Рішення № 9228586, 19.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2010 р.Справа № 18/213 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/213

за позовом: Приватного підприємства "Кругосвіт-2006", м. Кіровоград

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства Литвинюка Сергія Яковича, с. Зелений гай Долинського району Кіровоградської області

про стягнення 70 523,99 грн.

Представники сторін:

від позивача - Моргун Л.Б., довіреність № 1 від 04.01.10;

від відповідача - участі не брали.

Приватне підприємство "Кругосвіт-2006" звернулось до господарського суду з позовною заявою від 29.12.2009 року про стягнення з селянського (фермерського) господарства Литвинюка Сергія Яковича заборгованості за договором купівлі - продажу №27/05-9-к від 27.05.2009 року в сумі 70573,57 грн., з якої: 8 731, 80 грн. сума основного боргу, 61 429,59 грн. нараховані відсотки за користування товарним кредитом та пеня в розмірі 412, 18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору купівлі-продажу №27/05-9-к від 27.05.2009 року.

Розгляд справи 18/213 відкладався з підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 11.02.2010 року та від 26.02.2010 року.

Заявою від 26.02.2010 року позивач зменшив розмір позовних вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 70523,99 грн., з якої: 8731,80 грн. сума основного боргу, 61429,59 грн. нараховані відсотки за користування товарним кредитом та 362,60 грн. пені.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо прав позивача, господарський суд розглядає справу з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 19.03.2010 р. представник позивача позовні вимоги, з урахування заяви про зменшення, підтримав в повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав.

Ухвали суду по даній справі, які направлялись відповідачеві, повернуті до господарського суду з відмітками органу зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".

Між тим, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки ухвали господарського суду від 30.12.09р., 11.02.10р. та 26.02.10р. у даній справі направлялись на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано згідно даних з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 53-54).

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу №18/213 в судовому засіданні 19.03.2010 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 19.03.2010 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами виникли правовідносин за договором купівлі-продажу № 27/05-9-К від 27.05.2009 р., за яким приватне підприємство "Кругосвіт-2006" (позивач), як Продавець, зобов'язалось передати, а селянське (фермерське) господарство Литвинюка Сергія Яковича (відповідач), як Покупець, зобов'язувалось прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин (Товар) (а.с. 11-14).

Конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати Товару наводяться в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору (п. 3.1. Договору).

Специфікацією № 1 від 27.05.2009 р. до договору № 27/05-9-К від 27.05.2009 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств, сторонами узгоджено поставку Товару - Раундап в кількості 180,00 л., на загальну вартість 12 474,00 грн., з датою поставки - 29.05.2009 р. та на умовах сплати 30% попередньої оплати і 70% до 15.10.2009 р. (а.с. 15).

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань, в силу якого одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Стаття 265 Господарського кодексу України визначає договір поставки, як договір, за яким одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. ст. 662, 693 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у встановлений договором строк.

Покупець, відповідно до ст. ст. 689, 691, 692 Цивільного кодексу України, зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та оплатити його ціну у встановлений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач прийняв Товар - Раундап, в кількості та за ціною обумовленими Специфікацією № 1 від 27.05.2009 р. до договору № 27/05-9-К від 27.05.2009 р., що підтверджується накладною № 31/039-1 від 28.05.2009 р. (а.с. 16).

Прийняття Товару здійснено особою, уповноваженою з боку відповідача на отримання за довіреністю № 754678 від 27.05.2009 р. (а.с. 17).

У відповідності до встановлених в Специфікації умов оплати, відповідач сплатив позивачеві попередню вартість зазначеного вище Товару в розмірі 30%, що склало 3742,20грн. (а.с. 18). Залишок вартості Товару в розмірі 8731,80 грн. (70% ), який підлягав сплаті у строк до 15.10.2009 р., за повідомленням позивача відповідачем не сплачено.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної сплати відповідачем вартості отриманого Товару та неподання їх на вимогу суду, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості отриманого ним Товару в розмірі 8731,80 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас, за частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1. договору купівлі-продажу № 27/05-9-К від 27.05.2009 р. сторони визначили, що у випадку порушення термінів оплати, обумовлених в Специфікації до Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пені, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Позивач заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі 362,60 грн., яка ним нарахована за період прострочення платежу з 16 жовтня по 29 грудня 2009 року (а.с. 59).

Враховуючи порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого Товару, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені та наявність підстав для їх задоволення.

Крім того, з посиланням на ст. 694 Цивільного кодексу України (а.с. 58), позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 61429,59грн. за період з 28.05. по 29.12.2009 р. (а.с. 22)

Згідно названої норми договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

За визначенням, наведеним в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 5 статті 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти згідно зі статтею 536 Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

У відповідності з ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 4.2. договору купівлі-продажу № 27/05-9-К від 27.05.2009р. передбачено, що Товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 2% річних за користування Товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати Товару по Специфікації до Договору.

Згідно з п. 4.3. договору нарахування процентів здійснюється на суму товарного кредиту за період з моменту фактичного відвантаження Товару до моменту сплати Покупцем суми вартості Товару.

У Специфікації № 1 від 27.05.2009 р. до договору № 27/05-9-К від 27.05.2009 р. сторонами передбачено, що у разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо розрахунку за Товар по даній Специфікації, Товар у неоплаченій частині вважається проданим з відстрочкою платежу і на умовах надання Продавцем Покупцю товарного кредиту на строк до 15 жовтня 2009 р., на умовах сплати 35% річних за користування Товарним кредитом.

Таким чином, у відповідності до п. 4.2. договору сторони встановили у Специфікації розмір процентів за користування товарним кредитом на рівні 35% річних.

За даних обставин, нарахування позивачем процентів за користування товарним кредитом з розрахунку 5% від суми заборгованості за кожний день прострочення за період з 16 по 26.10.2009 р. та з розрахунку 10% за період з 27.10. по 29.12.2009 р. є неправомірним (а.с.22) .

Пункти 7.2., 7.3. договору, якими позивач обґрунтовує нарахування у зазначеному розмірі процентів, регламентують умови відповідальності сторін, а не порядок оплати та нарахування процентів за товарний кредит, який встановлений розділом 4 договору і Специфікацією №1 від 27.05.2009 р.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача підлягають відсотки за користування товарним кредитом з розрахунку 35% річних за період, в який здійснює нарахування позивач, а саме з 28 травня по 29 грудня 2009 року, що становить 1800,18 грн.

Враховуючи вище наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 10894,58 грн., з якої: 8731,80 грн. сума основного боргу, 362,60 грн. пені та 1800,18 грн. відсотки за користування товарним кредитом. У задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 78, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства Литвинюка Сергія Яковича (28511, Кіровоградська область, Долинський район, с. Зелений гай, ідентифікаційний код 23224305, р/р 2600330107 в Долинському відділенні ВАТ "Ощадбанк" м. Долинськ, МФО 323840) на користь приватного підприємства "Кругосвіт-2006" (юридична адреса: 25010, м.Кіровоград, туп. Прирічний, 15, поштова адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Мелітопольська,18, ідентифікаційний код 34361826, п/р 26003420931411 в Одеській Обласній Філії АКБ "Укрсоцбанк" м. Одеса, МФО 328016) - заборгованість в сумі 10894,58грн., з якої: 8731,80 грн. сума основного боргу, 1800,18 грн. відсотки за користування товарним кредитом та 362,60 грн. пеня, а також 108,94 грн. державного мита та 36,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська