Ухвала суду № 92287608, 20.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про зупинення провадження у адміністративній справі

20 жовтня 2020 р. Справа №200/4450/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 на суму 41100,62 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26 травня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

26 травня 2020 року розгляд справи відкладено на 23 червня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду, товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» подано апеляційну скаргу.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» задоволено, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року скасовано, а справу № 200/4450/20-а направлено до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 вересня 2020 року адміністративну справу № 200/4450/20-а передано на розгляд судді Голубової Л.Б.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу № 200/4450/20-а та призначено судове засідання на 01 жовтня 2020 року.

01 жовтня 2020 року в судовому засіданні протокольною ухвалою суду відкладено розгляд справи на 20 жовтня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року витребувано у сторін докази зупинення реєстрації податкових накладних, щодо яких порушено термін реєстрації, які перевірялися та зазначені в акті перевірки № 1831/05-99-46-03/40914220 від 05.09.2018 року та за результатами перевірки яких встановлено порушення граничних термінів реєстрації.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, проте надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача до суду з`явився.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до ДФС України. Так, рішенням ДФС України про результат розгляду скарги від 07.02.2019 року № 6125/6/99-99-11-06-01-25 відмовлено у скасуванні податкових повідомлень-рішень, серед яких є оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603.

Не погодившись з рішенням ДФС України від 07.02.2019 року № 6125/6/99-99-11-06-01-25, позивач оскаржив його до Донецького окружного адміністративного суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року у справі № 200/9041/19-а за позовом ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро» до Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Головне управління ДФС у Донецькій області здійснити внесення необхідних змін до облікової картки платника податків в частині розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, шляхом виключення з обліку донарахованих штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2018 року № 0228174603 у розмірі 41100,62 гривень, податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2018 року № 0227294603 у розмірі 364976,10 гривень, податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2018 року № 0229274603 у розмірі 63515,91 гривень, податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2018 року № 0229024603 у розмірі 193473,63 гривень, визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 07 лютого 2019 року № 6125/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг було відмовлено повністю.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року у справі № 200/9041/19-а набрало законної сили згідно з постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року, якою апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення.

Крім того, станом на 20 жовтня 2020 року суду відомо про постановлення Верховним Судом ухвали від 07 жовтня 2020 року у справі № 500/2486/19 (провадження К/9901/19455/20) щодо розгляду касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

В ухвалі Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 500/2486/19 зазначено, що: «Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору шляхом подання 30 липня 2018 року скарги до ДФС України та до ГУ ДФС повідомлення про оскарження рішень контролюючого органу.

Суд встановив, що за результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 , Державна фіскальна служба України прийняла рішення від 27 вересня 2018 року №14875//М/99-99-11-02-01-14, яким податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 13 липня 2018 року №00124731306, №00124741306, №00124791306, №00124801306, №00124781306, №00124811306, №00124821306, №00124831306 залишила без змін, а скаргу - без задоволення.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що 27 вересня 2018 року завершилась процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, а відтак, адміністративний позов з урахуванням положень пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України до суду міг бути поданий в місячний строк з дня отримання платником податків рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду його скарги.

Встановивши такі обставини, суд першої інстанції з посиланням на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 та від 25 жовтня 2019 року у справі № 640/20569/18, дійшов висновку, що звертаючись до суду з позовом 29 жовтня 2019 року позивачем пропущено строк звернення до суду та не наведено поважних причин його пропуску.».

Верховний Суд в ухвалі від 07 жовтня 2020 року у справі № 500/2486/19 зазначає, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, нормами ПК визначено спеціальний строк для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у разі, якщо проводилася процедура адміністративного оскарження, і такий строк становить один місяць з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні існує підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими ніж звичайні строки. При цьому існують різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані із їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011, за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтверджена її конституційність, як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци 6, 14 п. 6.1).

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду у податкових спорах. Безпосередній висновок щодо застосування норм права викладено щодо тривалості строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючого органу, які не пов`язані із визначенням грошових зобов`язань. Водночас, правовий підхід щодо розуміння норм права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає релевантним до спірного у цій справі питання.

Цей підхід полягає саме в тому, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими ніж звичайні строки.

При розгляді цієї справи, Верховний Суд за результатом комплексного аналізу правового регулювання зробив висновок, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

При цьому колегія суддів вважає, що між нормами пунктів 56.18 та 56.19 статті 56 ПК України відсутня колізія, яку слід долати із застосуванням положень пункту 56.21 статті 56 ПК України, оскільки вони регулюють відмінні за предметом групи правовідносин.

Крім того, спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання після використання процедури адміністративного оскарження об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Вищезазначене слугувало для передачі справи № 500/2486/19 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, для вирішення питання, щодо відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, на розгляді у Судовій палаті з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває справа у правовідносинах, що подібні до правовідносин, що мають місце у справі, що розглядається.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Враховуючи, що Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду наразі розглядається справа у подібних правовідносинах, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 500/2486/19.

Керуючись ст.ст. 236, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 – до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 500/2486/19.

Повний текст ухвали складено та підписано 20 жовтня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.