Рішення № 9228481, 14.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.10 Справа № 12/38/10

за позовом – Закритого акціонерного товариства “Василівкатепломережа” (Запорізька область, м. Василівка, вул. Шевченко, 85 А)

до відповідача – Комунального підприємства “Центральна районна аптека № 31”, (Запорізька область, м. Василівка, 71600, вул. Чекіста, 8)

про стягнення 38943,69 грн.

суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача – Работа О.О., на підставі довіреності б/н від 01.03.2010р.

від відповідача – не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Первісно заявлені позовні вимоги про стягнення 30776,69грн. –основного боргу, 4855,22грн. –пені, 1596,23грн. –відсотків за користування грошових коштів, 1715,55грн.- штрафу, за Договором № 55 від 01.12.2004р. на відпуск теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.10р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/38/10 з призначенням судового засідання на 18.03.2010р.

У судове засідання 18.03.2010р. представник відповідача не з’явився, витребувані ухвалою суду від 18.02.2010 р. документи, необхідні для розгляду справи, суду не надав.

Ухвалою суду від 18.03.2010р., розгляд справи було відкладено до 14.04.2010 р.

Позивач неодноразово надавав суду заяви, якими уточнював позовні вимоги.

У судовому засіданні 14.04.2010р. позивач надав остаточну заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 43021,96грн. –основного боргу за період часу з лютого 2009р. по березень 2010р., відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 1363,39грн., штраф в розмірі 2628,26грн.

Розглянувши заяву, суд вважає, що вона подана в порядку ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін.

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 14.04.2010р. не з’явився. 02.04.2010р. на адресу господарського суду надійслав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача в якому зазначив, що позивач з позовними вимогами згоден у повному обсязі.

У судовому засіданні 14.04.2010 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. В судовому засіданні пояснив наступне. 01.12.2004р. між ЗАТ “Василівкатепломережа” та КП “Центральна аптека № 31” укладено договір № 55 на відпуск теплової енергії. Відповідно до п. 2. Договору позивач зобов’язався відпускати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у відповідності по встановленому плану теплоспоживання за період з 01.12.2004р. по 01.12.2005р., а відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) теплової енергії. Пунктом 37 Договору передбачено, що Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку договору не надійде заяви однієї зі сторін про відмову від договору або його перегляду. Порушуючи умови договору, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, що підтверджується несвоєчасною сплатою рахунків та має заборгованість перед позивачем у розмірі 43021,96грн. за період часу з лютого 2009р по березень 2010р. Згідно з п. 31. Договору відповідач несе відповідальність перед позивачем за умови несплати рахунків в семиденний строк та сплачує пеню в розмірі 1% за кожен день прострочки, а за просрочку більш ніж 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 70% вартості неоплаченої теплової енергії. Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог, відповідачу було нараховано відсотки за користування грошима в розмірі 1363,39грн., штраф в розмірі 2628,26грн.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

                               ВСТАНОВИВ:

01.12.2004р. між закритим акціонерним товариством “Василівкатепломережа” та комунальним підприємством “Центральна районна аптека № 31” укладено договір на відпуск теплової енергії № 55.

Відповідно до п. 2. Договору Теплопостачальна організація зобов’язується відпускати Споживачу теплову енергію в гарячій воді у відповідності по встановленому плану теплоспоживання за період з 01.12.2004р. по 01.12.2005р., а Споживач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) теплової енергії.

Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку договору не надійде заяви однієї зі сторін про відмову від договору або його перегляду. (п. 37 Договору).

Згідно з п. 22. Договору, вартість відпущеної Теплопостачальною організацією Споживачу теплової енергії за звітний місяць визначається на підставі рахунків. Тариф на теплову енергію за 1 Гкал встановлюється в розмірі 100,00грн., в тому числі ПДВ 20% 16,67грн. (п. 23 Договору).

Пунктами 24, 25 Договору визначено, що тариф на теплову енергію, обговореного у п. 23 Договору може змінитися згідно рішень органів місцевого самоврядування. У випадку зміни тарифу, новий тариф є обов’язковим для обох сторін з моменту ведення його в дію. Орієнтовно, загальна сума за даним договором за вказаний період складає 10340грн.

Відповідно до розділу Договору “Порядок розрахунків” оплата за теплову енергію здійснюється у слідуючому порядку: передоплата до 15-го числа поточного місяця вартості запланованих місячних об’ємів споживання теплової енергії, згідно пункту 4 даного Договору; остаточний розрахунок призводиться на підставі рахунків до 10-го числа слідуючого за звітним місяцем. Відпуск теплової енергії являється прийнятим, якщо протягом 10 днів з моменту отримання акту виконаних робіт від Споживача не надійдуть письмові заперечення.

На виконання умов договору, позивачем, згідно до заяви про уточнення позовних вимог, за період з лютого 2009 року по березень 2010 року включно, було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 43021,96 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії на надання послуг та рахунками, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками (копії в матеріалах справи).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором щодо оплати отриманої теплової енергії в повному обсязі.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію за загальний період з лютого 2009 року по березень 2010 року складає 43021,96грн., та до теперішнього часу залишається непогашеною.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник), зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов’язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

Факт заборгованості відповідача в сумі 43021,96грн. підтверджується матеріалами справи.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на березень 2010 року, має заборгованість в сумі 43021 грн. 96 коп., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Також, позивач з урахуванням уточнення до позовної заяви, просить стягнути з відповідача відсотки за користування грошовими коштами за період з лютого 2009р. по лютий 2010р. включно, в розмірі 1363,39грн.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до підпункту 31.2. п. 31 Договору, Споживач несе відповідальність перед Теплопостачальною організацією у випадку несплати рахунка, у семиденний строк сплачує проценти за користування грошима в розмірі ставки НБУ.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування відсотків за користування грошовими коштами та встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 2628,26грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Підпунктом 31.1. п. 31 Договору передбачено, що за просрочку більш ніж 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 70% вартості неоплаченої теплової енергії.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення штрафу, розрахованого позивачем у розмірі 2628,26грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства “Центральна районна аптека № 31”, (Запорізька область, м. Василівка, 71600, вул. Чекіста, 8; р/р 26005900191 в Василівськом відділенні Ощадбанка 3007, МФО 373094, код ЄДРПОУ 01977381) на користь закритого акціонерного товариства “Василівкатепломережа” (Запорізька область, м. Василівка, вул. Шевченко, 85 А; р/р 260343011658 ТВБВ № 10007/0224 Філії-Запорізьке обласне управління ВАТ “Ощадбанк”, МФО 373094, код ЄДРПОУ 05541137) 43021 (сорок три тисячі двадцять один) грн. 96 коп. –основного боргу, 1363 (одна тисяча триста шістдесят три) грн. 39 коп. –відсотків за користування грошовими коштами, 2628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 26 коп. –штрафу, 470 (чотириста сімдесят) грн. 13 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.04.2010р.

Суддя