Рішення № 9229108, 26.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2010 р.Справа № 10/519-10 за позовом Приватного підприємства "АВР" м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Поділля" м. Хмельницький

про стягнення 2600 грн.

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

позивач: Трасковський С.П. - за довіреністю №47 від 01.04.2010р.

відповідач: не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2600 грн. заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги за договором від 27.01.2009р., посилаючись на положення ст.193 ГК України, ст.ст. 526,530 ЦК України, умови договору.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні повідомив, що після звернення до суду з позов, відповідачем проведено часткову оплату заявленої до стягнення заборгованості в сумі 2200 грн.. в підтвердження чого надав виписку з банківського рахунку від 23.04.2010р.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, позовні вимоги не оспорив, причини неявки представника та неподання доказів не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути спір за наявними доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторма-Поділля" м. Хмельницький (Замовник) та приватним підприємством "АВР" м. Хмельницький (Перевізник) 27.01.09р. був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг №73/1, згідно якого Замовник доручає, а Перевізник зобов'язується за плату Замовника виконувати перевезення або організовувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням автомобільним транспортом вантажів в міському та міжміському сполученні (приймання вантажів, нагляд за їх закріпленням та укриттям, запобігання псуванню та пошкодженню, здача вантажоодержувачам, інші послуги, що забезпечують збереження вантажів під час перевезень. Перевезення вантажів виконуються на підставі погоджених сторонами заявок, що є невід'ємними додатками до даного договору. В заявках зазначаються, зокрема, маршрут, місце та час завантаження і розвантаження, вартість послуг (п.п.1.1, 1.2 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору Замовник проводить оплату за перевезення та надані послуги протягом 14-ти банківських днів з моменту отримання рахунку з прикладеним оригінальним примірником ТТН, оригіналом товарної накладної з підписом та відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, оригіналом довіреності вантажоодержувача на отримання товару, акту здачі-приймання.

Сторонами даного договору були підписані заявки на вантажні перевезення автомобільним транспортом від 27.01.09р. від 24-25.02.09р., від 23.03.09р., від 9-10.04.10р., 26-27.05.09р., 05.07.09р., 18.08.09р., 14.09.09р., 21.09.09р.

Позивачем були надані транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 14150 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №14 від 27.01.09р., №30 від 25.02.09р., №№17 від 23.03.09р., №57 від 11.04.07р., №29 від 27.05.09р., №94 від 03.07.09р.№102 від 18.08.08р., б/н від 21.09.09р., б/н від 15.10.09р. та актами виконаних робіт №14 від 28.01.09р., №40 від 26.02.09р., №71 від 24.0309р., №93 від 10.04.09р., №165 від 28.05.09р., №224 від 03.07.09р., №313 від 19.08.09р., №362 від 14.09.09р., №375 від 23.09.09р., №414 від 15.10.09р., № 122 від 12.08.09р., підписані та скріплені печатками сторін.

Позивачем були виставлені рахунки №14 від 28.01.09р., №40 від 26.02.09р., №№71 від 24.03.09р., №93 від 10.04.09р., №165 від 28.05.09р., №224 від 03.07.09р.№313 від 19.08.09р., №362 від 14.09.09р.№375 від 23.09.09р.№414 від 15.10.09р..

Відповідач провів часткову сплату послуг на загальну суму 11550 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Сума боргу склала 2600 грн. , що відображено в акті звірки взаємних розрахунків від 12.08.09р., який підписаний та скріплений печатками сторін.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 13.08.2009р. сплатити заборгованість за отримані транспортно-експедиційні послуги, яка залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не погасив заборгованість за надані послуги, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 2600 грн. заборгованості.

Після звернення до суду із позовом ( 19.03.2010р. ) , відповідач провів часткову оплату наданих послуг на суму 2200грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 23.04.2010р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов’язання.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виконав умови договору №73/1 від 27.01.2009р. про надання транспортно-експедиційних послуг, надавши послуги по перевезенню. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані транспортно-експедиційні послуги вчасно та в повному обсязі не виконав , утворивши на час звернення позивача до суду з позовом заборгованість в сумі 2600 грн.

Після пред'явлення позову, відповідач сплатив 2200 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 23.04.2010р. , тому провадження у справі в частині стягнення 2200 грн. заборгованості підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Щодо позовних вимог про стягнення 400 грн., враховуючи вищенаведене та вимоги ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, останні заявлені правомірно, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 27, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80 , ст.ст. 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                                В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "АВР" м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Поділля" м. Хмельницький про стягнення 400 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Поділля" м. Хмельницький, вул. Свободи,75 (код 32679863) на користь Приватного підприємства "АВР" м. Хмельницький, вул. Тернопільська,13/1, (код 30621550) 400 грн. (чотириста гривень) боргу, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі за позовом Приватного підприємства "АВР" м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Поділля" м. Хмельницький про стягнення 2200 грн. припинити.

                              Суддя                                                                      

віддрук 3 прим :1-досправи:2-позивачу:3-відповідачу: