Ухвала суду № 92294968, 20.10.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 816/43/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про виправлення описки у постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/43/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики в Полтавській області, начальника Головного управління статистики в Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/43/16 (суддя Ясиновський І.Г.) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління статистики в Полтавській області, начальника Головного управління статистики в Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, визнання протиправними дій задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління статистики в Полтавській області від 24 грудня 2015 року № 235-к "Про звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики в Полтавській області з 25 грудня 2015 року; стягнуто з Головного управління статистики в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2015 року по день поновлення; стягнуто з Головного управління статистики в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено; допущено до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики в Полтавській області з 25 грудня 2015 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі №816/43/16 апеляційну скаргу Головного управління статистики в Полтавській області залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/43/16 - без змін.

15 жовтня 2020 року від ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява про виправлення описки в постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/43/16.

Вказана заява обґрунтована тим, що в постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/43/16 речення наступного змісту: «В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що при проведенні відповідачами процедури скорочення посади, яку вона займала станом на дату виникнення спірних правовідносин, ними порушено її права, оскільки звільнення через скорочення саме її посади є протиправним, дискримінаційним та таким, що здійснено з перевищенням службових повноважень Головного управління статистики в Полтавській області та начальника Головного управління статистики в Полтавській області Калашник Лариси Вікторівни » (арк.1) та «Позивачу довелося неодноразово відвідувати судові засідання під час оскарження двох розпоряджень відповідача-1 щодо застосування дисциплінарних стягнень відносно неї», списані з іншої справи та відношення до цієї справи не мають, оскільки позивач не заявляла про скорочення її посади, із якої її було звільнено, а також щодо неї не існує жодних дисциплінарних стягнень та відповідно вона такі стягнення не оскаржувала, судові засідання з цього приводу не відвідувала.

Вирішуючи заяву про виправлення описки, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

У постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 120/4886/18-а Верховний Суд проаналізував наведену процесуальну норму та дійшов наступних висновків: "з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру) під час засідання адміністративного суду, який прийняв таке рішення, як із його власної ініціативи, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили. Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності".

Оскільки під опискою слід розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слова чи цифри, тобто різного роду граматичні та арифметичні помилки, внаслідок яких є вірогідність неправильного розуміння тексту судового рішення, то виправлення описок та очевидних арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, не може мати наслідком зміну самого змісту судового рішення, в тому числі встановлених обставин, мотивів та висновків суду.

Довід позивача про наявність описки у тексті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/43/16 є фактично незгодою позивача з мотивами, з яких виходив суд при її прийнятті, а тому внесення виправлень у постанову суду фактично змінить її зміст, що є недопустимим.

Відтак, підставу внесення виправлень у судове рішення, наведену у заяві позивача, не можна віднести до підстав внесення виправлень згідно зі статтею 253 КАС України.

Також суд враховує, що відповідний довід не заявлявся під час апеляційного розгляду справи та не зазначався позивачем у письмових запереченнях на апеляційну скаргу Головного управління статистики в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/43/16, а також заява про виправлення описки подана позивачем понад 3 роки після закінчення судового розгляду справи.

З огляду на те, що допущення описки в постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/43/16 судом не встановлено, заява позивача про виправлення описки задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 253, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/43/16.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.І. Слободянюк