Рішення № 92309836, 19.10.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/1948/20

Провадження № 2/644/1153/20

19.10.2020

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

За участю секретаря судового засідання Ступницького К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування шкоди, 3-я особа у справі ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано до суду 16.03.2020 року відповідний позов. За позовом позивач просить стягнути з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» на її користь страхове відшкодування пов`язане з заподіяною моральною шкодою в розмірі 22338 гривень, страхове відшкодування пов`язане з втратою годувальника в розмірі 134028 гривень, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 7200 гривень. В обґрунтування позову посилається на те, що 24.10.2018 року близько 06.50 години по вулиці Гвардійців Широнінців в м.Харкові, трапилась ДТП, за участю транспортного засобу марки «Фіат Добло», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких помер того ж дня в КНП «МКЛШНД ім.проф.Мещанінова». Враховуючи положення ст.ст.1166, 1167, 1187 ЦК України вважала, що відшкодування шкоди відбувається незалежно від наявності вини, у разі завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Відповідно до вимог ч.3 ст.1193 ЦК України вина потерпілого не враховується, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Фіат Добло» на момент настання ДТП, була застрахована в ТДВ «СТ «Домінанта», згідно до полісу №АМ/3540102. Враховуючи положення ст.6, п.23.1 ст.23, п.27.3. ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначена подіє є страховим випадком, внаслідок його загинув чоловік позивача та вона має право на відшкодування моральної шкоди, розмір регламентної виплати становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, та повинна бути виплачена рівними частинами дружині та донці. На момент ДТП розмір мінімальної заробітної плати становив 3723 гривні, тобто розмір регламентної виплати за моральну шкоду становить 44676 гривень, з урахуванням частки, на її користь підлягає стягненню 22338 гривень.

Окрім того, зазначала, що відповідно до п.27.2 ст.27 відповідного закону, на умовах встановлених ст.1200 ЦК України, страховиком здійснюється відшкодування шкоди утриманцям одного померлого, рівними частинами, загальний розмір такого відшкодування не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених на день настання страхового випадку. Відповідно до вимог ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утримання або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитини потерпілого, народження після його смерті. Вона є непрацездатною особою, пенсіонером за віком та інвалідом 2 групи, одержує пенсію по втраті годувальника, тому має право на відшкодування втрати годувальника, як непрацездатна особа, що перебувала на його утриманні, яка не може бути меншою ніж 134028 грн..

В судове засідання позивач не з`явилась, представником позивача подано заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подавав, про час та дату розгляду справи повідомлявся за місцем реєстрації товариства.

3-я особа до суду також не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в заяві зазначив, що просить прийняти рішення на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За довідкою УПП у Львівській області №3018298586193597 про дорожньо-транспортну пригоду 24.10.2018 року о 06.30 годині стався наїзд на пішохода, за адресою Харківська область, м.Харків, вулиця Гвардійців Широнінців, 6. Учасниками ДТП є легковий автомобіль Fiat Doblo, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 , пішоходи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , пішоходи загинули.

Відповідно до витягу з ЄРДР від 23.08.2019 року відомості до реєстру внесені за №12018220000001237 від 24.10.2018 року, за правовою кваліфікацією ст.286 ч.3 КК України, з коротким викладом обставин - 24.10.2018 року о 06.50 годині, в районі будинку №47, по вулиці Гвардійців Широнінців, в м.Харкові, стався наїзд автомобіля «Фіат Добло», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , на пішоходів ОСОБА_3 , 1952 року народження, та ОСОБА_4 , 1962 року народження. Внаслідок ДТП ОСОБА_4 від отриманих травм загинув на місці пригоди, а ОСОБА_3 від отриманих травм помер в КНП «МКЛШНМД» ім.проф.Мещанінова.

На момент подачі позовної заяви за даними СУ ГУ НП України в Харківській області, досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12018220000001237 від 24.10.2018 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди за ч.3 ст.286 КК України, що мала місце 24.08.2018 року в районі будинку №47 по вулиці Гвардійців Широнінців в м.Харкові, внаслідок якої загинув ОСОБА_3 , тривало, проводились необхідні слідчі (розшукові) дії, експертні дослідження. Відповідно до даних сайту «Судова влада» кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.3 ст.286 КК України перебуває в провадженні Московського районного суду м.Харкова, призначено судовий розгляд на 30.10.2020 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с.Левківка, Зміївського району, Харківської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 66 років, в м.Харків, Харківської області, про що свідчить копія свідоцтва про смерть, а також лікарське свідоцтво про смерть №12-17/379А. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок травматичного шоку, забою внутрішніх органів, переламу кісток скелету, важкої сукупної травми (збитий автомобілем).

