Ухвала суду № 92299102, 13.10.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30187/20

Провадження № 1-кс/761/18876/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Слободянюк П.Л., за участю секретаря Даниленко А.О., прокурора Грошевого О.А., слідчого Зубка Д.І., представника ТОВ «Ромкаст Трейд» - адвоката Кир`ян Д.І., розглянувши клопотання останньої про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42020000000001289 від 10.07.2020,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката Кир`ян Д.І., подане в інтересах ТОВ «Ромкаст Трейд», про скасування арешту майна, а саме ячміню 3 класу 2020 року врожаю , вагою 51 401 кг та вагою 3 685 500 кг, що був завезений на термінал ТОВ «Боріваж» експортером ТОВ «Ромкаст Трейд» (код ЄДР43219694), накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2020 в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42020000000001289 від 10.07.2020.

У клопотанні заявник зазначає, що арешт майна накладено необґрунтовано та безпідставно, оскільки зазначене майно не відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, та не може бути використане як доказ у кримінальному провадженні у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення не доведено факт, що арештоване майно, набуте ТОВ «Ромкаст Трейд» саме незаконним шляхом, до того ж, не доведено, що суб`єкт господарської діяльності - ТОВ «Ромкаст Трейд» має ознаки ризиковості. Окрім цього, жодній службовій особі ТОВ «Ромкаст Трейд» у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001289 від 10.07.2020 про підозру не повідомлялось.

У судовому засіданні представник ТОВ «Ромкаст Трейд» - адвокат Кир`ян Д.І. клопотання підтримала.

Слідчий та прокурор заперечували щодо задоволення клопотання.

Заслухавши думку сторін, проаналізувавши доводи клопотання, додані до нього матеріали, слід дійти такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ГСУ СБ України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020000000001289 від 10.07.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, зокрема за фактом порушення норм чинного законодавства, що призводить до недобросовісної конкуренції (змови сторін), спрямованої на отримання приховуваної вигоди, яка полягає у збільшенні грошових витрат державних підприємств при здійсненні операцій із закупівлі засобів захисту, добрив та іншої сировини і матеріалів за цінами, значно вищими від відповідних середніх цін по Україні, а також заниження прибутків таких підприємств.

При цьому в ході досудового розслідування досліджуються обставини перебування на території портового терміналу ТОВ «Боріваж» (код ЄДР 32307678, Одеська область, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, буд. 10, земельна ділянка кадастровий номер 5122755400:01:002:0040, та земельна ділянка кадастровий номер 5122755400:01:002:0281) сільськогосподарської продукції, а саме зерна без підтверджуючих документів та належного документального походження, що належить ряду суб`єктів сільськогосподарської діяльності, серед яких, на думку органа досудового розслідування, є ТОВ «Ромкаст Трейд» (код ЄДР43219694).

Далі, як встановлено слідчим суддею, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2020 накладено арешт на зерно, а саме ячмінь 3 класу 2020 року врожаю , вагою 51 401 кг та вагою 3 685 500 кг, що був завезений на термінал ТОВ «Боріваж» експортером ТОВ «Ромкаст Трейд» (код ЄДР43219694), при цьому такий арешт накладений з метою забезпечення збереження зазначеного майна як речового доказу.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Проте, для накладення арешту на майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий або прокурор повинен довести наявність достатніх підстав вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу, і хоча з цього приводу раніше слідчим суддею зроблено висновок щодо відповідності наведеного майна згаданим критеріям, однак такий висновок сформований виключно на підставі матеріалів, зібраних за ініціативою органу досудового розслідування, тобто без можливості спростування чи заперечення іншої сторони, зокрема ТОВ «Ромкаст Трейд», представники якого не приймали участь при вирішенні питання щодо встановлення зазначених обтяжень.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Водночас, як встановлено у судовому засіданні, виходячи з документів, наданих представником ТОВ «Ромкаст Трейд», які пов`язані з господарською діяльністю, віднесення даного підприємства до категорії суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості (фіктивності) носить сумнівний характер, а відтак і застосування відповідних процесуальних заходів забезпечення щодо цього товариства у вигляді арешту майна, на поточний момент є безпідставним.

В цьому аспекті слідчий суддя звертає увагу, що з часу накладення арешту на майно ТОВ «Ромкаст Трейд» (18 вересня 2020 року) органом досудового розслідування не здобуто достатніх доказів, які б свідчили про беззаперечну та обґрунтовану причетність ТОВ «Ромкаст Трейд» до будь-якого кримінального правопорушення, при цьому жодній службовій особі (працівникові) зазначеного підприємства у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено, а також, відносно підприємства не надано жодного акту податкової перевірки.

Що ж стосується, висновку аналітичного дослідження від 06.10.2020 за №24/99-00-08-02-20/43219694, то суд критично ставиться до такого доказу, оскільки можливе порушення законодавчих норм контрагентами ТОВ «Ромкаст Трейд» не свідчить про незаконну діяльність останнього, а на підтвердження джерела походження арештованого майна представником ТОВ «Ромкаст Трейд» були надані відповідні документи.

У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Згідно вимог ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У зв`язку із викладеним, на думку слідчого судді, вжиті в рамках даного кримінального провадження процесуальні заходи його забезпечення щодо майна, яке є предметом клопотання, на даний час є необґрунтованими, а відтак, арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Кир`ян Д.І., подане в інтересах ТОВ «Ромкаст Трейд», про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2020 року в рамках кримінального провадження №42020000000001289 від 10.07.2020 в частині арешту ячменю 3 класу 2020 року врожаю, вагою 51 401 кг та 3 685 500 кг, що був завезений на термінал ТОВ «Боріваж» експортером ТОВ «Ромкаст Трейд» (код ЄДР43219694).

Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 19 жовтня 2020 року о 09 годині 10 хвилин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя П. Л. Слободянюк