Рішення № 92294014, 25.09.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19975/15-ц

Провадження № 2/752/101/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 вересня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Рожок В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Штіфонов Павло Сергійович до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Київська місцева прокуратура № 1 про усунення перешкод у спілкуванні та зміну порядку участі у вихованні дитини ,-

встановив:

08.12.2015 року ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Штіфонов П.С. звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні та зміну порядку участі у вихованні дитини до ОСОБА_2

09.12.2015 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Шумко А.В. постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

13.01.2016 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Шумко А.В. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

19.10.2017 року в.о. керівника апарату суду Гончаровим І.М. видано розпорядження № 458 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя № 3231/0/15-17 від 10.10.2017 року про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Голосіївського районного суду м. Києва.

За даними протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2017 року справу передано до провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г.

19.10.2017 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження.

В обґрунтування заявлених вимог представником позивачки зазначено, що 26.04.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено рішення, що набрало законної сили 25.08.2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Прокуратура Голосіївського району м. Києва про встановлення порядку участі у вихованні дитини та усунення перешкод у здійсненні виховання дитини та зобов`язання вчинити певні дії. Цим же рішенням зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_7 у спілкуванні з сином ОСОБА_8 та участі у його вихованні, а також у спілкуванні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з онуком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити такі способи їх участі у вихованні дитини: надавати ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 зустрічі з сином та онуком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для спілкування та виховання з режимом: в період перебування на Україні тричі на тиждень : у середу з 14:00 години до 20:00 години вечора, у суботу та неділю з 10:00 годин ранку до 18:00 годин вечора, вільно за участю матері дитини ОСОБА_2 .

Восени 2010 року позивачка під час перебування на території України зустрілася з онуком і у них, на її погляд, зав`язалися теплі стосунки. По поверненню додому в США, вона щотижня телефонувала онуку. Однак, таке спілкування тривало недовго, оскільки відповідачка ОСОБА_2 , зрозумівши, що у хлопчика виникає прихильність до бабусі, перестала відповідати на дзвінки позивачки ОСОБА_1 , починаючи з 2011 року. Крім того, відповідачка не дозволила зустрітися з онуком і по приїзду на територію України в 2013 році, хоча позивачкою була наперед продумана програма зустрічі з онуком, оскільки остання бажає приймати участь у духовному розвитку та вихованні дитини.

У зв`язку з викладеним вище, 10.08.2013 році мало місце звернення до Служби у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. ОСОБА_2 на виклик з`явилася до Служби у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, однак відповідей по суті заданих питань не надала, обіцяла викласти свої пояснення з приводу ситуації, що склалася письмово, однак такі пояснення також не подала. У період з 23.09. по 06.10.2015 року позивачка, батько хлопчика та дідусь перебували на території України з метою зустрічі та спілкування зі ОСОБА_10 . Однак, зустрітися знову не вдалося, оскільки відповідачка постійно переносила зустрічі, а потім її мати повідомила, що остання з сином терміново поїхали за межі Києва.

Вважає такі дії ОСОБА_2 протиправними та такими, що порушують їх права, а саме батька, дідуся та бабусі щодо участі у вихованні сина та онука. На думку, позивачки, відповідачка має відшкодувати їм частину коштів на придбання квитків з виховною метою.

З огляду на викладене вище, адвокат Штіфонов П.В., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 просив:

-змінити встановлений раніше порядок участі батька та діда з бабою у вихованні сина та онука, встановивши наступний порядок: встановити ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 право зустрічей з сином та онуком ОСОБА_8 для спілкування та виховання під час їх перебування на території України тричі на тиждень: у середу з 14:00 год. до 20:00 год. вечора, у суботу та неділю з 10:00 год. ранку до 18:00 год. вечора вільно без участі матері дитини ОСОБА_2 ;

-встановити ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 право спілкування з сином та онуком, ОСОБА_8 по телефону у суботу та неділю з 10:00 год. ранку до 18:00 год. вечора, а також у святкові та інші дні, зручні для сина/онука;

