Рішення № 92286773, 12.10.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/616/20 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/616/20, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області,

вул. Шевченка, 49, с. Нова Басань, Бобровицький р-н, Чернігіська обл., 17461;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля»,

вул. Чернігівська, 34, м. Бобровиця, Чернігівська обл., 17400;

про стягнення 219 535,35 грн;

за участю:

представника позивача: Зубець С.А., дов., б/н від 01.04.2020,

представника відповідача: Данішевського А.В., дов. б/н від 20.01.2020;

встановив:

Позивач – Новобасанська сільська рада Бобровицького району Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля» про стягнення 219 535,35 грн збитків, що спричинені позивачу за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2020 призначено справу № 927/616/20 по суті у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 05.10.2020.

В судовому засіданні 05.10.2020 оголошена перерва до 12.10.2020.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді.

У судовому засіданні 12.10.2020 оголошена вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, не оформивши право користування земельними ділянками комунальної власності, на яких розташоване належне йому майно, як фактичний користувач земельної ділянки використовував її у період 2016-2018 років без належних на те підстав і без сплати орендної плати у загальній сумі 219535,35 грн, яка є збитками і які повинен відшкодувати позивачу.

07.09.2020 від відповідача на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив на позов № 672 від 03.09.2020, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив.

Так, відповідач зазначає, що позивачем неправомірно здійснено розрахунок завданих збитків, виходячи з розміру земельної ділянки 5,9231 га, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 7420684800:02:000:0126 включає в себе як землі, що знаходяться під нежитловими будівлями (площею 4078,4 м кв.) і під`їзні шляхи до зазначених будівель, які безпосередньо використовувалась ТОВ «Земля і Воля» для обслуговування власних приміщень, так і сіножатні і сад, які не використовувались відповідачем.

Відповідач також посилається на те, що позивачем не надано жодного доказу того, що попередній власник комплексу нежитлових будівель (Відкрите акціонерне товариство «Новобасанський агротехсервіс») справді володів даною земельною ділянкою в тому обсязі прав та тією площею земельної ділянки, на якій наполягає позивач (5,9231 га). Тому взяття за основу розрахунку збитків площу 5,9231 га внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (враховуючи фактично зайняту землю площею лише 0,5145 га) є безпідставним та необґрунтованим, внаслідок чого акт визначення розміру збитків є не правочинним.

Крім того, відповідач зазначає, що саме з моменту державної реєстрації, тобто з 06.12.2017, виникла як новий об`єкт речового права і була виділена в натурі земельна ділянка площею 5,9231 га. Таким чином, є безпідставними дії позивача щодо розрахунку збитків за 2016 та 2017 роки і необґрунтовано взято за основу розрахунків площу земельної ділянки 5,9231, яка виникла і була сформована лише 06.12.2017.

Новобасанська сільська рада Бобровицького району Чернігівської області не могла керуватись Порядком визначення та відшкодування Новобасанській сільській раді збитків, затвердженого 22.08.2019 стосовно тих збитків, які виникли до вступу в силу зазначеного нормативно-правового акту.

Керування зазначеним нормативно-правовим актом та процедурою, що в ньому викладена стосовно збитків, що виникли в період від 2016 до 2018 року фактично призводить до зворотної дії в часі Порядку, що прямо заборонено Конституцією України.

Відсутність акту обстеження земельної ділянки при визначенні розміру збитків призводить до безпідставного врахування земель, які не використовувались відповідачем в період з 2016 по 2018 рік, що не дає можливості об`єктивно встановити обставини справи для прийняття законного рішення.

На необґрунтованість розрахунків позивача при визначенні розміру збитків свідчить також проведення розрахунків на основі нормативно-грошової оцінки земельної ділянки № 7420684800:02:000:0126 за 2018 рік. Позивач свавільно використав розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки при розрахунку збитків за 2016 та 2017 роки, адже ні земельної ділянки з таким кадастровим номером, ні її нормативно грошової оцінки за попередні роки не існувало.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду.

16.09.2020 від позивача на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь на відзив № 02-22/1058 від 15.09.2020, відповідно до якої останній зазначає, що при нарахуванні суми збитків, комісією з визначення та відшкодування збитків Новобасанської сільської ради, бралась до уваги загальна площа земельної ділянки, якою відповідач став користуватися з моменту придбання комплексу нежитлових будівель, тобто з 2007 року і користується на даний час.

Позивач зазначає, що документів на підтвердження користування земельною ділянкою близько 6,0 га ВАТ «Новобасанський агротехсервіс» у позивача немає.

У той же час, користування земельною ділянкою площею близько 6,0 га підтверджені клопотанням генерального директора ТОВ «Земля і Воля» ще від 13.06.2016 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 6,0 га.

Крім того, позивач зазначив, що рішення виконавчого комітету Новобасанської сільської ради від 18.12.2019 № 180 «Про затвердження Акту визначення розміру збитків» відповідач не оскаржив, а отже зазначене рішення є чинним, обов`язковим до виконання.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав (порушеного права) для звернення позивача з позовом до суду, обґрунтованість заявлених вимог, наявність збитків, обґрунтованість заявленого розміру збитків.

Позивачем в доказ своїх вимог надано копії:

свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів,

витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно,

клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою,

рішення Новобасанської сільської ради від 26.06.2016 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки»,

рішення Новобасанської сільської ради від22.08.2019 «Про затвердження Порядку визначення та відшкодування Новобасанській сільській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства»,

рішення Новобасанської сільської ради від 22.08.2019 «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»,

повідомлення № 02-17/1070 від 21.11.2019,

рішення Новобасанської сільської ради від 20.02.2015 «Про встановлення розміру орендної плати за землю»,

витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної діялнки,

розрахунку розміру збитків,

Акта про визначення розміру збитків від 29.11.2019,

Договору оренди землі від 30.12.2018,

повідомлення № 1202 від 26.12.2019,

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано відзив на позов.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно – правове обґрунтування.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 29.03.2000 здійснено державну реєстрацію юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля».

Відповідно до свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів від 10.04.2007 Товариству з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля» належить право власності на майно, яке складається із комплексу нежитлових будівель, що знаходиться в с. Нова Басань по вул. Шевченка Т, 109 Бобровицького району Чернігівської області. Цей комплекс нежитлових будівель має загальну площу 7078,4 кв. м та будівлі і споруди: ремонтна майстерня-А, прибудова-а, контора-Б, ганок-б, б1, б2, склад запчастин-В, майстерня по ремонту комбайнів-Г, майстерня по ремонту тракторів-Д, котельня-Ж, комплектовочна-З, електропідстанція-1, топливні баки-М1,М2,М3,М4, водонапірна башня-Л.

11.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля» звернулось до Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області з клопотанням № 607 про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 6,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), яка знаходиться за адресою: вул. Шевченка Т., буд. 109, с. Нова Басань, Бобровицького району, Чернігівської області.

Рішенням Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області VII скликання (десята сесія) від 29.06.2016 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду» надано дозвіл ТОВ «Земля і Воля» Чернігівська обл. м. Бобровиця, вул. Чернігівська, 34 на розробку проекту землеустрою по передачі земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною площею 6,00 га за адресою: вул. Шевченка, 109, с. Нова Басань. Бобровицького району Чернігівської області.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 7420684800:02:000:0126, що розташована по вул. Шевченка, 109, с. Нова Басань, Бобровицького району Чернігівської області, площею 5,9231 га, з цільовим призначенням 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрована 06.12.2017.

30.12.2018 між Новобасанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля» укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передана земельна ділянка без меліоративних систем з кадастровим номером 7420684800:02:000:0126, загальною площе: 5,9231 га у тому числі під забудовою 0,5145 га, що розташована за адресою: Чернігівська обл., Бобровицький р-н, с. Нова Басань, вул. Шевченка, 109. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 829 461,14 грн.

05.06.2018 сформовано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 433, відповідно до якого площа земельної ділянки з кадастровим номером 7420684800:02:000:0126, що розташована в Чернігівській області, Бобровицький р-н, с. Нова Басань, вул. Шевченка, 109, становить 59231 кв.м, площа сільськогосподарських угідь становить 3,6951 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки – 1829461,17 грн.

Рішенням Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області (двадцять сьома сесія сьомого скликання) від 22.08.2019 «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затверджено її склад.

Листом № 02-17/1070 від 21.11.2019 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля» про те, що 29.11.2019 о 10-00 год відбудеться засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власниками земельних ділянок та землекористувачів, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства.

Комісія по визначенню розміру збитків, землевласникам та землекористувачам, створена відповідно до рішення Новобасанської сільської ради від 22.08.2019 № 6-27/2019 у акті про визначення розміру збитків від 29.11.2019 встановила: земельна ділянка, яку використовує землекористувач розташована по вул. Шевченка,109, с. Нова Басань Бобровицького району Чернігівської обл., кадастровий номер 7420684800:02:000:0126; розмір земельної ділянки, яка використовується, складає 5,9231 га; нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає: 2018 рік – 1829461,17 грн, 2017 рік – 1 829461,17 грн, 2016 рік – 1929461,17 грн (Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.06.2018); термін використання земельної ділянки: з 01.01.2016 до 29.12.2020; на земельній ділянці знаходиться комплекс нежитлових будівель. Право власності на комплекс нежитлових будівель зареєстровано на підставі Свідоцтва про придбання арештованого майна з прилюдних торгів (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 14970320); розмір збитків, завданих ТОВ «Земля і Воля» Новобасанівській сільській раді відповідно до фактичного використання земельної ділянки за останні три роки складає: 219 535,35 грн.

