Рішення № 9229048, 22.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2010 р.Справа № 18/20-337 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу:

за позовом Дочірнього підприємства "Савсервіс Карпати" м. Львів, вул. Роксоляни, 59, (поштова адреса: м. Львів, вул. Шевченка, 335)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про cтягнення заборгованості в розмірі 9 330,06 грн., з яких: 8 934,28 грн. - борг, 265,92 грн. - пеня, 38,91 грн. - 3 % річних, 90,95 грн. - інфляційні нарахування.

За участю представників сторін:

позивача: не зявився.

відповідача: не зявився.

В судовому засіданні 08.04.2010 р. представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Дочірнє підприємство "Савсервіс Карпати" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про cтягнення заборгованості в розмірі 9 330,06 грн., з яких: 8 934,28 грн. - борг, 265,92 грн. - пеня, 38,91 грн. - 3 % річних, 90,95 грн. - інфляційні нарахування.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі-продажу № TG-09/0510 від 05.10.2008 р., а саме порушенням умов оплати товару, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі, заявленій до стягнення. В підтвердження викладеного позивач додає даний договір, додаток № 1 до договору, видаткові накладні № 33510592 від 18.12.2009 р., № 33510588 від 18.12.2009 р., акт звірки взаєморозрахунків, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 09.03.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 08.04.2010 р., який відкладався до 22.04.2010 р.

Присутній у судовому засіданні 08.04.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, а тому суд розглядає справу згідно вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив.

05.10.2008 р. між дочірнім підприємством "Савсервіс Карпати", надалі продавець, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, надалі покупець, був укладений договір купівлі продажу № TG-09/0510, надалі договір, за яким продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі (п. 1.1. договору).

Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару (п. 1.2. договору).

Покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначеними сторонами у додатку № 1, який є невідємною частиною даного договору (п. 5.1. договору).

У додатку № 1 від 05.10.2008 р. до договору сторони погодили, що покупець здійснює розрахунки за товар усіх торгівельних марок протягом 14 календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Згідно п. 6.1. договору, прийом-передача товару здійснюється представниками сторін у пункті доставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання накладних.

Крім того, в додатку від 05.10.2008 р. до договору визначено перелік відповідальних осіб, уповноважених покупцем приймати ТМЦ від продавця, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобовязання з договору купівлі продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так, позивач поставив, а відповідач отримав згідно: видаткової накладної № 33510592 від 18.12.2009 р. товар на суму 2 906,90 грн., видаткової накладної № 33510588 від 18.12.2009 р. товар на суму 7 162,98 грн. Товар був отриманий відповідальною особою ОСОБА_3, уповноваженою покупцем приймати ТМЦ від продавця.

Всупереч умовам договору відповідачем не здійснено повністю оплати за отриманий товар, несплаченою залишається сума в розмірі 8 934,28 грн.

Крім того, заборгованість відповідача в розмірі 8 934,28 грн. станом на 24.02.2010 р. відображена в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Доказів погашення даної суми боргу суду не надано, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними і допустимими доказами відповідачем..

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.1. договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобовязаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нарахована пеня у розмірі 265,92 грн. за період з 04.01.2010 р. по 26.02.2010 р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховані 38,91 грн. 3 % річних за період з 04.01.2010 р. по 26.02.2010 р., та 90,95 грн. інфляційних втрат за січень місяць 2010 р.

Розглянувши представлені розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, з огляду на наявність у відповідача заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними і допустимими доказами відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства "Савсервіс Карпати" (м. Львів, вул. Роксоляни, 59, (поштова адреса: м. Львів, вул. Шевченка, 335), ідентифікаційний код 30387458):

-8 934 (вісім тисяч девятсот тридцять чотири) грн. 28 коп. боргу;

-265 (двісті шістдесят пять) грн. 92 коп. пені;

-38 (тридцять вісім) грн. 91 коп. 3 % річних;

-90 (девяносто) грн. 95 коп. інфляційних нарахувань;

-102 (сто дві) грн. державного мита;

-236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття через місцевий господарський суд.

Суддя