-зобов`язати ОСОБА_2 підтримувати провідний домашній телефон, встановлений за місцем проживання ОСОБА_8 у справному стані, не блокувати вхідні телефонні виклики, не відключати та не глушити телефон у суботу та неділю з 10:00 год. ранку до 18:00 год. вечора, а також у святкові та інші дні, зручні для сина/онука для спілкування з батьком, дідом, бабою;

-встановити ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 право спілкування з сином та онуком ОСОБА_10 за допомогою комп`ютерних засобів телекомунікації через мережу Інтернет у суботу та неділю з 10:00 год. ранку до 18:00 год. вечора, а також у святкові та інші дні, зручні для сина/онука;

-встановити ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 право спільного відпочинку з сином та онуком ОСОБА_10 на території України, а також за межами України, включаючи країну проживання батька, діда, баби за адресою: АДРЕСА_1 у період літніх канікул тривалістю не більше 45 календарних днів щорічно, а також у період зимових канікул тривалістю не більше 15 календарних днів, без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

-стягнути із заробітної плати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_12 матеріальну шкоду у розмірі 4 471, 84 грн. та перерахувати зазначені кошти на допомогу українській армії за наступними реквізитами: одержувач Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку МФО 820172, реєстраційний рахунок 31257304218611 - медичне забезпечення;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 974, 40 грн.

07.04.2017 року відповідачкою ОСОБА_2 до суду подано заперечення відповідно до змісту яких остання заперечує проти заявлених позовних вимог з огляду на те, що вимоги, які заявляє позивачка вже були предметом розгляду у 2010 році. Так, було встановлено недоцільність оформлення документів для виїзду дитини за кордон. Крім того, позивачка ОСОБА_1 не має постійного місця проживання на території України, за 6 років жодного разу не спілкувалася з онуком та не намагалася зустрітися, а тому є для останнього незнайомою людиною. Щодо стягнення матеріальної шкоди, позивачкою на надано жодного доказу на підтвердження заявленої вимоги.

Третя особа Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надали висновок за № 100-14386 від 16.09.2016 року, відповідно до змісту якого зазначили, що діючи виключно в інтересах дитини вважає за доцільне визначити способи участі бабусі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином:

-під час перебування на території України тричі на тиждень; середа з 15:00 год. до 20:00 год., у суботу та неділю з 10:00 год. до 18:00 год. в присутності матері, за попередньою домовленістю з матір`ю, не пізніше, ніж за 30 днів з врахуванням стану здоров`я дитини;

-вільне спілкування по телефону та мережі Інтернет у вільний від навчання час з урахуванням стану здоров`я дитини в присутності матері;

-спільний відпочинок на території України у період літніх канікул тривалістю не більше 45 днів щорічно та в період зимових канікул тривалістю не більше 15 днів, в присутності матері.

У судовому засіданні 25.09.2020 року сторони відсутні.

Представники сторін у справі та третя особа Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації просили завершувати розгляду справи за їх відсутності.

Третя особа Київська місцева прокуратура № 1 надіслали листа відповідно до змісту якого повідомили суд, що місцева прокуратура має повноваження здійснювати представництво інтересів держави виключно у випадках, передбачених законом.

Заслухавши думку учасників розгляду справи, допитавши свідка та спеціаліста-психолога, дослідивши докази, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог та лише відносно позивачки ОСОБА_1 , оскільки остання заявляла позовні вимоги з урахуванням інтересів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , однак останні не уповноважували ОСОБА_1 на вчинення ттаких дій в їх інтересах, а відтак не є сторонами у справі, що розглядається судом наразі, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивачка ОСОБА_1 бабусею останнього.

26.04.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено рішення, що набрало законної сили 25.08.2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Прокуратура Голосіївського району м. Києва про встановлення порядку участі у вихованні дитини та усунення перешкод у здійсненні виховання дитини та зобов`язання вчинити певні дії яким зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_7 у спілкуванні з сином ОСОБА_8 та участі у його вихованні, а також у спілкуванні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з онуком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначено такі способи їх участі у вихованні дитини: надавати ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 зустрічі з сином та онуком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для спілкування та виховання з режимом: в період перебування на Україні тричі на тиждень : у середу з 14:00 години до 20:00 години вечора, у суботу та неділю з 10:00 годин ранку до 18:00 годин вечора, вільно за участю матері дитини ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 194-200).