Рішенням Виконавчого комітету Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області № 180 від 18.12.2019 «Про затвердження акту комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що стосується ТОВ «Земля і Воля»: - затверджено акт про визначення розміру збитків, складений комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 29 листопада 2019 року про нарахування ТОВ «Земля і Воля» збитків в розмірі 219 535,35 грн за використання земельної ділянки без відповідного оформлення правовстановлюючих документів, яка знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 109, с. Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області площею 5,9231 га;

- зобов`язано ТОВ «Земля і Воля» протягом одного місяця з дня прийняття цього рішення сплатити нараховану суму збитків в розмірі 219 535,35 грн за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 109, с. Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області площею 5,9231 га.

Розмір збитків за період з 2016 року по 2018 рік було розраховано Новобасанською сільською за формулою: П=Н*Б/100, де П – розмір визначення збитків, (грн); Н – нормативно-грошова оцінка земельної ділянки (грн); Б – розмір відсотку орендної ставки.

Відповідач доказів сплати 219535,35 грн не надав.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України, випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 04.06.2019 у справі 914/1925/18.

Отже, в спірних правовідносинах виникли кондикційні зобов`язання.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Відповідач на період спірних правовідносин не оформив право власності або права постійного землекористування земельною ділянкою, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Як зазначає Позивач, Відповідач починаючи з 2007 року і до укладення договору оренди - 30.12.2018 користувався земельною ділянкою площею 5,9231га.

Відповідно до положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до постанови КМ України від 25.07. 2007 № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовім призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу" розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.

Відповідно до п.5.2 Порядку визначення та відшкодуванню збитків, заподіяних внаслідок не використання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства, затвердженого рішенням Новобасанівської сільської ради від 22.08.2019 №5-27/2019, комісії для визначення збитків готується, зокрема, і надається акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки з картографічними матеріалами з нанесенням меж земельної ділянки та фотоматеріалами, що є складовими частинами технічної документації із землеустрою. Виконується суб`єктом господарювання у сфері землеустрою.

Оскільки в даних правовідносинах мова йде про стягнення з відповідача безпідставно збережених ним сум орендної плати, яку він мав би сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою, то площа цієї фактично використовуваної земельної ділянки має визначальне значення для розрахунку таких сум.

На необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, до якої подано позов органом місцевого самоврядування про стягнення неодержаних доходів у розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки звернула свою увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, та у постанові від 04.12.2019 зі справи № 917/1739/17.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В матеріалах справи відсутній такий доказ, як Акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки з картографічними матеріалами з нанесенням меж земельної ділянки та фотоматеріалами, що складений суб`єктом господарювання у сфері землеустрою.

Надані Позивачем докази та посилання, зокрема, на рішення ради, яким відбувалось затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж та передачі в оренду відповідачу земельної ділянки певного розміру не свідчать про фактичне користування відповідачем саме такою площею земельної ділянки, а лише про намір відповідача взяти в оренду земельну ділянки такого розміру, а отже і розрахована позивачем сума неодержаної ним суми орендної плати, не підтверджена.

З акту по визначенню та відшкодуванню збитків також не вбачається на якій саме підставі комісія дійшла висновку, що відповідач використовував у період 2016-2018 років земельну ділянку розміром 5,9231га.

Отже, Позивачем не доведено розмір займаної площі в 5,9231га Відповідачем у спірний період.

Щодо доводів Позивача про те, що спірна земельна ділянка використовувалась для обслуговування придбаних з аукціону будівель, суд зазначає наступне.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні також докази, що попередній власник комплексу нежитлових будівель - ВАТ «Новобасанський агротехсервіс» для обслуговування будівель площею 4078,4 кв.м. використовував земельну ділянку площею 5,9231 га.

Щодо доводів відповідача про необхідність здійснення розрахунків на підставі нормативної грошової оцінки за кожен календарний рік за 2016, 2017 та 2018, а не на підставі нормативної грошової оцінки за 2018 рік, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

- чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі;

- витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Отже, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що з моменту реєстрації земельної ділянки для здійснення розрахунку за користування земельною ділянкою необхідно застосовувати нормативну грошову оцінку за кожен окремий рік, а також з тими доводами відповідача, що до моменту реєстрації сформованої земельної ділянки у Позивача відсутні підстави для нарахування плати за користування земельною ділянкою з підстав, що зазначені вище.

Суд звертає увагу, що з наданих сторонами документів не можливо чітко визначити розмір земельної ділянки під будівлями та під`їзними шляхами, що використовувались і не заперечується Відповідачем, а також суду не можливо самостійно здійснити перерахунок плати за землю з урахуванням вище зазначених обставин.

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 219 535,35 грн є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо інших доводів і заперечень сторін суд зазначає наступне.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір в сумі 3293,04 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, 178, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволені позовних вимог Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, код 04414721 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля», код 30866306, про стягнення 219 535,35 грн відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 3293,04 грн покласти на Позивача.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 19.10.2020.

Суддя М.П. Ноувен