Ухвала суду № 92305514, 06.10.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2732/20

Провадження № 1-в/191/641/20

У Х В А Л А

іменем України

06 жовтня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кухаря Д.О.

за участю секретаря - Яніної О.В.

прокурора - Бачурного П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього ст.81 КК України, а саме : умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання,-

В С Т А Н О В И В:

До суду з вищевказаним клопотанням звернувся засуджений ОСОБА_1 про застосування до нього ст.81 КК України, а саме умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання.

До початку судового засідання засуджений надав заяву про розгляд клопотання без його участі, що не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти клопотання засудженого, оскільки вважав, що засуджений не довів своє виправлення.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого, приходить до наступного висновку.

Згідно характеристики на засудженого, ОСОБА_1 прибув до Синельниківської ВК-94 27.05.2015 року. Раніше в силу ст. 89 КК України не судимого. У цій справі засуджений : 15.07.2014 року Саксаганським райсудом м. Кривого Рогу за ст. 121 ч.2, 296 ч.4, 70 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі. Ухвалами Синельниківського міськрайонного суду від 27.08.2018 року, 07.10.2018 року, 12.10.2018 року в застосуванні ст.72 ч.5 КК України було відмовлено. Початок строку : 19.04.2015 року. Кінець строку : 19.04.2022 року.

За час відбування покарання ОСОБА_1 характеризується наступним чином : на теперішній час не працевлаштований, має 2 заохочення, які надавалися йому за систематичну допомогу з благоустрою відділення та прилеглої території, стягнень не має; дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядку дня установи виконання покарання; дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи.; відповідально ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, вбачає суспільну необхідність у їх виконання; намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування; до виконання передбачених законом вимог персоналу установи виконання покарання ставиться завжди сумлінно; систематично відвідує заходи виховного характеру; приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Знайте свої права та обов`язки»; засуджений не прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення професійно-технічних навичок; приймає посередню участь у роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально корисну активність в організації їх роботи; не входить до складу ради колективу засуджених відділення; підтримує зв`язки з рідними шляхом листування, побачень, отримує посилки та передачі; засуджений не перебуває на профілактичному обліку; провину та суспільну небезпеку в скоєному злочині визнає та усвідомлює, щиро розкаюється у вчиненому; має заборгованість за виконавчим листом.

Відповідно ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Частиною 3 ст.81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим : не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин; не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі; не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

Отже, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_1 , відбуваючи покарання в СВК № 94 за умисний злочин (тяжкий), зарекомендував себе посередньо, на даний час не працевлаштований, має заборгованість за виконавчим листом, станом на 19.12.2019 року відбув 2/3 строку, комісією установи 28.12.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено в застосуванні ст.81 КК України, як особі, що не стала на шлях виправлення; за період з 04.09.2018 року по 30.01.2020 року мав два заохочення за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, у 2017 році мав одне стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку, соціально-корисні зв`язки задовільні, виходячи з чого суд приходить до висновку про те, що засуджений на шлях виправлення не став.

Згідно п. 2, п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Вивчивши відомості про особу засудженого, характеристика якого не є позитивною, його поведінку протягом всього строку відбування покарання, а також враховуючи те, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням усіх даних в їх сукупності, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень, суд не вбачає сумлінної поведінки засудженого та доведення ним свого виправлення.

Таким чином, клопотання засудженого задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, ст. 81 КК України, Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», керуючись ст. ст. 537, 539, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього ст.81 КК України, а саме : умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання відмовити.

Копію ухвали направити засудженому ОСОБА_1 , начальнику ДУ «СВК № 94», прокурору Синельниківської місцевої прокуратури для відома.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її оголошення.

Головуючий суддя: Д. О. Кухар