Звертаючись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_1 зазначає, що відповідачка ОСОБА_2 перешкоджає їй у спілкуванні з онуком ОСОБА_8 , а саме не відповідає на телефонні дзвінки, уникає зустрічей під час перебування ОСОБА_1 на території України у зв`язку з чим вона змушена була звертатися до Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, а згодом до суду.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи присутньою у судових засіданнях, пояснила суду, що не заперечує проти спілкування позивачки з її сином, однак лише за її присутності, оскільки хлопчик має проблеми зі здоров`ям, йому протипоказані хвилювання, а позивачка фактично є для нього чужою людиною, оскільки він бачив останню майже 7 років назад пару разів і не пам`ятає її, не сприймає, як рідну людину та бабусю.

Як видно зі змісту висновку щодо проведення психологічного обстеження малолітнього ОСОБА_13 , 2006 року народження складеного психологом Голосіївського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді за № 100/09/10-64 від 21.01.2019 року, дослідивши особистісні характеристики та особливості дитячо-батьківських відносин ОСОБА_13 , 2006 року народження та маючи за мету забезпечення прав дитини було сформовано наступні рекомендації:

-батьку, бабусі та дідусю ОСОБА_14 рекомендовано встановити безконфліктні та приязні відносини з матір`ю дитини, ОСОБА_2 , що стане передумовою формування довіри дитини. Якщо батько, ОСОБА_15 , бабуся ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_6 залишаться у конфлікті із ОСОБА_2 - це фактично спричинить залучення до цього конфлікту і дитини, що є неприпустимим;

-первинні зустрічі батька ОСОБА_15 та його батьків із дитиною проводити спільно з матір`ю з урахуванням побажань і потреб ОСОБА_13 . Робити зустрічі нетривалими, намагатися встановити із дитиною емоційний контакт та приязні відносини. Тільки після встановлення довіри у дитини переходити на індивідуальні зустрічі;

-з увагою підійти до розуміння особливостей перебігу та загострення хвороби ОСОБА_13 , зрозуміти та вивчити симптоматику та алгоритм надання медичної допомоги дитині в разі необхідності. В тому випадку, коли виконання рекомендацій лікарів та матері дитини неможливе, відмовитися від зустрічі із дитиною;

-в літературі або за допомогою психологів ознайомитися із особливостями підліткового віку, розуміти психологічні потреби підлітка;

-оскільки зустрічі з онуком - це ініціатива бабусі та дідуся ОСОБА_14 , сама дитина такої потреби не має, бажання приймати участь у вихованні дитини та реалізація цього права не повинна здійснюватись за рахунок прав дитини (т. 2, а.с. 32-36).

Допитаний у судовому засіданні 19.09.2019 року у присутності психолога ОСОБА_16 та матері ОСОБА_2 , малолітній ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив суду, що він навчається у гімназії № 59 у м. Києві, проживає з мамою та бабусею за адресою - АДРЕСА_2 , стосунки у родині хороші. Крім того, він має багато друзів, вчителі у школі добрі, гарно пояснюють матеріал, тому йому подобається ходити до школи та загалом проживати у м. Києві. Улюбленим предметом є інформатика, в майбутньому хоче займатися програмуванням, однак наразі за комп`ютером не проводить багато часу, оскільки має значну кількість домашніх завдань зі школи, які потрібно виконувати, а також лікар не рекомендує йому багато грати за комп`ютером.

Пояснив також, що любить гуляти лише з мамою та близькими родичами, з бабусею грає в бадмінтон, інколи після школи гуляє з друзями. Йому відомо, що його тато проживає в Америці, однак він не знає чи бажає батько зустрічатися з ним. Щодо дідуся та бабусі зі сторони тата - мама розповідала йому, що колись вони зустрічалися в ляльковому театрі. Однак, по фото бабусю не пам`ятає, бажає з нею спілкуватися, але в присутності мами. Якщо дідусь та бабуся, а також тато приїдуть до України, то він не проти з ними познайомитися, але тільки в присутності мами, без мами на зустріч не піде, по телефону теж не проти спілкуватися, але краще вживу.

