Рішення № 9228521, 14.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.10 Справа № 7/58/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові

мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача Лисенко Н.В., дов. № 25 від 04.01.2010 р.

Від відповідача ОСОБА_2- приватний підприємець.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 2497, 48 грн., які складаються з 2133,33 грн. основного боргу за договором № 101825 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, 36,51 грн. -3% річних, 125,86 грн. втрат від інфляції та 201,78 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

09.03.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.04.2010 р.

Ухвала суду на адресу сторін була відправлена в установленому законом порядку і в установлений законом строк.

Відповідач в судовому засіданні 06.04.2010 р. позов не визнав, вважає його безпідставним та необґрунтованим, зазначає, що боргу перед позивачем в сумі 2133,33 грн. не існує, поскільки позивач не врахував здійснену оплату відповідачем 05.02.2010 р. в сумі 300 грн., тобто до подання позовної заяви, а також здійснені оплати 09.03.2010 р. в сумі 1400 грн. та 29.03.2010 р. в сумі 433,33 грн. Крім того, відповідач звертався до позивача з вимогою відключити його від опалення, але дана вимога залишена позивачем без задоволення. Щодо стягнення штрафних санкцій відповідач заперечив, вважає їх нарахованими безпідставно (відзив долучено до матеріалів справи).

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.04.2010 р.

Позивач, в продовженому судовому засіданні 14.04.2010 р. надав суду заяву (вих. № 2011 від 14.04.2010 р.) про уточнення позовних вимог. Позивач просить в частині стягнення основного боргу в сумі 2133,33 грн. провадження по справі припинити, стягнути з відповідача 36,51 грн. -3% річних, 125,86 грн. втрат від інфляції та 201,78 грн. пені за неналежне виконання умов договору, судові витрати просить покласти на відповідача.

Клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом до розгляду.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує їх ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 Господарського кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та договором № 101825 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Судові засідання здійснювались з застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 14.04.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення по узгодженню з представниками сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 101825 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі договір).

Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невідємними частинами.

Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору, підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання-передачі.

На виконання умов договору, позивач постачав відповідачу теплову енергію, в період з грудня 2008 р. по березень 2009 р. та з липня по грудень 2009 р., що підтверджується актами, копії яких долучені до матеріалів справи.

У вязку з цим, позивач вчасно відправляв рахунки за постачання теплової енергії за даний період, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рахунків відповідачеві та поштовими реєстрами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що відповідач до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідач має право робити передоплату.

За вказаний період відповідач сплату за спожиту теплову енергію здійснив частково, заборгованість відповідача складає 2133,33 грн.

09.02.2010 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію (вих. № 499) з вимогою оплатити заборгованість за теплову енергію по договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про оплату наданих послуг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідач погасив після порушення провадження у справі основний борг в сумі 2133,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які були зараховані позивачем в якості сплати 12.04.2010 р. (копії містяться в матеріалах справи).

У звязку з вищевикладеним, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2133,33 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору, державне мито в цій частині покладається на відповідача, поскільки погашення боргу відбувалось після звернення позивача до суду.

Твердження відповідача, що вимоги позивача є безпідставними, як в сумі заявленого боргу так і штрафних санкцій до уваги судом не приймаються, поскільки відповідач належним чином не виконав п. п. 6.2, 6.4 договору. Платіжні доручення, на які відповідач посилався, як на докази сплати основного боргу, є неналежними доказами, поскільки, в призначенні платіжних документах було зазначено, що оплата здійснюється згідно розрахунку, а не зазначено за який період і договір, згідно якого здійснюється оплата. Поскільки, відповідач надіслав лист позивачу, в якому просить вважати платежі за теплову енергію від 05.02.2010 р. в сумі 300 грн., від 09.03.2010 р. в сумі 1400 грн., від 29.03.2010 р. платежами в погашення боргу за 2009 р. по договору № 101825, після подання позову до суду, тільки 12.04.2010 р., то вимоги позивача є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, вимоги про стягнення суми 36,51 грн. 3% річних та суми 125,86 грн. індексу інфляції є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 201,78 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Як вбачається з п. 7.2.8 договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен ден прострочення по день фактичної оплати.

Однак, згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 201,78 грн.

Зауваження відповідача щодо його прохання до позивача, до подання позову, відключити відповідача від опалення, судом до уваги не приймаються, поскільки у відповідача відсутні будь-які належні документальні докази в підтвердження сказаного.

Виходячи з вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки основний борг погашено ним після звернення позивача з позовною заявою до суду і спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

В частині стягнення основного боргу в сумі 2133,33 грн. провадження у справі припинити.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (69083, АДРЕСА_1; 69091, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул.Щаслива, буд. 2-А, р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код 32121458) 36,51 грн. 3% річних, 125,86 грн. втрат від інфляції, 201,78 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення “20” квітня 2010 р.

Суддя Н.С. Кутіщева