Рішення № 92307812, 20.10.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 415/4341/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Морозовського М.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний нотаріус Лисичанської нотаріальної контори Золотарьова Марина Павлівна, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії

1.1. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори 15.05.2018 видане свідоцтво про право на спадщину за законом № НМХ 842975, згідно якого державний нотаріус посвідчує, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з:

- недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 до 31.05.2017 у розмірі 59604,45 грн, яка належала спадкодавцю на підставі повідомлення від 27.12.2017 № 12908/02-33, виданого Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області;

- недоотриманих сум страхових виплат з 01.01.2016 до 30 травня 2017 у розмірі 39083,68 грн, які належали спадкодавцю на підставі повідомлення від 03.03.2018 № 35/03-1, виданого Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.

Позивач не погоджується з вищезазначеним свідоцтвом про право на спадщину за законом в частині включення до складу спадщини недоотриманих сум страхових виплат з 01 січня 2016 до 30 травня 2017 у розмірі 39083,68 грн., оскільки відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV потерпілий ОСОБА_3 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області, яке на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території. Відділенням не здійснено переміщення у населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, тому нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у відділенні в м. Стаханові припинено з 01.12.2014. Справи потерпілих, які знаходились на обліку у даному відділенні, та всі інші документи залишились у приміщенні даного відділення у м. Стаханові. Проте, з матеріалів наявної страхової справи ОСОБА_3 вбачається, що потерпілий звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області, надавши довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.07.2015 № 924015100. Керуючись пунктом 3 розділу 3 Порядку № 20 Лисичанське відділення продовжило потерпілому страхові виплати за період з 01.07.2015 до 31.12.2015 (на строк дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) та виплатило ОСОБА_3 раніше нараховані, але не виплачені суми страхових виплат за 2014 рік. У зв`язку з тим, що потерпілий надалі до відділення за продовженням страхових виплат як внутрішньо переміщена особа не звертався, тому у Лисичанського відділення не було підстав для подальшого нарахування та виплати сум страхових виплат ОСОБА_3 Щомісячні страхові виплати за період з 01.01.2016 по 30.05.2017 (день смерті) на суму 39083,68 грн. могли бути нараховані ОСОБА_3 , проте потерпілий за життя не скористався порядком реалізації своїх прав відповідно до чинного законодавства України, тому Лисичанським віддленням щомісячні страхові виплати з 01.01.2016 і по день смерті потерпілому - ОСОБА_3 не нараховувались, в розумінні ст. 1227 ЦК України спадкодавцю не належали, а тому не можуть передаватись членам сім`ї чи входити до складу спадщини. Згідно листа управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 03.01.2018 № 35/03-1, наданого на запит державного нотаріуса Лисичанської державної нотаріальної контори Золотарьової М.П. від 19.12.2017 № 963/02-14, чітко зазначено: «Потерпілому ОСОБА_3 необхідно донарахувати щомісячні страхові виплати з 01.01.2016 по 30.05.2017 на суму 39083,68 грн.» Разом з тим, державний нотаріус Золотарьова М.П., всупереч відомостям, зазначеним у довідці від 03.01.2018 № 35/03-1, неправомірно включила ці кошти до складу спадщини ОСОБА_3 , оскільки відповідні кошти за життя ОСОБА_3 не належали. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.05.2018 № НМХ 842975, видане державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори Золотарьовою М.П., недійсним в частині включення до складу спадщини щомісячних страхових виплат з 01.01.2016 по 30.05.2017 у розмірі 39083,68 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2102 грн.

1.2. В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, які викладені у позовній заяві. Додатково пояснила, що в період з 01.01.2016 по 30.05.2017 померлому не нараховувалися страхові виплати у зв`язку із закінченням строку їх призначення. Точний розмір страхових виплат, які не були нараховані в цей період, був визначений лише з метою надання нотаріусу відповіді на її запит. Проте, у відповіді Управління для нотаріуса спеціально вказано, що ці виплати є ненарахованими.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином шляхом здійснення телефонограм, а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку статті 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції». Заяви про розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин.

2.1. Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 20.01.2000 Стахановським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований з 17.01.1975 за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії довідки від 31.07.2015 № 924015100 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та перемістився з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_2 . Дата закінчення дії довідки - 31.12.2054.

Згідно з копією постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Лисичанську №1208/52747/5101/23 від 10.08.2015 потерпілому ОСОБА_3 , номер справи 52747, номер випадку 5101, продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку (вид виплати 410, КЕКВ 2730,03) в розмірі 2212,10 грн. Також, постановлено виплати провадити з 01.07.2015 по 31.12.2015 включно, провести донарахування щомісячних виплат за липень 2015 року в розмірі 2212,10 грн.

2.2. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13.11.2017 Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 13.11.2017 складено відповідний актовий запис № 1859.