Щодо подарованого телефону бабусею ОСОБА_1 зазначив, що не бажає приймати такі дорогі подарунки, нехай краще бабуся телефонує на його власний мобільний телефон за номером НОМЕР_1 .

Психолог ОСОБА_16 пояснила, що вона вивчає відношення дитини до сторін виключно «очима дитини». Хлопчик тривожний, контакт з ним налагоджувала довго, в безпеці і спокійно ОСОБА_18 почуває себе у присутності мами.

За правилами ст. 263 СК України, спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу, а саме - якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод ; суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, інші члени сім`ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними.

Позивачка ОСОБА_1 просить суд змінити встановлений раніше порядок участі батька та діда з бабою у вихованні сина та онука, встановивши наступний порядок: встановити ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 право зустрічей з сином та онуком ОСОБА_8 для спілкування та виховання під час їх перебування на території України тричі на тиждень: у середу з 14:00 год. до 20:00 год. вечора, у суботу та неділю з 10:00 год. ранку до 18:00 год. вечора вільно без участі матері дитини ОСОБА_2 та встановити ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 право спільного відпочинку з сином та онуком ОСОБА_10 на території України, а також за межами України, включаючи країну проживання батька, діда, баби за адресою: АДРЕСА_1 у період літніх канікул тривалістю не більше 45 календарних днів щорічно, а також у період зимових канікул тривалістю не більше 15 календарних днів, без присутності матері дитини ОСОБА_2 ..

Однак, зазначені вимоги не підлягає задоволенню судом, оскільки сам ОСОБА_8 заперечує проти зустрічей з бабусею за відсутності мами ОСОБА_2 . Крім того, як видно з доданого до справи висновку щодо проведення психологічного обстеження малолітнього ОСОБА_13 , 2006 року народження складеного психологом Голосіївського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді за № 100/09/10-64 від 21.01.2019 року, хлопчик не пам`ятає та не сприймає ОСОБА_1 як близьку людину та бабусю та не має потреби у зустрічах.

Щодо вимог про встановлення ОСОБА_1 права спілкування з онуком, ОСОБА_8 по телефону та за допомогою комп`ютерних засобів телекомунікації через мережу Інтернет у суботу та неділю з 10:00 год. ранку до 18:00 год. вечора, а також у святкові та інші дні, зручні для онука, зазначені вимоги підлягають задоволенню судом, оскільки сам хлопчик пояснив, що він не проти такого спілкування та повідомив суду номер свого мобільного телефону та електронної адреси.

Вимоги щодо стягнення із заробітної плати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_12 матеріальної шкоди у розмірі 4 471, 84 грн., що є частиною від вартості придбаних останніми квитків на переліт до України та перерахування зазначених коштів на допомогу українській армії не підлягають задоволенню судом, оскільки не підтверджені належними доказами та є похідними від вимог про усунення перешкод у спілкуванні та зміну порядку участі у вихованні дитини, які задоволені судом в меншій частині від заявлених.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, представником позивачки заявлено дві позовні вимоги, за кожну з яких сплачено судовий збір у розмірі 487, 20 грн., а разом 974, 40 грн.

Так, перша позовна вимога фактично містила чотири складових, дві з яких задоволено судом. Інша частина вимог залишена без задоволення, відповідно ОСОБА_2 має сплатити на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі (974, 40 : 2 = 487, 20 : 4 х 2 =) 243, 60 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 200, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Штіфонов Павло Сергійович до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Київська місцева прокуратура № 1 про усунення перешкод у спілкуванні та зміну порядку участі у вихованні дитини, задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 право спілкування з онуком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по мобільному телефону за номером НОМЕР_1 у суботу та неділю з 10:00 год. ранку до 18:00 год. вечора, а також у святкові та інші дні, зручні для ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити ОСОБА_1 право спілкування з онуком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою комп`ютерних засобів телекомунікації через мережу Інтернет (адреса anstrdi.ua) у суботу та неділю з 10:00 год. ранку до 18:00 год. вечора, а також у святкові та інші дні, зручні для ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути зі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя К.Г. Плахотнюк