Рішення № 9229145, 22.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2010 р.Справа № 6/530-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ Торгівельний будинок „Мегаполіс” м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альвіво” м. Хмельницький

про стягнення 9620,60грн., з якої 8669,84 грн. основного боргу, 466,86 грн. пені, 416,21 грн. інфляційні витрати та 67,69 грн. 3% річних.

Суддя Танасюк О. Є.

За участю представників:

позивача : не з’явився

відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 9620,60 грн., з якої 8669,84 грн. основного боргу, 466,86 грн. пені, 67,69грн. 3% річних та 416,21 грн. інфляційних витрат, посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язань за договором № 3921/21 від 16.10.2008р. На підтвердження позовних вимог подано накладні, розрахунок заборгованості, в тому числі суми пені, 3% річних та інфляційних.

          Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте надіслав на адресу суду клопотання б/н від 22.04.2010р. , в якому позовні вимоги підтримав та просить суд про задоволення позову , а також просить суд розглянути справу без участі представника.

Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованим листом, який отримав його представник, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 5246096 від 24.03.2010р., причини неявки суду не повідомив. При цьому, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Мегаполіс” м. Запоріжжя, як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Запорізької міської ради 10.06.1998р., що підтверджено свідоцтвом про держану реєстрацією № 202015серія АОО.

16.10.2009р. між ТзОВ „Торгівельний будинок „Мегаполіс” (постачальник) та ТзОВ „Альвіво” (покупцем) було укладено договір № 3921/21, згідно п. 1.1. якого, постачальник зобов’язувався передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язувався прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. даного договору, одиниця виміру кількості товару та загальна кількість товару зазначаються в накладних, що є невід’ємною частиною даного договору. Сторони, підписуючи цей договір, згідні з тим, що накладна виконує за умовами цього договору функції специфікації і саме у накладній зазначається кількість товару, ціна та загальна сума партії товару, що постачається.

Згідно до умов п. 4.1. даного договору, загальна сума (ціна) даного договору складається з сум вартості товару, вказаних в накладних, які сторони підписують у продовж строку дії договору.

Пунктом 4.2. передбачено, що ціни на товар та загальна сума товару, що відпускається є договірною та встановлюється окремо на кожну партію товару і вказується в накладних.

На виконання умов даного договору, продавцем на адресу покупця було поставлено товар (горілчані вироби), що підтверджується накладними із відміткою про отримання товару відповідачем, № 22521176 від 31.10.2009р. на суму 823,98грн., № 22521177 від 31.10.2009р. на суму 457,98грн., № 22522872 від 13.11.2009р. на суму 243,66грн., № 22522873 від 13.11.2009р. на суму 928,14коп., № 22523160 від 16.11.2009р. на суму 499,32грн., № 22523161 від 16.11.2009р. на суму 431,52грн., № 22525321 від 30.11.2009р. на суму 532,62грн., № 22526500 від 09.12.2009р. на суму 1248,60грн.,№ 22506501 від 09.12.2009р. на суму 276,72грн., № 22526502 від 09.12.2009р. на суму 832,44грн., № 22526512 від 09.12.2009р. на суму 1706,04грн., № 22528793 від 24.12.2009р. на суму 374,58грн., № 22528804 від 34.12.2009р. на суму 416,10грн., № 22529209 від 26.12..2009р. на суму 316,08грн. , всього на суму 9093,78грн.

Відповідач частково провів розрахунок за поставлений товар (горілчані вироби), залишок несплаченої заборгованості станом на 09.03.2010р. становить 8669,84 грн.

24.02.2010р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого підтвердили заборгованість в сумі 8669,84грн.

Відповідно до п.5.2. даного договору, останній термін оплати отриманої покупцем партії товару складає 7 календарних днів з моменту одержання товару покупцем за накладною. Розрахунки за цим договором здійснюється сторонами виключно у формі безготівкових розрахунків (п. 5.4).

Відповідно до п. 8.1. даного договору за порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, покупець виплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків.

Відповідно до умов даного договору, п. 6 ст.232 ГПК України, позивачем нараховано до стягнення пеню у сумі 466,86 грн. (за період прострочення з 08.11.2009р. по 09.03.2010р. у сумі 58,79грн., за період з 21.11.2009р. по 09.03.2010р. у сумі 72,10грн., за період з 24.11.2009р. по 09.03.2010р. у сумі 55,42грн., за період з 08.12.2009р. по 09.03.2010р. у сумі 27,52грн., за період з 17.12.2009р. по 09.03.2010р. у сумі 211,11грн., за період з 01.01.2010р. по 09.03.2010р. у сумі 30,20грн., за період з 03.01.2010р. по 09.03.2010р. у сумі 11,72грн.).

При цьому, крім основного боргу в сумі 8669,84 грн., позивач просить стягнути інфляційні витрати в сумі 416,21 грн. за листопад 2009р.-січень місяць 2010р. та 67,69 грн. 3% річних згідно поданих розрахунків.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 16.10.2009р. було укладено договір № 3921/21, згідно умов якого, постачальник зобов’язувався передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язувався прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

При цьому, позивач виконав зобов’язання по договору постачання, передавши відповідачу товар (горілчані вироби), що підтверджено накладними, всього на суму 9093,78 грн.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості товару із врахуванням умов, викладених у договорі № 3921/21 від 16.10.2009р. виконав частково, залишок несплаченої заборгованості станом на 09.03.2010р. становить 8669,84 грн., що підтверджується поданими в матеріали справи актом звірки взаєморозрахунків від 24.02.2010р.

Сторони за даним договором в п.8.1. домовились, що за порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, покупець виплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків.

Відповідно до п.6 ст.232 ГП України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому правомірним є нарахування позивачем пені в сумі 466,86грн. (за період прострочення з 08.11.2009р. по 09.03.2010р. у сумі 58,79грн., за період з 21.11.2009р. по 09.03.2010р. у сумі 72,10грн., за період з 24.11.2009р. по 09.03.2010р. у сумі 55,42грн., за період з 08.12.2009р. по 09.03.2010р. у сумі 27,52грн., за період з 17.12.2009р. по 09.03.2010р. у сумі 211,11грн., за період з 01.01.2010р. по 09.03.2010р. у сумі 30,20грн., за період з 03.01.2010р. по 09.03.2010р. у сумі 11,72грн.), згідно поданого в матеріали справи розрахунку

Крім того, позивачем правомірно проведено розрахунок та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 67,69 грн. та 416,21 грн. інфляційних витрат, що підтверджено відповідними розрахунками.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 9620,60грн., з яких 8669,84 грн. основного боргу, 466,86 грн. пені, 67,69 грн. 3% річних та 416,21 грн. інфляційних витрат, обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 49, п.1.1. ст.80, ст.ст. 82-84, ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ Торгівельний будинок „Мегаполіс” м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альвіво” м. Хмельницький про стягнення 9620,60грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альвіво” м. Хмельницький , вул. Волочиська, 15 оф.7 (р/рах.26003187029900, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35994591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Мегаполіс” м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 57 (р/рах. 26000204876099 в ЗРУ КБ „Приватбанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 25484884) 8669,84 грн. (вісім тисяч шістсот шістдесят дев’ять гривень 84 коп.) основного боргу, 466,86 грн. (чотириста шістдесят шість гривень 86 коп.) пені, 67,69 грн. (шістдесят сім гривень 90 коп.) 3% річних, 416,21 (чотириста шістнадцять гривень 21 коп.) інфляційних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя