Рішення № 92287379, 06.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 р. Справа№200/330/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Галатіної О.О.

при секретарі Оганянц О.В.

за участю:

Позивача - не з`явився

представника відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області в особі Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5). про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області, в особі Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення страхових виплат позивачу та неповернення заборгованості зі страхових виплат з 1 березня 2018 року по 30 квітня 2018 року включно;

- зобов`язати відповідача сплатити позивачу виниклу за період з 1 березня 2018 року по 30 квітня 2018 року заборгованість.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він з квітня 2013 року перебував на обліку та отримував страхові виплати у Свердловському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області, але у зв`язку із тим, що м. Донецьк входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, він перемістився на територію що підконтрольна Уряду України та отримав статус внутрішньо переміщеної особи.

З вересня 2014 року позивач звернувся до Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області, де отримував страхові виплати з червня 2014 року.

З 1 березня 2018 року управлінням припинено виплачувати йому страхові виплати.

26 березня 2018 року позивач звернувся до управління з заявою про відновлення належних йому страхових виплат, однак відповідач поновив йому виплати лише у травні 2018 року.

Позивач вказує, що виниклу заборгованість з 1 березня 2018 року по 30 квітня 2018 року включно відповідач йому не сплатив, але повідомив, що зазначені страхові виплати за вказаний період обліковуються відповідачем.

У червні 2019 року позивач звернувся до Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області із заявою, в якій просив пояснити підстави призупинення/припинення виплати йому страхових виплат, на що отримав відповідь, в якій відповідач вказав в якості підстави невиплати страхових виплат постанову Кабінету Міністрів України № 365.

На переконання ОСОБА_1 не виплата йому управлінням страхових виплат за вказаний період є порушенням гарантованого Конституцією України права громадянина на соціальний захист, яке включає, зокрема, і право на матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом. Позивач вважає, що виплату страхових виплат було припинено з підстав, що не передбачені чинним законодавством.

У відзиві на позов Маріупольське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.

Механізм призначення страхових виплат внутрішньо переміщеним особам передбачений Законом України № 1105 від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) та постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі – Постанова № 637)

Так, відповідно до вимог Постанови № 637, виплати усіх видів соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам здійснюється за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою.

Згідно протоколу № 11 від 5 березня 2018 року Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам департаменту соцзахисту населення Маріупольської міської ради ОСОБА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , вирішено відмовити в призначені соціальних виплат, як ВПО, у зв`язку з його відсутністю за адресою, вказаною у заяві.

Крім цього, відповідно до п. 16 постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 8 червня 2016 року, якою, в тому числі було затверджено «Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання», у разі прийняття позитивного рішення комісією згідно з п. 15 цього Порядку соціальні виплати поновлюються через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат. Комісія може прийняти рішення про поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі з місяця припинення таких виплат у разі, коли така особа перебуває у складних життєвих обставинах і з поважних причин не виконала вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, передбачені пунктами 6 і 7 цього Порядку. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

По-друге, управління зазначає, що позивачем зазначено відповідача, який не є юридичною особою, тому в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства не є належним відповідачем у справі.

Також управління зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даним позовом, оскільки починаючи з квітня місяця 2018 року позивачу було відомо про відсутність виплат, тобто, на думку відповідача, протягом більш ніж півтора року позивач нічого не робив та не здійснював мір щодо захисту своїх прав, таким чином, відповідач переконаний, що передбачений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк для звернення в суд минув.

З урахуванням вищенаведеного просить застосувати до позивача вимоги ст. 123 КАС України та залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, відмовити позивачу у задоволенні позову.

1 червня 2020 року на офіційну електрону адресу Донецького окружного адміністративного суду (5 червня 2020 року на поштову адресу) від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в особі Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надано відзив, в якому відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це наступним.

По-перше, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даним позовом, а також зазначає, що позивачу вже відновлено виплату страхових виплат.

По-друге, за переконанням відповідача, у межах даних правовідносин, враховуючи норми Закону № 1105, його прикінцеві положення, повинні застосовуватись крім загальним норм вказаного закону також норми Постанов Кабінету Міністрів України, оскільки в даному випадку повинні застосовуватись норми, які враховують особливості призначення виплат внутрішньо переміщеним особам.

Крім цього, зазначаючи про підстави припинення страхових виплат, вказує, що за нормами ст. 46 Закону № 1105 та «Основ законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» згадана стаття не містить вичерпного переліку підстав для припинення соціальних виплат, оскільки за її змістом передбачено припинення виплат в інших випадках.

