Рішення № 9228536, 30.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.10 Справа № 24/75д/10

Суддя

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжвогнетрив” (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 1)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та стягнення суми 13342,54 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача Берегова С.М. (дов. № 18-2 від 01.01.2010р.);

Від відповідача не зявився

ВСТАНОВЛЕНО:

Розглядаються позовні вимоги ВАТ “Запоріжвогнетрив” про стягнення з ПП ОСОБА_1 суми 12247,63 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, суми 175,93 грн. 3 % річних, суми 918,98 грн. - пені та про розірвання договору оренди від 01.08.2007р. № 18-963, укладеного між ВАТ “Запоріжвогнетрив” та ПП ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/75д/10, судове засідання призначено на 05.03.2010р. Ухвалою суду від 05.03.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.03.2010р.

30.03.2010р. справу розглянуто, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги викладені у позові, просить позов задовольнити на підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 783 ЦК України.

Відповідач у судові засідання 05.03.2010р., 30.03.2010р. не зявлявся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Ухвали суду направлені на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2007р. між ВАТ “Запоріжвогнетрив” (орендодавець, позивач) та ПП ОСОБА_1 (орендар, відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 18-963, відповідно до якого позивач передає, а відповідач приймає у користування нежитлове підвальне приміщення в будинку № 61 по вул. Орджонікідзе у м. Запоріжжі, загальною площею 120,0 кв. м., для використання під склад (п. 1.1 договору).

Факт передачі нежитловго приміщення підтверджується актом приймання - передачі від 01.08.2007р.

За пунктом 6.1 договору, останній діє з 01.08.2007р. по 30.06.2010р.

Згідно з п.п. 2.2.5, 2.2.6, 4.1, 4.4 договору, відповідач зобовязався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та фактичні витрати за комунальні послуги (електричну енергію, газ, опалення, холодну й гарячу воду). Строк сплати орендної плати 5 число місяця, наступного за звітнім, комунальних послуг до 10 числа.

Відповідно до п. 4.1 договору розмір орендної плати визначається на підставі розрахунку (додаток № 2 до договору) і складає 425,89 грн. (без урахуванням ПДВ) + експлуатаційні витрати.

З матеріалів справи вбачається , що за період оренди з 01.08.2007р. по 31.01.2010р. включно позивач предявив відповідачу до оплати рахунки на загальну суму 23617,45 грн., а саме:

- № 83 від 31.10.2007р. (за жовтень 2007р.) на суму 695,39 грн.;

- № 94 від 22.11.2007р. (за листопад 2007р.) на суму 710,21 грн.;

- № 105 від 24.12.2007р. (за грудень 2007р.) на суму 721,78 грн.;

- № 10 від 24.01.2008р. (за січень 2008р.) на суму 733,06 грн.;

- № 21 від 27.02.2008р. (за лютий 2008р.) на суму 748,97 грн.;

- № 32 від 31.03.2008р. (за березень 2008р.) на суму 764,22 грн.;

- № 43 від 29.04.2008р. (за квітень 2008р.) на суму 786,25 грн.;

- № 54 від 26.05.2008р. (за травень 2008р.) на суму 804,91 грн.;

- № 66 від 24.06.2008р. (за червень 2008р.) на суму 825,40 грн.;

- № 78 від 31.07.2008р. (за липень 2008р.) на суму 830,52 грн.;

- № 90 від 26.08.2008р. (за серпень 2008р.) на суму 827,29 грн.;

- № 102 від 30.09.2008р. (за вересень 2008р.) на суму 826,64 грн.;

- № 115 від 31.10.2008р. (за жовтень 2008р.) на суму 833,71 грн.;

- № 128 від 30.11.2008р. (за листопад 2008р.) на суму 844,75 грн.;

- № 141 від 25.12.2008р. (за грудень 2008р.) на суму 854,65 грн.;

- № 11 від 30.01.2009р. (за січень 2009р.) на суму 868,73 грн.;

- № 23 від 27.02.2009р. (за лютий 2009р.) на суму 877,06 грн.;

- № 35 від 24.03.2009р. (за березень 2009р.) на суму 887,62 грн.;

- № 47 від 28.04.2009р. (за квітень 2009р.) на суму 897,62 грн.;

- № 58 від 28.05.2009р. (за травень 2009р.) на суму 904,15 грн.;

- № 69 від 18.06.2009р. (за червень 2009р.) на суму 907,81 грн.;

- № 80 від 29.07.2009р. (за липень 2009р.) на суму 915,89 грн.;

- № 91 від 27.08.2009р. (за серпень 2009р.) на суму 915,16 грн.;

- № 102 від 30.09.2009р. (за вересень 2009р.) на суму 913,67 грн.;

- № 113 від 31.10.2009р. (за жовтень 2009р.) на суму 919,60 грн.;

- № 123 від 30.11.2009р. (за листопад 2009р.) на суму 926,32 грн.;