19.12.2017 державний нотаріус Лисичанської державної нотаріальної контори Золотарьова М.П. звернулася до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області із листом, в якому з метою видачі свідоцтва про право на спадщину просила надати відомості про наявність невиплачених нарахувань та регрес них виплат з визначенням загальної суми на ім`я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Відповідно до копії повідомлення від 03.01.2018 №35/03-1, виданого Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, потерпілому ОСОБА_3 , що мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно донарахувати щомісячні страхові виплати з 01.01.2016 по 30.05.2017 на суму 39083,68 грн. Загальна сума недоотриманих страхових виплат складає 39083,68 грн.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМХ № 842975, посвідченого 15.05.2018 державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори Золотарьовою М.П., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , 1933 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з:

- недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 по 31.05.2017 у розмірі 59604,45 грн., яка належала спадкодавцю на підставі повідомлення від 27.12.2017 №12908/02-33, виданого Управлінням пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області;

- недоотриманих сум страхових виплат з 01.01.2016 по 30.05.2017 у розмірі 39083,68 грн., які належали спадкодавцю на підставі повідомлення від 03.03.2018 №35/03-1, виданого Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.

2.3. Зміст спірних правовідносин зводиться до питання про те, чи увійшли ненараховані страхові виплати за період з 01.01.2016 по 30.05.2017 у розмірі 39083,68 грн. до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 .

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1218, 1219 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Згідно статті 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не має право на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

3.2. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, здійснюють інші функції, передбачені статутом Фонду.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

3.3. У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 зроблено висновок про те, що у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Іншою підставою визнання свідоцтва недійсним може бути, зокрема, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

3.4. У постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року по справі № 431/6232/18-ц вказано, що при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.

До складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату, згідно із статтею 1219 ЦК України, до складу спадщини не входить.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд зазначає, що спадкодавець ОСОБА_3 до свого переміщення на підконтрольну територію України перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області, яке знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

За життя ОСОБА_3 перемістився з тимчасово окупованої території в м. Лисичанськ Луганської області, про що отримав відповідну довідку, та звернуся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області (далі - Відділення в м. Лисичанську) щодо продовження виплати страхових платежів.

Постановою Відділення в м. Лисичанську №1208/52747/5101/23 від 10.08.2015 потерпілому ОСОБА_3 продовжено призначення та виплату щомісячної грошової суми на період з 01.07.2015 по 31.12.2015 включно.

З повідомлення №35/03-1 від 03.03.2018 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області вбачається, що потерпілому ОСОБА_3 необхідно донарахувати щомісячні страхові виплати з 01.01.2016 по 30.05.2017 на суму 39083,68 грн.

Тобто, з вищевказаної постанови та повідомлення вбачається, що страхові виплати за період з 01.01.2016 по 30.05.2017 не були нараховані ОСОБА_3 за час його життя.

При цьому, ОСОБА_3 за час свого життя у встановленому законом порядку не оскаржив дії позивача, тобто за життя не виявив інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, а отже, указані суми йому за життя не нараховувались і вони не можуть входити до складу спадщини після його смерті.

Отже, вищевказані виплати не увійшли до складу спадщини, право на яку має відповідач, у зв`язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена (нарахована) сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату, згідно із статтею 1219 ЦК України, до складу спадщини не входить.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто майже через півтора роки від дати припинення Фондом нарахування та виплати щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, а отже, відповідач як спадкоємець не має права на те, що за життя спадкодавця не було спадкодавцю нараховано. Спадкодавець дій або бездіяльності відповідача із ненарахування вказаних страхових виплат протягом півтора років свого життя не оскаржував.

Таким чином, вказівка у спірному свідоцтві про право на спадщину сум страхових виплат в розмірі 39083,68 грн. є безпідставною, а свідоцтво про право на спадщину в цій частині належить визнати недійсним.

4.2. Вищевказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, які зроблені в постанові від 14 квітня 2020 року по справі № 431/6232/18-ц. При цьому, обставини у справі № 431/6232/18-ц є аналогічними обставинам у цій справі.

Висновки, які зробив Верховний Суд у справах № 431/6282/18, 642/6946/18, 418/2434/18, не підлягають застосуванню та врахуванню під час розгляду цієї справи, адже у вищевказаних справах обставини суттєво відрізняються від обставин цієї справи. Зокрема, у вищевказаних справах спадкодавці за час свого життя не переміщувалися на підконтрольну українській владі територію України, не зверталися до органів Фонду на підконтрольній території за продовженням страхових виплат і стосовно них не приймалася постанова про продовження раніше призначених виплат на певний період, який закінчився за час їхнього життя.

В даному випадку наявна постанова уповноваженого органу соціального страхування про продовження виплат спадкодавцю за час його життя лише на певний період, після чого страхові виплати нараховані не були і спадкодавець не виявив жодної зацікавленості у оскарженні таких дій уповноваженого органу Фонду. За таких обставин, включення до складу спадщини не нарахованих страхових виплат означатиме включення до складу спадщини того майна, якого не існує. Застосування іншого підходу фактично означатиме уможливлення перегляду нотаріусом або судом тих правовідносин, які виникли за час життя спадкодавця і стосовно законності яких спадкодавець не висловив жодних претензій.

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом слід задовольнити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2102 грн., у зв`язку із чим вказана сума судового збору має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - задовольнити.

Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.05.2018 № НМХ 842975, видане державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори Золотарьовою М.П., недійсним в частині включення до складу спадщини страхових виплат з 01.01.2016 по 30.05.2017 у розмірі 39083 грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (код в ЄДРПОУ 41313100, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, буд. 16) судовий збір в сумі 2102 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі заочне рішення складено та підписано 20 жовтня 2020 року.

Суддя Д.Б. Баронін