Посилається на ст.14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами відповідно до Закону України від 5 червня 2014 року), передбачено, що у районі проведення АТО можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян. А відповідно до переліку статей прав (24, 25, 27, 2)8, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України) передбачених у ст. 64 Конституції не зазначено, що ст. 46 має виключення з цього переліку, а оскільки позивач зареєстрований у м. Донецьку, що, згідно до діючих нормативно-правових актів, є непідконтрольній Українській владі територією вважає, що до позивача правомірно застосовані відповідні положення діючого законодавства.

Також зазначає, відповідно до вимог діючого законодавства, суми соціальних виплат, не виплачені за минулий період, вони обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Таким чином вказує, що державою на законодавчому рівні гарантовано та врегульовано питання надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду потерпшим на виробництві, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, а саме: Законом України від 20 жовтня 2014 року № 1706-ІІV «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», зазначеними відповідними актами Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до абз. 1. П.2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на територіністрів ії яких органи державної влад а тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що жодними нормативними актами, що регламентують порядок здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг у період збройного конфлікту, тимчасової окупації не передбачено здійснення страхових виплат потерпілим, які не перемістились із тимчасово окупованої території на підконтрольні органам державної влади території .

Ухвалою суду від 14 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року подальший розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13 травня 2020 року сторону замінено на належного відповідача у справі.

Ухвалою суду від 9 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 24 липня 2020 року суддею Галатіною О.О. прийнято до провадження дану адміністративну справу та призначено до розгляду.

До судового засідання сторони не з`явились. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач про причини неявки суду не повідомив.

06.10.2020 року представником відповідача до канцелярії суду надано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 9 ст.205 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності позивача та представника відповідача.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; є внутрішньо переміщеною особою, а також особою, постраждалою на виробництві.

Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області в особі Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5) є органом державної влади, який здійснює в спірних правовідносинах владні управлінські функції (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Позивач до квітня 2013 року перебував на обліку у Свердловському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області, що не заперечується відповідачем по справі.

В вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України із відповідною заявою, де його було взято на облік та де він отримував страхові виплати з червня 2014 року.

З 12 липня 2016 року позивач змінив місце проживання та був взятий на облік в Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя як внутрішньо переміщена особа.

30 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України із заявою в якій просив додати копію довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 20 грудня 2016 року № 0000072681 для продовження раніше призначеної страхової виплати.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам департаменту соцзахисту населення Маріупольської міської ради від 5 березня 2018 року № 11 ОСОБА_1 вирішено припинити соціальні виплати.

Постановою Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України від 15 березня 2018 року № 0533/20238/20238.1/14 ОСОБА_1 припинено щомісячну страхову виплату.

26 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України із заявою в якій просив додати копію довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 26 березня 2018 року № 0000072681 для продовження раніше призначеної страхової виплати.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам департаменту соцзахисту населення Маріупольської міської ради від 13 квітня 2018 року № 17 ОСОБА_1 вирішено відновити соціальні виплати ВПО з дня їх припинення.

Постановою Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України від 4 травня 2018 року № 0533/20238/20238.1/15 ОСОБА_1 продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Позивач в червні 2019 року звертався до Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України із заявою в якій просив пояснити підстави призупинення/припинення виплати йому пенсії.

Управлінням надана відповідь на звернення ОСОБА_1 від 2 липня 2019 року № Ф-11/03.1-11, в якій пояснено, що, відповідно до вимог діючого законодавства до ОСОБА_1 застосовуються положення законів та нормативно правових-актів, які регулюють механізми виплати соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

При прийнятті рішення по суті спору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі Закон №1105-XIV, Закон України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування”).

Розділом V Закону № 1105-XIV врегульовані питання загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Статтею 36 Закону №1105-XIV визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (ч. 5 ст. 47 Закону № 1105-XIV).

Згідно п. 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-ХІV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі – Закон № 1706-VII, Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

За приписами ст. 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. […]. Особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-ХІV безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

Статтею 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Суд зазначає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантованого Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (далі - Закон № 1382-IV), не може позбавляти його права на отримання страхових виплат. Отримання позивачем страхових виплат не може фактично ставитись в залежність від місця проживання особи, прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати заборгованості.

Відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або “інші права”, як це зазначено у ст. 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини “Пічкур проти України” виплата соціальних платежів сама по собі не може ставити осіб, які проживають у різних країнах, у відносно схоже становище, оскільки будь-яка система соціального забезпечення, включаючи пенсійне забезпечення, у першу чергу створена для забезпечення певних мінімальних стандартів рівня життя осіб, що проживають у відповідній країні, та обслуговування їхніх потреб. Більше того, важко зробити якесь правильне порівняння між пенсіонерами, що проживають у відповідній країні, та тими, які проживають в іншому місці, через низку економічних та соціальних відмінностей, що застосовуються залежно від країни.

Практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях. Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

За приписами ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Керуючись ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суд застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як встановлено судом з 1 березня 2018 року позивачу припинено виплату страхових сум (виплат), призначених останньому у 2015 році, на підставі рішення відповідної комісії при м. Краматорськ; при цьому підставою для такого припинення фактично було встановлення факту не підтвердження фактичного проживання позивача за вказаною у довідці адресою.

Беручи до уваги наведені вище нормативно-правові приписи, а також практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області, в особі Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області протиправно було припинено виплату страхових сум (виплат) з 1 березня 2018 року, відповідно, дії відповідача щодо припинення страхових виплат позивачу з 1 березня 2018 року є протиправними, відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача сплатити виниклу заборгованість позивачу з 1 березня 2018 року по 30 квітня 2018 року включно суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Як вбачається з довідки медико-соціальної експертної комісії серія 10 ААА № 124904 від 30 червня 2015 року ОСОБА_1 встановлена стійка втрата працездатності безстроково (а.с. 49-50, 68, зв.бік а.с. 68, 123-124).

Отже, страхові виплати, призначені позивачу у зв`язку із втратою працездатності внаслідок профзахворювання, мали сплачуватись останньому безстроково.

Згідно з ч.ч. 4 та 7 ст. 47 Закону № 1105-XIV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України "Про оплату праці".

Як вже зазначалось судом пунктом 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-ХІV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 8 червня 2016 року було затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі – Порядок № 365), до якого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 335 були внесені зміни.

Серед іншого пункт 15 зазначеного Порядку викладений в такій редакції:

"15. Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.".

Вказані зміни набули чинності 12 травня 2018 року.

Таким чином, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період (заборгованість за минулі періоди), обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати.

В межах спірних правовідносин робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, якій здійснює соціальні виплати (страхові виплати) позивачу є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області, в особі Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області

Пунктом 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-ХІV передбачено, що особливості надання соціальних послуг та виплат за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України, тобто, який відповідно до ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

І у постанові Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (абз. 1 п. 1), і у постанові Кабінету Міністрів України № 365, якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (п. 15) зазначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати […].

Отже, саме в органі, що здійснює соціальні (страхові) виплати має обліковуватись заборгованість громадян із соціальних (страхових) виплат Фонду за минулі періоди.

Посилання позивача на п. 3.9 Порядку № 27 (відповідно до якого суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, в яких зберігались справи про страхові виплати до початку антитерористичної операції), є неприйнятними, так як зазначений документ прийнятий не Кабінетом Міністрів України (як того вимагає п. 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-ХІV).

Також суд зазначає, що у зазначеному пункті 3.9 Порядку № 27 зазначено, що суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, в яких зберігались справи про страхові виплати до початку антитерористичної операції, в порядку, в и з н а ч е н о м у виконавчою дирекцією Фонду.

Доказів на підтвердження визначення Фондом соціального страхування наведеного порядку суду не надано.

Отже, саме в Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області, в особі Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (як органі, що здійснює соціальні (страхові) виплати ОСОБА_1 має обліковуватись заборгованість із соціальних (страхових) виплат позивача за минулі періоди.

На підставі вище наведеного позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, відповідно підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії відповідача щодо неповернення заборгованості зі страхових виплат з 1 березня 2018 року по 30 квітня 2018 року включно.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає, що дане питання вирішено ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 14 січня 2020 року.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на фактичні обставини справи, враховуючи наявність постанови відповідача про припинення щомісячної страхової виплати, суд вважає ефективним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправною та скасування Постанови Фонду соціального страхування Маріупольського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 15.03.2018 року № 0533/20238/20238.1/14 “Про припинення щомісячної страхової виплати”, на підставі якої припинено виплату регресу ОСОБА_1 ; причина припинення: зняття з облыку справи потерпылого.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при звернені до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією № 10 від 26 грудня 2019 року (а.с. 5) суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору на користь ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 205, 242-246, 255, 293, 295, 297 п. 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області, в особі Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5) про визнання дій протиправними, зобов`язати певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області, в особі Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення страхових виплат ОСОБА_1 та неповернення заборгованості зі страхових виплат з 1 березня 2018 року по 30 квітня 2018 року включно.

Скасувати постанову Фонду соціального страхування Маріупольського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 15.03.2018 року № 0533/20238/20238.1/14 “Про припинення щомісячної страхової виплати”, якою припинено ОСОБА_1 виплату коштів з 01.03.2018 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області, в особі Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області сплатити виниклу заборгованість ОСОБА_1 з 1 березня 2018 року по 30 квітня 2018 року включно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області, в особі Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 06 жовтня 2020 року.

Повний текст рішення суду буде виготовлено 16 жовтня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження судових рішень продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.О. Галатіна