Позивач у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що народилась в м.Харків, зареєстрована АДРЕСА_1 , є дружиною загиблого ОСОБА_3 , шлюб був укладений 29.09.1995 року, що підтверджується копією паспорту, свідоцтва про одруження. Позивач є пенсіонеркою за віком, пенсія призначена довічно, дата видачі пенсійного посвідчення 19.05.2010 року, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 . З 21.06.2011 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності безстроково за загальним захворюванням (ураження опорно-рухового апарату), про що свідчить копія довідки до акту огляду МСЕК №627714 від 22.06.2011 року. Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Харківській області від 18.06.2019 року №3603 позивач перебуває на обліку в управління та одержує пенсію по втраті годувальника (п/с №199752/115).

Позивач за випадком дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 24.10.2018 року, внаслідок якої загинув пішохід ОСОБА_3 , ні матеріального, ні морального відшкодування завданої шкоди від страхових компаній, МТСБУ, чи будь-яких інших осіб, не отримувала, про що свідчить власноруч складене повідомлення від 25.06.2019 року.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу - легковий автомобіль Fiat Doblo, номерний знак НОМЕР_1 , застрахована ТДВ «СТ «Домінанта», поліс №АМ3540102 станом на 24.10.2018 року, момент ДТП, є діючим.

ТДВ «СТ «Домінанта» 02.07.2018 року позбавлена членства в МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 13.06.2019 року перебуває в стані припинення.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до частини першої статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Як передбачено п. 22.1. ст. 22 відповідного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 6 цього Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

24.10.2018 року сталась ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої загинула людина ОСОБА_3 , смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стаття 27 відповідного Закону передбачає відшкодування страховиком шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, так:

- п. 27.1. - страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого в наслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди;

- п. 27.2. - страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку;

- п. 27.3. - страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами;

Положеннями частин першої-третьої статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 27.3. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Враховуючи зазначене, моральну шкоду в розмірі 22338 гривень, зобов`язаний відшкодувати Страховик, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталась 24.10.2018 року, внаслідок пригоди ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув ОСОБА_3 , мінімальний розмір заробітної плати на момент ДТП становив 3723 гривні, загальна сума відшкодування повинна становити 44676 гривень (3723 грн х 12 міс), враховуючи, що у загиблого є дружина, позивач у справі, а також донька, розмір відшкодування моральної шкоди дружині загиблого становить Ѕ частині від визначеної суми відшкодування, тобто 22338 гривень (44676 грн / 2).

Окрім цього, відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1193 ЦК України вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.

Позивач у справі є непрацездатною особою, інвалідом 2 групи, отримує пенсію по втраті годувальника, а тому має право на відшкодування відповідно до п. 27.2. зазначеного Закону у вигляді регламентної виплати, як утриманцю померлого, що не може бути меншою, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, тобто у розмірі 134028 гривень (36 х 3723 гривні).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених на надання професійної правничої допомоги. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрат в сумі 7200 гривень. На підтвердження понесених витрат до позовної заяви долучено копію договору про надання правової допомоги №0098-ц від 06.03.2020 року, а також додаток до відповідного договору №0098-ц від 06.03.2020 року, договір укладено між Адвокатським об`єднанням «Автопоміч» в особі керуючого партнера Мелеха Дмитра Орестовича та представником позивача ОСОБА_5 за довіреністю від 05.06.2019 року. За додатком до договору встановлено плату за надані адвокатом послуги на виконання Договору в сумі 1200 гривень за 1 годину роботи. Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 10.03.2019 року надана правнича допомога на загальну кількість годин 6, на суму 7200 гривень. Будь-яких квитанцій, акту виконаних робіт, проведеного розрахунку між позивачем, або його представником, та адвокатським об`єднанням до позовної заяви не додано.

Враховуючи, що суду, окрім копії договору, детального опису робіт, не було надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд вважає, що вимоги щодо відшкодування витрат не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, як за вимоги майнового характеру в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб від загальної суми позову в розмірі 156366 гривень, враховуючи, що позивач при подачі позову від сплати судового збору звільнена, як інвалід 2 групи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1200 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 95, 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування пов`язане з заподіянням моральної шкоди в розмірі 22338 гривень, страхове відшкодування пов`язане з втратою годувальника в розмірі 134028 гривень, а всього 156366 ( сто п`ятдесят шість тисяч триста шістдесят шість) гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь держави судовий збір в розмірі 1563 (одна тисяча п`ятсот шістдесят три) гривні 66 копійок.

Повний текст рішення виготовлений 19.10.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована та мешкає АДРЕСА_1 .

Представник позивача ОСОБА_5 , за довіреністю, місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», код ЄДРПОУ 35265086, вулиця Василя Макухи, будинок 1, м.Дніпро, Дніпропетровської області.

3-я особа у справі ОСОБА_2 , зареєстрований АДРЕСА_3 , мешкає АДРЕСА_4 .

Головуючий: суддя О.В.Бугера