Ухвала суду № 92297235, 13.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/16831/15-ц

Провадження № 4-с/947/130/20

УХВАЛА

13.10.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Салтан Л.В.

при секретарі Громико В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця у цивільній справі № 520/16831/15-ц за позовною заявою ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно,-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2020 року скаржник ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії державного виконавця, в якому просить: визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 08 травня 2020 року, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 08 травня 2020 року, постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні від 08 травня 2020 року, постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадження від 18 травня 2020 року, посилаючись на те, що державний виконавець постановив постанову про відкриття виконавчого провадження з пропуском пред`явлення виконавчого провадження. Також, у виконавчому листі вбачається, що слід стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у розмірі 12574 грн. 61 коп., при цьому не вказано з кого з двох відовідачів та в якому порядку мають бути зазначені стягнення. Слід зазначити, що представник АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до державного виконавця з зазначеним виконавчим листом, тобто, на думку скаржника, як інша особа.

Представник скаржника надав до суду заяву, в якій просить розглянути скаргу за його відсутності.

Державний виконавець надав до суду заяву, в якій просить розглянути скаргу за його відсутності. Також, державний виконавець надав до суду відзив нас каргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на її безпідставність.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга на дії державного виконавця не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2016 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 5850512 від 14 листопада 2007 року в сумі 35461,42 доларів США звернено стягнення на предмет застави – транспортний засіб: тип: легковий універсал, марка: Hummer, модель Н3, 2007 року випуску, колір: чорний, номер кузову: НОМЕР_1 , об`єм двигуна 3464 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого РЕВ 3-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 12 листопада 2007 року; встановлено спосіб звернення стягнення на предмет застави - продаж Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» предмету застави за Договором застави транспортного засобу зареєстрований в реєстрі за № 6574 від 14 листопада 2007 року, а саме: транспортний засіб: тип: легковий універсал, марка: Hummer, модель Н3, 2007 року випуску, колір: чорний, номер кузову: НОМЕР_1 , об`єм двигуна 3464 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого РЕВ 3-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 12 листопада 2007 року шляхом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем; визнано вищий пріоритет Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на предмет застави за Договором застави транспортного засобу зареєстрований в реєстрі за № 6547 від 14 листопада 2007 року, а саме: транспортний засіб: тип: легковий універсал, марка: Hummer, модель Н3, 2007 року випуску, колір: чорний, номер кузову: НОМЕР_1 , об`єм двигуна 3464 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого РЕВ 3- го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 12 листопада 2007 року; встановлено початкову ціну предмета застави за договором застави транспортного засобу зареєстрований в реєстрі за №6547 від 14 листопада 2007 року, а саме: транспортний засіб: тип: легковий універсал, марка: Hummer, модель Н3, 2007 року випуску, колір: чорний, номер кузову: НОМЕР_1 , об`єм двигуна 3464 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого РЕВ 3- го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 12 листопада 2007 року, що підлягає визначенню незалежним суб`єктом оціночної діяльності на момент такого продажу обраним Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк»; передано в управління Публічному акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний банк» предмет застави - транспортний засіб: тип: легковий універсал, марка: Hummer, модель Н3, 2007 року випуску, колір: чорний, номер кузову: НОМЕР_1 , об`єм двигуна 3464 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого РЕВ 3-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 12 листопада 2007 року, на період до його реалізації; надано повноваження Публічному акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» в тому числі, але не виключно на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а саме: транспортний засіб: тип: легковий універсал, марка: Hummer, модель Н3, 2007 року випуску, колір: чорний, номер кузову: НОМЕР_1 , об`єм двигуна 3464 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого РЕВ 3-го МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 12 листопада 2007 року, із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для подальшої реалізації, а також надати Публічному акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк» всіх повноважень, необхідних для продажу вказаного майна; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» судовий збір в розмірі 12 574,61 грн.

29 березня 2016 Київським районним судом м. Одеси були видані виконавчі листи по справі.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є «обов`язковість рішень суду».

Також, згідно ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження на примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах у межах повноважень та у спосіб, визначеними цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Розділом ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, визначених статтями 4, 5 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, яка виготовляється за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець направляє стягувачу роз`яснення положень статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частини п`ятої статті 157 Сімейного кодексу України та частини дев`ятої статті 71 Закону та повідомляє, що стягувач має право надати підтвердний документ у разі, якщо аліменти стягуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, паліативної допомоги.

Пунктом 2 частини 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з ч. 1 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Пунктом 17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, за наявності обставин, передбачених статтею 34 Закону, виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, крім випадків, визначених Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 35 Закону, після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Статтею 28 Закону України «Про виконавчого провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

З наданого виконавчого листа вбачається, що 15 грудня 2016 року він був повернутий стягувачеві.

При цьому, разом з заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувачем було надано докази того, що він отримав постанову та виконавчий лист лише 13 червня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Тобто, стягував мав право звернутись з зазначеним виконавчим листом до 13 червня 2020 року. Тому, суд вважає, що стягував не пропустив строк для пред`явлення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України» Про Акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

При цьому, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» змінило назву на АТ «Перший Український Міжнародний банк», а тому це одна і та ж особа – стяшувач.

Посилання скаржника щодо незрозумілості виконання виконавчого листа як підставу для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження не знайшли свого підтвердження, у зв`язкуз тим, що, відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є «обов`язковість рішень суду».

Так, скаржник та/або стягувач мають право оскаржити рішення суду, якщо вони не згодні з ним. При цьому, станом на теперішній час зазначене рішення суду не оскаржувалось.

Суд вважає, що державний виконавець правомірно виніс зазначені постанови, скаржник не надав належних та допустимих доказів неправомірності постанов державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст. 81, 89, 447 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, суд –

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця у цивільній справі № 520/16831/15-ц за позовною заявою ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий Салтан Л. В.