- № 135 від 23.12.2009р. (за грудень 2009р.) на суму 934,61 грн.;

- № 10 від 31.01.2010р. (за січень 2010р.) на суму 941,46 грн.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, лише частково оплатив рахунки - на суму 11807,75 грн., а саме, за платіжними дорученнями:

- № П320210_05 від 05.11.2007р. на суму 695,39 грн.;

- № 3_08031/28 від 27.11.2007р. на суму 710,21 грн.;

- № 11_21017/2 від 01.02.2008р. на суму 733,06 грн.;

- № 1_21036/47 від 18.02.2008р. на суму 721,78 грн.;

- № 12_ЗС016/1 від 12.03.2008р. на суму 748,97 грн.;

- № 4_48019/14 від 08.04.2008р. на суму 764,22 грн.;

- № 2_50014/32 від 19.05.2008р. на суму 786,25 грн.;

- № 2_8Р030/22 від 15.08.2008р. на суму 1213,12 грн.;

- № 4_АН013/35 від 17.10.2008р. на суму 826,64 грн.;

- № 2_АН013/34 від 17.10.2008р. на суму 827,29 грн.;

- № SК1363602 від 20.11.2008р. на суму 833,71 грн.;

- № 6_СR037/17 від 26.12.2008р. на суму 844,75 грн.;

- № рs01245007 від 27.01.2009р. на суму 854,65 грн.,

а також шляхом проведення заліку взаємних вимог 30.07.2008р. на суму 1247,71 грн.

Таким чином, виникла заборгованість в сумі 11809,70 грн., яка на час розгляду справи в суді відповідачем не сплачена.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Згідно з 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. ст. 525, 526 цього Кодексу, ст.193 Господарського кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобовязань. За таких обставин, вимоги про стягнення суми основного боргу є обґрунтованими.

Позивач просить стягнути суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тобто 12247,63 грн. (де сума 11809,70 грн. основний борг, сума 437,93 грн. інфляційні витрати), а також 3 % річних в розмірі 175,93 грн. за загальний період з 06.02.2009р. по 05.02.2010р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, вимоги про стягнення витрат від інфляції та про стягнення 3 % річних є обґрунтованими.

Слід зазначити, що розмір заявлених до стягнення витрат від інфляції є меншим, аніж повинен бути. Суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 12247,63 грн. та сума 175,93 грн. 3 % річних.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за загальний період з 06.02.2009р. по 05.02.2010р. в розмірі 918,98 грн.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобовязується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобовязань.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, а рівно інших, оговорених цим договором платежів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені суд знаходить, що він зроблений невірно, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивач же в розрахунку пені визначив неправильний період часу за який здійснюється нарахування пені (щодо кожного виставленого та несплаченого рахунку), і який є більшим ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України. На підставі викладеного, враховуючи встановлений факт неналежного виконання зобовязань за договором № 18-963 від 01.08.2007р., суд вважає за необхідне вимоги про стягнення пені задовольнити частково, на загальну суму 43,16 грн.

Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобовязання є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

На підставі оцінки доказів суд вважає, що матеріалами справи доведено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань, зокрема, щодо своєчасної сплати орендних платежів, що є істотним порушенням договору оренди та підставою для розірвання договору.

Крім того, позивачем на адресу відповідача був направлений лист вих. № 98 від 15.05.2009р. з вимогою погасити існуючу заборгованість до 29.05.2009р., в листі також зазначено, що у разі непогашення заборгованості договір буде розірвано за п. 6.3 договору в односторонньому порядку. Про відправлення зазначеного листа свідчить квитанція від 15.05.2009р. № 6870 та поштовий реєстр зі штампом відділення поштового звязку від 15.05.2009р.

Відповідач залишив вказаний лист без розгляду, відповідь на нього не надав, будь-яких доказів спростування факту невиконання зобовязань щодо оплати платежів відповідач також не надав.

На підставі викладеного, позовні вимоги про розірвання договору оренди основані на договорі, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Посилання позивача на п. 1 частини 1 статті 783 ЦК України є безпідставним , оскільки вказана правова норма ( п. 1 частини 1) застосовується тільки у випадках , коли наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі . Обставини щодо користування річчю всупереч договору або призначенню речі є документально не доведеними.

Втім , з матеріалів справи вбачається документально доведений факт несплати відповідачем суми орендної плати .

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. ст. 49, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжвогнетрив” (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 1; п/р 26005056170001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191885) суму 11809 грн. 70 коп. основного боргу , інфляційні витрати в сумі 437 грн. 93 коп., суму 175 грн. 93 коп. - 3% річних, суму 43 грн. 16 коп. пені, суму 124 грн. 66 коп. витрат на державне мито, суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 18-963 від 01.08.2007р., укладений між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжвогнетрив” та Приватним підприємцем ОСОБА_1.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.04.2010р.

Суддя Т.А. Азізбекян