Рішення № 9229159, 22.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2010 р.Справа № 6/532-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ Торговий дім „Арда” м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альвіво” м. Хмельницький

про стягнення 54861,24грн., з яких 36499,99 грн. основного боргу, 10365,43 грн. пені, 1398,68 грн. 3% річних та 6597,14 грн. інфляційних витрат

Суддя Танасюк О. Є.

За участю представників:

позивача : Ляш С.В. –представник за довіреністю від 11.11.2009р.

відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 54861,24грн., з яких 36499,99 грн. основного боргу, 10365,43 грн. пені, 1398,68 грн. 3% річних та 6597,14 грн. інфляційних витрат, посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язань за договором поставки № 342-ХМ від 03.10.2008р. На підтвердження позовних вимог подано видаткові накладні, розрахунок заборгованості, в тому числі суми пені, 3% річних та інфляційних.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд про задоволення позову із вищевикладених підстав.

Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованим листом, який отримав його представник, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 5248978 від 25.03.2010р., причини неявки суду не повідомив. При цьому, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда” м. Дніпропетровськ, як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07.11.2002р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО № 403394 від 07.11.2002р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 242043 від 07.09.2009р.

03.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альвіво»(покупець) було укладено договір поставки № 342-ХМ, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язувався передавати у власність покупця товар, а покупець зобов’язувався приймати та оплачувати на умовах і у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору..

Відповідно до п.2.3 вказаного договору, право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

На виконання умов даного договору, продавцем на адресу покупця було поставлено товар на суму 118171,18грн., згідно видаткової накладної № 117508108 від 08.10.2008р. на суму 43284,27грн., № 11750611 від 06.11.2008р. на суму 6275,79грн. та № 11760611 від 06.11.2008р. у сумі 2249,79 грн., із відміткою про отримання товару відповідачем.

Відповідно до п.4.2. даного договору покупець зобов’язаний оплатити кожну партію переданого товару не пізніше 30 календарних днів з дня її поставки.

Відповідач свої обов’язки щодо оплати за поставлений товар виконав частково, оплативши вартість поставленого товару у сумі 81671,19грн., згідно поданого розрахунку, залишок несплаченої заборгованості станом на 24.02.2010р., становить 36499,99 грн.

Відповідно до п. 6.3 договору поставки № 342-ХМ, у випадку порушення покупцем строків, визначених п.4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те що неустойка за порушення покупцем строків вказаних в п.4.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Відповідно до умов даного договору, позивачем нараховано до стягнення пеню у сумі 10365,43 грн. (за період прострочення з 08.11.2008р. по 14.06.2009р. у сумі 4028,32грн., з 07.12.2008р. по 14.06.2009р. у сумі 784,04грн., з 07.12.2008р. по 14.06.2009р. у сумі 281,07грн., з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. у сумі 1254,00грн., з 12.08.2009р. по 24.02.20010р. у сумі 4018,00грн.)

При цьому, крім основного боргу в сумі 36499,99 грн., позивач просить стягнути інфляційні витрати в сумі 6597,14 грн. (за період нарахування листопад 2008р.по листопад 2009р. у сумі 5170,61грн., за грудень 2008р. по листопад 2009р. у сумі 1050,09грн. та за грудень 2008р. по листопад 2009р. у сумі 376,44грн.) та 1398,68 грн. 3% річних (за період нарахування з 07.11.2008р. по 24.02.2010р. у сумі 1087,55грн., з 07.12.2008р. по 24.02.2010р. у сумі 229,02грн., з 07.12.2008р. по 24.02.2010р. у сумі 82,10грн.), згідно поданих розрахунків.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 03.10.2008р. було укладено договір поставки № 342-ХМ, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язувався передавати у власність покупця товар, а покупець зобов’язувався приймати та оплачувати на умовах і у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору..

При цьому, позивач виконав зобов’язання по договору купівлі-продажу, передавши відповідачу товар на суму 118171,18грн., згідно видаткової накладної № 117508108 від 08.10.2008р. на суму 43284,27грн., № 11750611 від 06.11.2008р. на суму 6275,79грн. та № 11760611 від 06.11.2008р. у сумі 2249,79 грн., із відміткою про отримання товару відповідачем.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості товару із врахуванням умов, викладених у договорі, виконав частково, оплативши вартість поставленого товару у сумі 81671,19грн., згідно поданого розрахунку, залишок несплаченої заборгованості станом на 24.02.2010р., становить 36499,99 грн.

Відповідно до п.6 ст.232 ГП України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони за даним договором в п. 6.3 домовились, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п.4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Неустойка за порушення покупцем строків вказаних в п.4.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Тому правомірним є нарахування позивачем пені в сумі 10365,43 грн. (за період прострочення з 08.11.2008р. по 14.06.2009р. у сумі 4028,32грн., з 07.12.2008р. по 14.06.2009р. у сумі 784,04грн., з 07.12.2008р. по 14.06.2009р. у сумі 281,07грн., з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. у сумі 1254,00грн., з 12.08.2009р. по 24.02.20010р. у сумі 4018,00грн.), згідно поданого в матеріали справи розрахунку із врахуванням ч.2 ст. 343 ГК України та передбаченого п.6.3 договору –в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Крім того, позивачем правомірно проведено розрахунок та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1398,68 грн. та 6597,14 грн. інфляційних витрат, що підтверджено відповідними розрахунками.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 54861,24грн., з яких 36499,99 грн. основного боргу, 10365,43 грн. пені, 1398,68 грн. 3% річних та 6597,14 грн. інфляційних витрат, обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 49, п.1.1. ст.80, ст.ст. 82-84, ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альвіво” м. Хмельницький про стягнення 54861,24 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альвіво” м. Хмельницький , вул. Волочиська, 15 оф.7 (р/рах.26003187029900, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35994591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда” м. Дніпропетровськ, вул. Собінова,1 (р/рах. 2600430332720 у АБ „Кредит-Дніпро”, код ЄДРПОУ 32232867) 36499,99грн. (тридцять шість тисяч чотириста дев’яносто дев’ять гривень 99 коп.) основного боргу, 10365,43грн. (десять тисяч триста шістдесят п’ять гривень 43 коп.) пені, 1398,68 грн. (одна тисяча триста дев’яносто вісім гривень 68 коп.) 3% річних, 6597,14грн. (шість тисяч п’ятсот дев’яносто сім гривень 14 коп.) інфляційних, 548,61 грн. (п’ятсот сорок вісім гривень 61 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя