Рішення № 92305767, 20.10.2020, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/265/20

140

2-а/339/8/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ДПО18 № 164653 від 27 серпня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу розміром 340 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що на автодорозі АТ14.19 27 серпня 2020 року близько 20.00год. він керував DAF 95 ХР 480 номерний знак НОМЕР_1 з причіпом, номерний знак НОМЕР_2 , коли його наздогнали та зупинили працівники поліції для перевірки документів. Оглянувши документи, працівник поліції повідомив, що у машині не світиться задній габаритний вогонь. Він пояснив інспектору, що несправність виникла під час руху через погані дороги, що неможливо було проконтролювати за кермом автомобіля, також він після того, як поліцейські зупинили та оглянули його документи у їх присутності,. усунув несправність на транспортному засобі у несправному габариті. Однак, незважаючи на це, інспектор поліції склав на нього постанову, яка є незаконною, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення.

02 вересня 2020 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі.

30 вересня 2020 року за клопотанням представника Департаменту патрульної поліції Вахули Р.О. замінено відповідача Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції ГУНП у Львівській області на належного відповідача - Головне управління Національної поліції у Львівській області.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі(а.с.23).

Такі не суперечать вимогам ст.194 КАС України, за якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, повідомлений завчасно (06.10.2020 року) про час та місце розгляду справи та не подав відзив на позов (а.с.30).

Як зазначено в ч.3 ст. 268 КАСУ, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи в суді.

Суд, повно та всебічно з"ясувавши обставини справи, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, надавши їм оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Національну поліцію" під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і ін.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що 27 серпня 2020 року о 20 год.05 хв. поліцейським СРПП Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області Скрипиць Р.І. винесено постанову ДПО18 № 164653 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 340 грн. за ч.1 ст. 121 КУпАП, яку позивач оскаржив.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 27 серпня 2020 року о 20 год.05хв. на АД Т14.19 керував транспортним засобом DAF95 ХР 480 номерний знак НОМЕР_3 , у якого в темну пору доби не працював задній габаритний вогонь (а.с.3).

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Адміністративним правопорушенням за правилами частини 1 статті 121 КУпАП, визнається: керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до відповідальності за те, що в нього не працював задній габаритний ліхтар.

Разом з тим, в оскаржуваній постанові інспектор не навів жодного посилання на пункт Правил дорожнього руху, який би забороняв експлуатацію транспортного засобу в якого "не горить задній правий габаритний вогонь", аналогічно і не наведено в постанові посилання на пункт Правил дорожнього руху, яким передбачена накладення стягнення за експлуатацію транспортного засобу з такою несправністю.

З позовної заяви вбачається, що несправність виникла під час руху, що неможливо було проконтролювати за кермом автомобіля через поганий стан доріг, також водій після того, як поліцейські зупинили та оглянули його документи у їх присутності усунув несправність на транспортному засобі у несправному габариті. Однак, незважаючи на це, інспектор поліції склав на нього постанову, яка є незаконною, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення .

Водночас, щодо випадків, коли під час руху виникає така несправність як «не горить один задній габаритний вогонь», то це врегульовано пунктом 31.5 Правил, а саме: у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Повна заборона подальшого руху може бути лише у випадках, коли у темну пору доби не горять лампи усіх фар чи задніх габаритних ліхтарів (пункт 31.6 Правил).

Із оскаржуваної постанови також не вбачається на підставі яких доказів інспектор поліції прийшов до переконання, що позивач порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивач, заперечуючи факту вчинення ним правопорушення, посилається на відсутність належних доказів на підтвердження його винуватості.

Тому суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в силу вимог частини 2 ст.77 КАС України повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача.

Так, за змістом статті 31 Закону "Про національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Однак, оскаржувана постанова відповідача не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, зокрема, відповідачем не зазначено, які саме Правила дорожнього руху порушив позивач при керуванні транспортним засобом; до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності, зокрема, за керування транспортним засобом, у якого в темну пору доби не працював задній габаритний вогонь.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з"ясовування всіх обставин, перелічених у ст. 280 КУпАП.

Також суд враховує і те, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, не подання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову.

У матеріалах справи є в наявності лише постанова про притягнення позивача до відповідальності, що не дає підстав стверджувати про допущення ним порушень Правил дорожнього руху України, в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП є недоведеним.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, судом встановлено, що вина позивача у порушенні правил дорожнього руху України не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить доказів вчинення правопорушення, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.288 ч.4 КУпАП, позивач є звільненим від сплати судового збору, у зв`язку з чим судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 5, 9, 241-246, 286 КАС України суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 164653 від 27 серпня 2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу розміром 340 (триста сорок) гривень за ч. 1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по справі закрити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Болехівський міський суд.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Головне управління Національної поліції у Львівській області - вул. Генерала Григоренка, 3 м.Львів Львівської області код ЄДРПОУ 40108833.

Суддя О.С. Головенко