Рішення № 9228711, 22.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10 Справа № 19/75

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Віна Лівадії”, м.Ялта

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 3601 грн. 24 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача Горбатих Ю.А., довіреність № б/н від 01.02.2010;

від відповідача представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3110 грн. 01 коп., пені у сумі 357 грн. 56 коп., штрафу у сумі 311 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 90 грн. 68 коп., інфляційних витрат у сумі 338 грн. 99 коп.

Заявою від 30.03.2010 №72 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3110 грн. 01 коп., пеню у сумі 357 грн. 56 коп., штраф у сумі 311 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 90 грн. 68 коп., інфляційні витрати у сумі 299 грн. 34 коп. Дана заява відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду.

Заявою від 08.04.2010 №76 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3010 грн. 01 коп., пеню у сумі 325 грн. 68 коп., штраф у сумі 301 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 87 грн. 66 коп., інфляційні витрати у сумі 283 грн. 94 коп. Дана заява відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду.

Заявою від 22.04.2010 № б/н позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2930 грн. 01 коп., пеню у сумі 317 грн. 56 коп., штраф у сумі 293 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 85 грн. 25 коп., інфляційні витрати у сумі 275 грн. 42 коп. Дана заява відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Запереченням на позовну заяву від 25.03.2010 відповідач не погодилася з позовом в частині стягнення штрафних санкцій: у зв”язку з пропуском строку позовної давності сума штрафу та частина пені не підлягають стягненню, а 3% річних та інфляційні нарахування, як зазначає відповідач, не передбачені умовами договору.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Віна Лівадії” (позивач, постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, покупець) 21.01.2009 був укладений договір поставки №615/6 (далі договір), за умовами якого постачальник зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність покупця товар, а відповідач приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п.1.1).

Відповідно до п.2.1 постачальник поставляє товар партіями згідно заявок покупця в асортименті та за цінами, що діють на момент поставки товару, які узгоджені сторонами та вказані у рахунках-фактурах, що фіксуються у накладних, які засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід”ємними частинами договору.

Кількість та асортимент товару, який постачається, сторони визначають на підставі письмових заявок (п.2.2).

Ціни на товар вказуються в накладних, що є невід”ємними частинами договору (п.4.1).

Згідно п.5.1 покупець зобов”язується оплатити поставлений товар по ціні, що визначена в товарно-транспортних накладних, шляхом перерахунку коштів в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника або іншим незабороненим діючим законодавством способом з розстрочкою платежів на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно п.5.2 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості і пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно непогашеної суми за кожен день прострочення.

На виконання вказаного договору, позивачем була здійснена поставка товару відповідачу на суму 3440 грн. 01 коп., що підтверджується матеріалами справи, в т.ч. видатковими накладними №РН-0001621 від 05.02.2009, №РН-0002445 від 19.02.2009, №РН-0002446 від 19.02.2009.

Відповідач поставлений товар оплатив частково і за ним утворилась заборгованість в сумі 2930 грн. 01 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 22.04.2010).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи заперечення відповідача позивач здійснив перерахунок правових наслідків, у звязку з чим ним відповідно до п.5.2 договору обґрунтовано нарахована пеня за прострочення платежу, але при нарахуванні пені позивач допустився помилки у визначені періоду, оскільки до суду він звернувся 10.03.2010, тобто належна до стягнення пеня за період з 10.03.09 по 27.08.2009 складає 315 грн. 64 коп.

Також відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Тобто позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні нарахування за період з березня 2009 року по січень 2010 року в сумі 275 грн. 42 коп. та 3% річних за період з 27.02.2009 по 15.02.2010 у сумі 85 грн. 25 коп., які підлягають до стягнення.

Стосовно стягнення штрафу у розмірі 293 грн. 00 коп. слід відмовити, оскільки відповідач у запереченні виклав заяву про застосовування позовної давності.

А як вбачається з приписів ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до норми ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.04.2010) підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.04.2010 за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Віна Лівадії”, м.Ялта, вул.Жовтнева, б.8, кв.32, код 32362063 заборгованість у сумі 2930 грн. 01 коп., пеню у сумі 315 грн. 64 коп., 3% річних у сумі 85 грн. 25 коп., інфляційні нарахування у сумі 275 грн. 42 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 87 грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 202 грн. 24 коп., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 23.04.2010.

Суддя Т.В.Косенко