отже, судом здійснені усі дії щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд, -          

встановив:

Відповідно до ст. 19 Закону України ”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, що складає у даному випадку 1 місце і ввести його в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Статтею 20 Закону України ”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. ч. 1, 2 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача у 2008р. складала 7643,75 грн. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом у 2008 році, відповідач до 16.04.2009 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 7643,75 грн.

У відповідності до ч.2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За несвоєчасну сплату санкцій, відповідачу була нарахована пеня за період з 16.04.2009 року по 31.08.2009 року в розмірі 316.02 грн..

Отже, загальна сума штрафу складає 7959 грн. 77 коп., з яких:

-          адміністративно господарські санкції в сумі 7643,75 грн. ;

-          пені в сумі 316.02 грн..

Відповідач суму штрафних санкцій не заперечив, у встановлені строки добровільно не сплатив.

Крім того, відповідно до листа Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (а.с.7), відповідач інформацію про наявність вільних робочих місць для працевлаштування людей з обмеженими можливостями до центру зайнятості не надавав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінет Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.

Керуючись ст. ст. 128, 158, 160 –163, КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкар" (код ЄДРПОУ 33460163) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкцій та пеню розмірі 7959 грн. 77 коп. (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 77 коп.).

Відповідно статті 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя                                                                                           О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

09.02.2010 р.