Рішення № 9228502, 14.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.10 Справа № 26/68/10

Суддя

За позовом - Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (юрид. адреса: б-р Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; факт. адреса: вул. Щаслива, 2а, м. Запоріжжя, 69065)

до відповідача – Приватного малого підприємства фірми “АЛЛА-АВ” (вул. Музична, 31-А/20, м. Запоріжжя, 69083)

про стягнення 4 393, 83 грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

від позивача: Давиденко Т.Є., довіреність № 23 від 04.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного малого підприємства фірми “АЛЛА-АВ” про стягнення боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100409 від 01.11.2006р. в сумі 4 393, 83 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530 ЦК України, ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, ст. 1, 2, 54-57 ГПК України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100409 від 01.11.2006р.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 26/68/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 31.03.2010р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 31.03.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 14.04.2010р. о 10 годині 45 хвилин.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 14.04.2010р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судових засіданнях 31.03.2010р. та 14.04.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві № 723 від 24.02.2010р. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100409 від 01.11.2006р. в сумі 4 393, 83 грн., з яких сума основного боргу –3 881, 57 грн., пеня –218, 98 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 74, 12 грн. та сума втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 219, 16 грн. та судові витрати.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АД № 095268 від 11.02.2010р. ПМПФ “АЛЛА-АВ” знаходиться за адресою: 69083, м. Запоріжжя, вул. вул. Музична, 31-А/20.

Саме ця адреса відповідача зазначена у позовній заяві Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 01.03.2010р., направлена відповідачу рекомендованим листом до господарського суду Запорізької області не повернулась. Копія ухвали від 31.03.2010р. про відкладення розгляду справи, надіслану за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, до канцелярії господарського суду не поверталася.

Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (теплопостачальна організація) та Приватним малим підприємством фірма “АЛЛА-АВ” (споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100409 від 01.11.2006р., за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2009р., від 28.08.2009р., 31.03.2009р., від 31.07.2009р., від 30.09.2009р., від 31.12.2009р.

На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки від 05.02.2009р. № 100409/1 в сумі 902, 06 грн., від 06.03.2009р. № 100409/1 в сумі 664, 27 грн., від 07.04.2009р. № 100409/1 в сумі 862, 15 грн., від 05.08.2009р. № 100409/1 в сумі 143, 93 грн., від 06.10.2009р. № 100409/1 в сумі 147, 25 грн., від 31.12.2009р. № 100409/1 в сумі 1136, 83 грн.

Відповідно до п. 3.2.1 договору № 100409 від 01.11.2006р. споживач зобов’язується виконувати всі умови передбачені договором.

Згідно п. 6.2 договору № 100409 від 01.11.2006р. розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору).

Відповідно до п.п. 6.6.2 п. 6.6 Договору, у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов’язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у Господарському суді.

03.02.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист-претензію № 357 від 02.02.2010 року з вимогою в перебіг семи днів сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію та підписати акт-приймання передачі теплової енергії. Але зазначений лист залишився без відповіді з боку відповідача.

Відповідач не виконав умови договору та не сплатив позивачу борг.

Тому станом на 14.04.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію складає 4 393, 83 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100409 від 01.11.2006р.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

03.02.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист-претензію № 357 від 02.02.2010 року з вимогою в перебіг семи днів сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію та підписати акт-приймання передачі теплової енергії. Але зазначений лист залишився без відповіді з боку відповідача.

Підстави для припинення зобов’язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100409 від 01.11.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання Приватним малим підприємством фірма “АЛЛА-АВ” грошових зобов’язань за договором № 100409 від 01.11.2006р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 3 881, 57 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 219, 16 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3 % річних від простроченої суми –74, 12 грн. та пеню у розмірі 218, 98 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Пунктом 7.2.8. договору № 100409 від 01.11.2006р. передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановлено у п. 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Пеня нарахована відповідачу за періоди з січня по березень 2009р., за липень 2009р., за вересень 2009р. та за грудень 2009 року від суми боргу в розмірі 218, 98 грн. Розрахунок пені (міститься в додатку до позовної заяви) здійсненний позивачем вірно і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 74, 12 грн. –3 % річних від простроченої суми, а також про стягнення 219, 16 грн. - втрат від інфляції грошових коштів є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками позивача в додатках до позовної заяви також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства фірми “АЛЛА-АВ” (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 31-А/20, р/р 26003301310397 у Комунарському відділенні АК ПІБ, МФО 313344, код ЄДРПОУ 19265066) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 3 881 (три тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 57 коп. основного боргу, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 98 коп. пені, 74 (сімдесят чотири) грн. 12 коп. - три відсотки річних від простроченої суми, 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 16 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.О. Юлдашев